Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №577/4764/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/4764/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гетьман В. В.

Номер провадження 33/816/1554/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., за участю захисника Бельського В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Островського Володимира Івановича на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн за те, що він 10.08.2026 о 09 год 25 хв в м. Конотоп Сумської обл., по вул. Миколи Амосова, 5, керував автомобілем “MITSUBISHI GFV580” з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці звужені та не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Від здачі біоматеріалу на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Островський В.І. звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2026 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування поважності причин пропуску звернення з апеляційною скаргою, апелянт посилається на те, що у судовому засідання 21.08.2026 року ОСОБА_1 присутній не був, участі у розгляді справи не брав, оскільки з 11.08.2026 року перебував у військовій частині. Постанову від 21 серпня 2026 року було отримано захисником лише 07.09.2026 року.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник вказував, що розглянувши справу без участі ОСОБА_1 , суд першої інстанції порушив право особи бути заслуханою судом та право на справедливий судовий розгляд та захист. Стверджує, що була порушена процедура оформлення та відібрання біологічних зразків: кров та слина для дослідження не відбиралися; експрес тест на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини не проводився. Зазначає, що на вимогу поліцейського Пушко О.В. не відмовлявся проходити медичний огляд у встановленому законом порядку та робив все можливе щоб здати аналіз, однак через наявні в останнього фізіологічні проблеми із здоров`ям, здати біологічні зразки не вдалося.

У судовому засіданні захисник Бельський В.М. скаргу підтримав із мотивів, зазначених у ній.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , та захисник Островський В.І., будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, не з`явилися. Захисник Бельський В.М. не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншого захисника.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 та захисника Островського В.І.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Процесуальні строки це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КУпАП строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову судді суду першої інстанції, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд адміністративного матеріалу був призначений на 21 серпня 2026 року. Саме цього дня, 21 серпня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із закінченням його лікарняного та необхідністю прибуття на службу до військової частини. Проте суд першої інстанції не взяв до уваги зазначене клопотання ОСОБА_1 , оскільки той не надавав жодних підтверджуючих доказів та здійснив розгляд адміністративного матеріалу 21 серпня 2026 року за відсутності ОСОБА_1 . Копія постанови була направлена ОСОБА_1 відповідно до супровідного листа (а.с.12) 24 серпня 2026 року, однак даних про її отримання ним матеріали справи не містять. Натомість, матеріали справи містять підтвердження отримання копії постанови захисником ОСОБА_2 08 вересня 2026 року.

З огляду на викладене, строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних (об`єктивних) причин.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджують матеріали справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; поясненнями лікарями наркологами ОСОБА_3 ; довідкою; відеозаписом.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду було переглянуто й апеляційним судом. На ньому зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , у якого під час спілкування працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Зважаючи на це, водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що останній погодився (файл 0000017_00001720260810092545_0003, час на відео 09:28:40). Працівники поліції попросили прямувати водія на своєму авто за їхнім службовим автомобілем до медичного закладу, таким чином вони дісталися лікарні (файл 0000017_00001720260810093545_0005, час на відео 09:36:10).

З відеозапису вбачається, що на початку проведення огляду лікар запропонував ОСОБА_1 здати біологічні зразки, після його вони попрямували до туалету, де останній мав здати біологічні зразки сечі, для проведення лабораторного дослідження. Лікар перебував у туалеті разом із ОСОБА_1 менше ніж хвилину, після чого вийшов у коридор і покликав працівника поліції. Він повідомив, що ОСОБА_1 намагався підмінити біологічні зразки рідиною з повітряної кульки. Лікар пояснив, що безпосередньо не бачив цього, оскільки був повернутий спиною до ОСОБА_1 , однак почув звук розривання повітряної кульки та вказав працівнику поліції на її залишки у смітнику. Наявність решток кульки також зауважив і працівник поліції. Окрім цього, лікар зазначив, що надані для аналізу біологічні зразки були холодними, що суперечить природним властивостям щойно відібраної сечі. Пізніше, під час розмови з ОСОБА_1 поліцейський зазначить, що його зразки сечі містили пластівці (хлоп`я) (файл 0000017_00001720260810111046_0024 час на відео 11:12:30). Вказані обставини щодо підміни біологічного матеріалу ОСОБА_1 категорично заперечує. (файл 0000017_00001720260810094545_0007, час на відео 09:49:50).

Надалі на відеозапис зафіксовано, як лікар неодноразово роз`яснює ОСОБА_1 необхідність здати біологічний матеріал повторно, і що на це у нього є дві години з часу складення направлення. Додатково, також неодноразового наголошує на тому, що у разі відмови ОСОБА_1 здати сечу повторно зазначене буде розцінене як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. На питання лікаря та поліцейського, чи відмовляється він здавати біологічний зразок та проходити огляд, ОСОБА_1 зазначає, що не відмовляється, однак з 9 год 50 хв і до 10 год 36 хв, тобто протягом приблизно 46 хвилин не вживає будь-яких заходів спрямованих на здачу біологічного середовища. Тільки о 10 год 36 хвилин ОСОБА_1 , за рекомендацією лікаря, починає вживати воду, для того щоб повторно здати зразки сечі. О 10 год 58 хв ОСОБА_1 разом з лікарем йде до туалету для того, щоб повторно здати біологічний матеріал, однак у нього не виходить. Аналогічна ситуація повторюється ще три рази об 11 год 25 хв, о 12 год 15 хв та о 12 год 22 хв. Такі дії ОСОБА_1 лікар розцінив як відмову від проходження огляду.

Дослідивши, у порядку підготовки до апеляційного розгляду, зазначений відеозапис та письмові пояснення лікаря, які були долученні до матеріалів справи та не викликають сумнівів у їх достовірності, апеляційний суд погоджується з тим, що ОСОБА_1 намагався замінити зразки свого біологічного середовища.

Враховуючи спробу ОСОБА_1 підмінити зразки сечі, тривалий час його перебування в лікарні (протягом трьох годин), неодноразове вживання ним води та факт ненадання своїх біологічних зразків для проведення лабораторного дослідження, апеляційний суд розцінює такі дії як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

Доводи захисника про те, що була порушена процедура оформлення та відібрання біологічних зразків, оскільки кров та слина для дослідження не відбиралися є необґрунтованим.

Відповідно до приписів п. 11 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Пункт 12 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачає, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 11 цього розділу.

Згідно з п. 13 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Так, положення зазначеної Інструкції не зобов`язує лікаря використовувати для дослідження кров, а надає йому можливість її використання, якщо в обстеженої особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища.

Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища. У будь-якому випадку, огляд на стан сп`яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише лікар може визначити вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у цьому закладі охорони здоров`я.

Поряд з цим належить врахувати, що у разі фізіологічної неспроможності надати певний вид біологічного середовища особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена звернутися до лікаря-нарколога, який проводить огляд з проханням про зміну виду біологічного середовища, обґрунтувавши це належними підставами.

Попри посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не зміг здати біологічний матеріал повторно, оскільки має проблеми зі здоров`ям, останній не прохав лікаря відібрати інший біологічний матеріал для дослідження. Також, апеляційному суду не надано жодних підтверджуючих документів, що ОСОБА_1 має проблеми зі здоров`ям й матеріали справи не містять жодних відомостей щодо захворювань наявних у ОСОБА_1 , які унеможливлюють здачу ним зразків сечі.

З дослідженого відеозапису вбачається, що лікар-нарколог та працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 , що у нього є час, а саме дві години з моменту складення направлення, для надання біологічних зразків, але останній вчиняв дії, які були спрямовані на ухилення від проходження огляду та не висував до лікаря-нарколога жодних вимог щодо зміни матеріалу біологічного зразку з сечі на кров чи слину.

За наведених вище обставин, апеляційний суд вважає, що зразки біологічного середовище не були надані ОСОБА_1 у зв`язку із його відмовою від проходження огляду, а не у зв`язку з неможливістю їх надати.

Твердження апелянта про те, що у закладі охорони здоров`я не було проведено експрес-тест на визначення стану наркотичного сп`яніння апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до пунктів 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, базовим біологічним середовищем для проведення зазначеного дослідження на вміст наркотичних речовин є сеча особи й за їх відсутності проведення вказаного тестування є неможливим.

За таких обставин, доводи сторони захисту в цій частині належить вважати суб`єктивними та розцінювати їх, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .

Довід апелянта про те, що розгляд справи у суді першої інстанції був здійснений за відсутності ОСОБА_1 , чим було порушено його та право на справедливий судовий розгляд та захист є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 дійсно 21 серпня 2026 року було подано клопотання про відкладення розгляду адміністративного матеріалу у зв`язку із закінченням його лікарняного та необхідністю прибуття на службу до військової частини. При розгляді справи, суд першої інстанції не взяв до уваги зазначене клопотання, оскільки воно не містило жодних документів, які б підтвердили вказані у ньому обставини та розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції діяв у межах наданих законом повноважень і правомірно розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справу може бути розглянуто під час відсутності цієї особи, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Твердження апелянта про те, що докази на підтвердження поважності причин неявки ОСОБА_1 в судове засідання, останній отримав лише 05.09.2026 апеляційний суд не бере до уваги, оскільки апелянт на підтвердження своїх слів мав можливість долучити отримані ним докази до апеляційної скарги, однак цього зроблено ним не було.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисником не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин не встановлено.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП, тобто за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Поновити захиснику Островському Володимиру Івановичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2026 року.

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Островського Володимира Івановича на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЄ. В. Янголь