Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №946/1073/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1720/26

Номер справи місцевого суду: 946/1073/26

Головуючий у першій інстанції Пащенко Т. П.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.

за участю секретаря Скрипченко Г.В.,

за участі:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Крамаренка Ю.В.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці; стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №117181 від 11.02.2026 вбачається, що 11 лютого 2026 року о 10 год. 25 хв. по вул. Покровська біля буд. №74 в м.Ізмаїлі Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування, відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №53276579 від 03.08.2022 року, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч.3 ст.126 КУпАП.

Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці; стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності нього за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначено, що про винесення постанови виконавця ОСОБА_3 відомо не було, а тому відсутні докази щодо обізнаності правопорушника щодо наявності даної постанови та відповідно встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами на час скоєння правопорушення матеріали справи не містять.

Крім того постановою Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2026 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – скасувати та постановити нову, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Однак, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню.

Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази не можна вважати належними, допустимими та такими, що доводять вину ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 126 КУпАП, передбачено правопорушення, що полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною 5 статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

Із вище викладеного вбачається, що суд, перевіряючи наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, зобов`язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження ОСОБА_1 у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.

При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис, апеляційний суд погоджується із вищезазначеними ОСОБА_1 , що він не був повідомлений про встановлення йому обмеження у праві керування транспортним засобом і вперше дізнався про це під час зупинки поліцейськими та складанням відповідного протоколу притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.126 КУпАП.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням, до яких належить і повідомлення про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Дійсно в матеріалах справи наявна постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування від 03.08.2022 року, проте відсутні відомості про надіслання копії цієї постанови ОСОБА_2 .

В ході апеляційного розгляду, судом витребувано з Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірені матеріали виконавчого провадження, на підставі яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було обмежено у праві керування транспортними засобами та докази належного повідомлення ОСОБА_1 про встановлення такого обмеження, а також докази отримання ОСОБА_1 постанови про встановлення обмеження від 03 серпня 2022 року ВП №53276579.

22 вересня 2026 року на адресу Одеського апеляційного суду з Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла відповідь щодо попереднього запиту.

З відповіді вбачається, що надати докази отримання ОСОБА_1 постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами в межах виконавчого провадження №53276579, що винесена 03 серпня 2022 року в рамках даного провадження неможливо.

Крім того до вказаної відповіді долучено скан копію виконавчого провадження №53276579, проте відомостей про отримання ОСОБА_1 постанови про обмеження в праві керування від 03 серпня 2022 року вказані матеріали не містять.

Тобто, Хаджибейським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України всупереч вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» не надіслано постанову боржнику.

Таким чином, сукупність вищевказаний доказів дають можливість дійти висновку про відсутність факту обізнаності ОСОБА_1 про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами на момент вчинення адміністративного правопорушення, що виключає наявність прямого умислу, тобто відсутній склад адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції, оскільки зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 лютого 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік