Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №509/2370/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2646/26

Справа № 509/2370/24

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 вересня 2025 року, постановленого під головуванням судді Кочко В.К., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Штогріною О.І. 13.04.2010 р. за реєстровим №255 у сумі 400 000,00 доларів США (за курсом НБУ на час ухвалення рішення, еквівалентно 16592000 грн.);

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відсотки за користування позикою за період з 14.04.2010 року по 28.07.2024 року у сумі 736983,00 долари США (за курсом НБУ на час ухвалення рішення, еквівалентно 30570054,84 грн.);

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3% річних за прострочення повернення позики за період з 14.04.2021 року по 28.07.2024 року у сумі 39498 доларів США 95 центів (за курсом НБУ на час ухвалення рішення, еквівалентно 1638416,45 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 13.04.2010 року ОСОБА_1 взяв у позивача в борг грошові кошти готівкою у розмірі 3170600 грн., що є еквівалентом 400000 доларів США, згідно з курсом НБУ станом на день підписання договору позики (13.04.2010 р.): 100 доларів США=792 грн. 65 коп., що підтверджується договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Штогріною О.І. 13.04.2010 року за реєстровим №255. Договір позики був укладений за згодою дружини позикодавця ОСОБА_3 .

10.04.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін до договору позики.

13.03.2018 року між сторонами укладено договір про внесення змін до договору позики.

Відповідач не виконав свого обов`язку за укладеним договором та не повернув у встановлений договором строк отримані грошові суми.

Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити відсотки за користування коштами позивача за період з 14.04.2010 року по 28.07.2024 року у розмірі 736983 доларів США, також за період з 14.04.2021 року по 28.07.2024 року відповідач зобов`язаний сплатити 3 % річних згідно зі ст. 625, 1050 ЦК України у розмірі 39498,95 доларів США.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 вересня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Штогріною О.І. 13.04.2010 року за реєстровим №255 у сумі 400 000,00 доларів США (за курсом НБУ на час ухвалення рішення, еквівалентно 16592000 грн.).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відсотки за користування позикою за період з 14.04.2010 року по 28.07.2024 року у сумі 736983,00 долари США (за курсом НБУ на час ухвалення рішення, еквівалентно 30570054,84 грн.).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3% річних за прострочення повернення позики за період з 14.04.2021 року по 28.07.2024 року у сумі 39498 доларів США 95 центів (за курсом НБУ на час ухвалення рішення, еквівалентно 1638416,45 грн.).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 15140 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині стягнення відсотків за користування позикою, трьох процентів річних та судового збору скасувати, стягнути з ОСОБА_1 відсотки за користування позикою за період з 02.04.2017 року по 13.04.2021 року в сумі 1 695 887,48 грн., три проценти річних за прострочення повернення позики за період з 14.04.2021 року по 23.02.2022 року в сумі 10 389,04 доларів США, у задоволені іншої частини позовних вимог про стягнення відсотків за користування позикою та трьох процентів річних відмовити, скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 15140 грн., в інший частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно розрахував суму заборгованості, стягнув одночасно проценти за правомірне та за неправомірне користування коштами за один й той самий період, не врахував заяву відповідача про застосування наслідків пропуску позовної давності, не врахував законодавчу заборону на стягнення відсотків річних за період воєнного стану.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду в частині стягнення грошових коштів за договором позики в розмірі 400000 доларів США сторонами не оскаржується та судом не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Нижник Г.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , адвоката Пятакової І.Д., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду в оскаржуваній частині зазначеним вимогам не відповідає, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 13.04.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладено договір позики, посвідчений Штогріною О.І., приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі № 255 (а.с. 5).

За умовами договору ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 3 170 600 грн., що еквівалентно 400 000 доларів США, ОСОБА_1 зобов`язався повернути ОСОБА_2 гроші у такій самій сумі у строк до 13.04.2011 року (п. 3 договору).

П. 6 договору передбачено, якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, тобто несплачену у строк суму основного боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 14 договору, передбачено, що за згодою сторін зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладання додаткового договору , посвідченого нотаріально.

10.04.2014 року, сторонами було укладено нотаріальний договір про внесення змін до договору позики від 13.04.2010 року, шляхом викладення п. 3 у наступній редакції: позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк до 13.04.2015 року включно (а.с. 6).

13.03.2018 року, сторонами було укладено нотаріальний договір про внесення змін до договору позики від 13.04.2010 року, шляхом викладення п. 3 у наступній редакції: позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк до 13.04.2021 року включно. В разі девальвації протягом дії цього договору національної грошової одиниці України позичальник зобов`язується повернути суму грошей у гривнях еквівалентну 400000 доларів США. Позика має бути повернута у національній грошовій одиниці України, згідно з курсом НБУ, встановленому на день повернення позики (а.с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , та стягуючи з ОСОБА_1 відсотки за користування позикою за період з 14.04.2010 року по 28.07.2024 року на рівні облікової ставки Національного банку України, у розмірі 736983 доларів США, а також 3% відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України з 14.04.2021 року по 28.07.2024 року, у сумі 39498,95 доларів США, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, взявши на себе зобов`язання по поверненню коштів позивачеві належним чином не виконав свого обов`язку, що, у свою чергу, зумовило виникнення спірної заборгованості, а тому як міра відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, позивач має право отримати відшкодування, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку. Також судом першої інстанції зроблені висновки про те, що розрахунки, які надані ОСОБА_2 відповідачем не оспорюються.

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, за наступних підстав.

Щодо стягнення процентів на підставі статті 625 ЦК України.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір позики 13.04.2010 року, з наступними змінами, які внесені шляхом укладання договору про внесення змін.

За умовами договору, сторони остаточно погодили, що строк повернення позики 21.04.2021 року.

Звертаючись з позовом ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 , 3% річних з 14.04.2021 року, тобто з моменту закінчення договору позики та по 28.07.2024 року (по день подання уточненого позову) у розмірі 39498,95 доларів США.

Судом першої інстанції в цій частині позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду погоджується не в повній мірі за наступних підстав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, за період з моменту закінчення договору з 14.04.2021 року по 24.02.2022 року у розмірі 10389 доларів США ((400000: 100% х (3%: 365 днів) х 316 днів).

Щодо стягнення процентів на підставі статті 1048 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , та стягуючи з ОСОБА_1 відсотки за користування позикою за період з 14.04.2010 року по 28.07.2024 року, суд першої інстанції погодився з розрахунком, який був наданий позивачем у розмірі 736983 доларів США.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, за наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Облікова ставка встановлюється Національним банком України виключно для національної валюти. Національний банк України не визначає мінімальної вартості іноземних валют, що є прерогативою відповідних органів іноземних держав. Тому право позикодавця вимагати сплати процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України на підставі частини першої статті 1048 ЦК України може бути реалізовано, якщо позика надана у гривні.

Під час вирішення питання про можливість нарахування та стягнення процентів від суми позики у розмірі, визначеному на рівні облікової ставки Національного банку України, згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України, необхідно мати на увазі, що такі проценти нараховуються у разі: 1) якщо у договорі позики не зазначені проценти або не вказано, що він безпроцентний; 2) предметом договору позики є грошові кошти у національній валюті України - гривні; 3) період нарахування процентів від суми позики - є період дії договору позики в межах строку, протягом якого позичальник може правомірно не сплачувати кредитору борг (що відбувається у разі повернення боргу періодичними платежами), оскільки на період після закінчення цього строку позика не надавалась.

У випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленої сторонами у договорі такої складової грошового зобов`язання, як розмір і порядок сплати процентів від суми позики, положення частини першої статті 1048 ЦК України не можуть бути застосовані, з огляду на відсутність передбаченого ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором механізму (формули) їх застосування та нарахування.

Конвертація суми позики в іноземній валюті для визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України в національну валюту України - гривню буде суперечити частинам першій, третій статті 1049 ЦК України щодо обов`язку позичальника.

Такі висновки щодо застосування статті 1048 ЦК України Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Судом встановлено, що 13.04.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладено договір позики, в якій були внесені зміни, на підставі нотаріально посвідчених угод.

За умовами договору ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 3 170 600 грн., що еквівалентно 400 000 доларів США, ОСОБА_1 зобов`язався повернути ОСОБА_2 гроші у такій самій сумі у строк до 13.04.2021 року (п. 3 договору).

З урахуванням суми позики у національній валюті у розмірі 3170600 грн., а також періоду з 03.05.2010 року (з наступного місяця після укладання договору) по день його закінчення, а саме 13.04.2021 року, колегія суддів з урахуванням наведеного розрахунку приходить висновку про те, що до стягнення на рівні облікової ставки Національного банку України за користування позикою підлягає сума у розмірі 4382984,61 грн. (3170600.00 * 10.3 * 36)/(365 * 100) + (3170600.00 * 9.5 * 30)/(365 * 100) + (3170600.00 * 8.5 * 33)/(365 * 100) + (3170600.00 * 7.8 * 144)/(365 * 100) + (3170600.00 * 7.8 * 365)/(365 * 100) + (3170600.00 * 7.8 * 82)/(366 * 100) + (3170600.00 * 7.5 * 284)/(366 * 100) + (3170600.00 * 7.5 * 160)/(365 * 100) + (3170600.00 * 7.0 * 64)/(365 * 100) + (3170600.00 * 6.5 * 141)/(365 * 100) + (3170600.00 * 6.5 * 104)/(365 * 100) + (3170600.00 * 9.5 * 93)/(365 * 100) + (3170600.00 * 12.5 * 119)/(365 * 100) + (3170600.00 * 14.0 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 14.0 * 36)/(365 * 100) + (3170600.00 * 19.5 * 26)/(365 * 100) + (3170600.00 * 30.0 * 177)/(365 * 100) + (3170600.00 * 27.0 * 28)/(365 * 100) + (3170600.00 * 22.0 * 98)/(365 * 100) + (3170600.00 * 22.0 * 112)/(366 * 100) + (3170600.00 * 19.0 * 35)/(366 * 100) + (3170600.00 * 18.0 * 28)/(366 * 100) + (3170600.00 * 16.5 * 35)/(366 * 100) + (3170600.00 * 15.5 * 49)/(366 * 100) + (3170600.00 * 15.0 * 42)/(366 * 100) + (3170600.00 * 14.0 * 65)/(366 * 100) + (3170600.00 * 14.0 * 103)/(365 * 100) + (3170600.00 * 13.0 * 42)/(365 * 100) + (3170600.00 * 12.5 * 154)/(365 * 100) + (3170600.00 * 13.5 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 14.5 * 17)/(365 * 100) + (3170600.00 * 14.5 * 25)/(365 * 100) + (3170600.00 * 16.0 * 35)/(365 * 100) + (3170600.00 * 17.0 * 133)/(365 * 100) + (3170600.00 * 17.5 * 56)/(365 * 100) + (3170600.00 * 18.0 * 116)/(365 * 100) + (3170600.00 * 18.0 * 115)/(365 * 100) + (3170600.00 * 17.5 * 84)/(365 * 100) + (3170600.00 * 17.0 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 16.5 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 15.5 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 13.5 * 19)/(365 * 100) + (3170600.00 * 13.5 * 30)/(366 * 100) + (3170600.00 * 11.0 * 42)/(366 * 100) + (3170600.00 * 10.0 * 42)/(366 * 100) + (3170600.00 * 8.0 * 49)/(366 * 100) + (3170600.00 * 6.0 * 203)/(366 * 100) + (3170600.00 * 6.0 * 63)/(365 * 100) + (3170600.00 * 6.5 * 40)/(365 * 100).

Однак, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності, до ухвалення рішення, що підтверджується копією накладної кур`єрської служби (а.с. 132).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Проте, згідно з ч. 3 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За правилами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

У відповідності зі ст. 256 ЦК, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність також переривається у разі пред`явлення особою позову до одного або кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 12 такого змісту:

«12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

За наведених підстав, колегія суддів приходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення відсотків за користування позикою з 14.04.2010 року по 28.07.2024 року на рівні облікової ставки Національного банку України, у розмірі 736983 доларів США, підлягають до часткового задоволення, а саме за період з 02.04.2017 року по 13.04.2021 року у розмірі 1695887,46 грн. (3170600.00 * 14.0 * 12)/(365 * 100) + (3170600.00 * 13.0 * 42)/(365 * 100) + (3170600.00 * 12.5 * 154)/(365 * 100) + (3170600.00 * 13.5 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 14.5 * 17)/(365 * 100) + (3170600.00 * 14.5 * 25)/(365 * 100) + (3170600.00 * 16.0 * 35)/(365 * 100) + (3170600.00 * 17.0 * 133)/(365 * 100) + (3170600.00 * 17.5 * 56)/(365 * 100) + (3170600.00 * 18.0 * 116)/(365 * 100) + (3170600.00 * 18.0 * 115)/(365 * 100) + (3170600.00 * 17.5 * 84)/(365 * 100) + (3170600.00 * 17.0 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 16.5 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 15.5 * 49)/(365 * 100) + (3170600.00 * 13.5 * 19)/(365 * 100) + (3170600.00 * 13.5 * 30)/(366 * 100) + (3170600.00 * 11.0 * 42)/(366 * 100) + (3170600.00 * 10.0 * 42)/(366 * 100) + (3170600.00 * 8.0 * 49)/(366 * 100) + (3170600.00 * 6.0 * 203)/(366 * 100) + (3170600.00 * 6.0 * 63)/(365 * 100) + (3170600.00 * 6.5 * 40)/(365 * 100).

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного стягнення з ОСОБА_1 , судом першої інстанції судового збору на користь держави, колегія суддів вважає обґрунтованими, з підстав того, що матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, а тому відповідно він звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягненнявідсотків, 3% річних.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 вересня 2025 року в частині стягненнявідсотків, 3% річних, стягнення судового збору – скасувати.

Ухвалити в цій частині нове.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягненнявідсотків за користування позикою, 3% річних за прострочення повернення позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відсотки за користування позикою за період з 02.04.2017 року по 13.04.2021 року у розмірі 1 695 887 (один мільйон шістсот дев`яносто п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3% річних за прострочення повернення позики за період з 14.04.2021 року по 24.02.2022 року у розмірі 10 389 (десять тисяч триста вісімдесят дев`ять) доларів США.

Рішення суду в частині стягнення грошових коштів за договором позики - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30 вересня 2026 року.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький

______________________________________ С.М. Сегеда