Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №501/3871/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1826/26

Номер справи місцевого суду: 501/3871/26

Головуючий у першій інстанції Тордія Е. Н.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 21 серпня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725544, 27.06.2026 о 23:30 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом автомобілем «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 на вул. Паркова, 26 в м. Чорноморськ наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_2 , який переходив проїжджу частину з ліва на право по ходу руху автомобіля, внаслідок чого скоїв наїзд на нього. В результаті чого пішохід отримав тілесні ушкодження, а автомобіль механічні пошкодження, чим порушив п. 18.1 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Постановою судді Чорноморського міського суду Одеської області від 21.08.2026 матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передано слідчому відділу ВП №1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області для внесення відомостей до ЄРДР та початку кримінального провадження. Провадження у справі № 501/3871/26 (провадження 3/501/881/26) у відношенні: ОСОБА_1 - закрито.

Не погодившись з наведеною постановою суду, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати вказану постанову, та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КУпАП, не грунтується на встановлених та належним чином підтверджених доказами фактичних обставинах справи. Cуд першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначає, що на момент перевірки повідомлення про вказану подію, внаслідок якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, ступінь тяжкості заподіяних йому тілесних ушкоджень не визначалась (не проводилися судово-медичні експертизи), отже судом фактично встановлено відсутність у матеріалах справи належного доказу щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, водночас відповідно до ч. 1 ст. 286 КК України обов?язковою ознакою кримінального правопорушення є спричинення потерпілому саме тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 N? 725544 був складений за ст. 124 КУпАП у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 п. 18.1 ПДР України, при цьому протокол не містить встановленого факту середньої тяжкості тілесного ушкодження. Отже, суд, роблячи висновок про ознаки ч. 1 ст. 286 КК України, самостійно додав до фактичної конструкції справи нову істотну обставину — середню тяжкість тілесного ушкодження — яка органом поліції не була встановлена та доказами не підтверджена.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є правопорушення з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання суспільно шкідливих наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, однак матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо пошкодження майна потерпілого ОСОБА_2 , при цьому в матеріалах справи наявні фінансові витрати на лікування потерпілого, які апелянт зобов`язується сплатити в повному обсязі.

28.09.2026 до канцелярії Одеського апеляційного суду від потерпілого - ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній просить розглянути справу за його відсутності, врахувати викладені у цій заяві обставини та постанову судді Чорноморського міського суду Одеської області Тордії Е.Н. залишити без змін.

30.09.2026 до канцелярії Одеського апеляційного суду від особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині можливості її прийняття до апеляційного розгляду, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Згідно зі ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції не вирішував питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не накладав на нього адміністративного стягнення, не застосовував до нього заходів впливу та не встановлював для нього будь-яких обмежень адміністративно-правового характеру.

Фактично суд першої інстанції, встановивши наявність у матеріалах справи ознак можливого кримінального правопорушення, реалізував процесуальний механізм, передбачений ст. 253 КУпАП, та передав матеріали слідчому відділу ВП №1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області для перевірки викладених у них обставин у порядку кримінального процесуального законодавства.

Така постанова не є постановою про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не містить остаточного висновку про доведеність винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, не замінює собою повідомлення про підозру, обвинувальний акт чи вирок суду, а лише спрямована на забезпечення належної правової оцінки події компетентним органом.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Водночас системний аналіз положень ст. 287 та 294 КУпАП свідчить, що апеляційний перегляд у справах про адміністративні правопорушення стосується тих постанов, якими вирішено питання про адміністративну відповідальність особи, тобто постанов про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, про закриття провадження у справі з підстав, які остаточно вирішують адміністративно-правовий спір щодо наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Конституційного Суду України від 31.03.2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, зазначено, що положення частини другої статті 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу, про закриття справи.

Крім того, такі обмеження на доступ до суду, узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, де було неодноразово наголошено, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 параграф 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням з боку національного законодавчого врегулювання.

Натомість постанова про передачу матеріалів слідчому відділу ВП №1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області у зв`язку з виявленням ознак кримінального правопорушення має інший процесуальний характер.

Вона не є рішенням про притягнення особи до відповідальності, не створює для особи статусу підозрюваного чи обвинуваченого, не визначає наперед результатів можливої перевірки або досудового розслідування та не позбавляє особу можливості реалізовувати права, передбачені КПК України, у разі початку кримінального провадження.

Крім того, передача матеріалів слідчому відділу ВП №1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області не означає автоматичного притягнення особи до кримінальної відповідальності. Прокурор або орган досудового розслідування зобов`язані самостійно перевірити наявність підстав для реагування у межах своєї компетенції. Отже, оскаржувана постанова не має ознак такого судового рішення, яке в розумінні КУпАП підлягає самостійному апеляційному перегляду.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічний підхід закріплений у ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за змістом якої учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, конституційна гарантія права на перегляд судового рішення не означає можливості оскарження будь-якого процесуального рішення незалежно від його змісту та правових наслідків. Реалізація такого права здійснюється з урахуванням процесуальної форми, встановленої законом.

У цьому випадку повернення апеляційної скарги не позбавляє особу доступу до правосуддя як такого, оскільки оскаржувана постанова не є рішенням про накладення адміністративного стягнення або про встановлення винуватості особи, а лише передбачає передачу матеріалів компетентному органу для перевірки. У разі подальшого прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні особа не позбавлена можливості використовувати передбачені законом способи захисту.

Таким чином, апеляційна скарга подана на постанову, яка за своїм змістом та процесуальними наслідками не підлягає самостійному апеляційному оскарженню в порядку ст. 294 КУпАП, а тому апеляційне провадження за такою скаргою не може бути відкрито, а скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 253, 284, 287, 294 КУпАП, ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 21 серпня 2026 року повернути як таку, що подана на постанову, яка не підлягає оскарженню.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова