Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №522/16810/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1420/26

Номер справи місцевого суду: 522/16810/25

Головуючий у першій інстанції Коваленко В.М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Конюхова Євгена Андрійовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюПриморського районного суду м. Одеси від 17.06.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,6 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2026, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неповне встановлення та дослідження судом першої інстанції всіх обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що отримана відповідь ТОВ «Джет Райдс» щодо маршруту руху електросамокат спростовує пояснення свідків та відомостей викладених в протоколі щодо часу та місця вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, зі змісту протоколу не можливо встановити, яким саме електросамокатом керував ОСОБА_1 та чи взагалі керував таким.

Апеляційна скарга мотивована також відсутністю фіксації факту керування особою транспортним засобом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 23.09.2026 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 93).

Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи/розгляду справи за відсутності від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на адресу суду не надходило.

Більш того, розгляд справи, призначений на 03.08.2026 року було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 (а.с. 91).

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наданими по справі доказами в своїй сукупності.

З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП, та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 386797 ОСОБА_1 10.07.2026 близько 01 год 30 хв в м. Одеса по вул. Генуезька, буд. 5/2 керував транспортним засобом – електросамокатом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Перелік ознак алкогольного сп`яніння наведений в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділ 1 Інструкція № 1452/735).

Згідно матеріалів справи, працівниками поліції здійснювалася відеофіксація подій, що відбувалися в день складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відеозаписи подій долучено в якості додатків до протоколу.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності заперечується факт керування вказаним в протоколі транспортним засобом.

Натомість, наведені твердження скаржника спростовуються наявними матеріалами справи, а саме безпосередньо долученими письмовими поясненнями свідків, які в свою чергу є доказами в розумінні положень ст. 251 КУпАП, та згідно яких вбачається підтвердження здійснення ОСОБА_1 10.07.2026керування електросамокатом за наявності визначених положеннями п.п. 3, 4 розділу 1 Інструкції № 1452/735 ознак алкогольного сп`яніння (а.с. 8,9).

При цьому, як вбачається з наданих відеозаписів подій, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності в ході спілкування з працівниками поліції вказаний факт керування не заперечувався.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись (постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.20025 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).

З підстав викладеного в своїй сукупності, враховуючи при цьому відповідь ТОВ «Джет Райдс», на яку посилається скаржник та якою підтверджується факт орендування ОСОБА_1 електросамокату 10.07.2026 (в день складення протоколу) протягом проміжку часу 00 год 45 хв – 01 год 07 хв, та як наслідок факт керування транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, згідно пояснень водіїв про вживання таких напередодні на пляжу , зафіксованих на відеозаписах подій, апеляційним судом відхиляються відповідні доводи апеляційної скарги в даній частині як необґрунтовані та не підтверджені належними доками в розумні положень ст. 251 КУпАП.

Окрім того, з наданих відеозаписів подій також вбачається звернення працівника поліції до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності із вимогою, у відповідності до положень п. 2.5 ПДР України, щодо проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому замокнемо порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу та/або в медичному закладі, повідомивши при цьому про наявність відповідних ознак сп`яніння (01 год 38 хв).

Натомість, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності від проходження даного огляду відмовилася. Факт відмови також зафіксований на долучений працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозапис подій (01 год 42 хв).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, зважаючи на підтвердження наявними матеріалами справи в своїй сукупності факт керування особою, яка притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, а також наявність фіксування факту відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, в даному випадку відсутні правові підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Будь-яких обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції, у викладених в оскаржуваній постанові, скаржником в апеляційній скарзі не наведено.

За положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Конюхова Євгена Андрійовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 30 вересня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева