Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №501/3915/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1029/26

Номер справи місцевого суду: 501/3915/25

Головуючий у першій інстанції Яковець Є. О.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Венжик Л.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Шалиги Євгенія Степановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

на постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 24 березня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Чорноморського міського суду Одеської області від 24 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 24 березня 2026 року по справі № 501/3915/25 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що після незгоди ОСОБА_1 , висловленої в опосередкованій формі, пройти огляд на стан сп`яніння на місці події, проходити огляд в закладі охорони здоров`я йому ніхто не пропонував. Зазначає, що відеозаписом не зафіксовано складення працівниками поліції направлення на огляд до медичного закладу.

ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції, незважаючи на клопотання захисника про відкладення розгляду справи, провів судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , чим порушив його право на захист і справедливий суд, а посилання суду на неодноразові відкладення через клопотання ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шалига Є.С. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження закрити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол серії ЕПР1 № 415747 від 07.08.2025 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 415747 від 07.08.2025 року, 07.08.2025 року о 20:50 год водій ОСОБА_1 по вул. Транспортній, 15 в м. Чорноморську керував транспортним засобом Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Gras, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотестера Drager, а також у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксовано на бодікамеру NC220855.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучені: рапорт інспектора СРПП ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області майора поліції Олега Гнатків; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.08.2025 року; диск з відеозаписами; довідку про отримання особою посвідчення водія.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вважав, що вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і ОСОБА_1 винний в його вчиненні, що підтверджується доказами, так переглянутим відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Також відеозаписом підтверджено наявність у ОСОБА_1 такої ознаки алкогольного сп`яніння як порушення мови, ОСОБА_1 не заперечував наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння, повідомив, що вживав алкогольні напої. Дослідженим судом відеозаписом також підтверджено, що поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров`я. Ці обставини підтверджені також іншими доказами. Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103(далі Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 415747 від 07.08.2025 року містить посилання на технічний засіб відеозапису бодікамеру NC220855.

Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Наданий відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає і повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Відеозаписи, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами, які містять інформативний, позбавлений упередження характер, є послідовними і містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

З досліджених відеозаписів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в ході спілкування у ОСОБА_1 працівником поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (відеозапис 0000000_00000020250807204612_0002 20:51:41 година), 20:52:29 працівник поліції звернувся до водія з вимогою вийти з транспортного засобу з огляду на те, що у останнього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння. О 20:54:44 водій ОСОБА_1 на запитання працівника поліції «Що випивали?» зазначив «Не спорю, вжив». О 21:05:20 (відеозапис 0000000_00000020250807210113_0003) працівником поліції запропоновано пройти огляд на місці (продути Драгер) та роз`яснено, що за відмову передбачена відповідальність, на що ОСОБА_1 відповів: «Да, 130 знаю» (21:05:27). Працівником поліції запропоновано водію пройти огляд на місці чи в медичному закладі (21:05:34) ОСОБА_1 спитав «Для чого?» (21:05:38). О 21:05:40 працівники поліції запропонували пройти огляд на місці або в медичному закладі у лікаря-нарколога. О 21:06:40 ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest, зазначивши «Відмова, ви ж самі знаєте…» (відеозапис 0000000_00000020250807210113_0003).

Проте, як свідчить відеозапис, в подальшому ОСОБА_1 послався на ст. 63 Конституції України, а його дії були направлені на ухилення від проходження, на що працівник поліції зазначив, що такі дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (відеозапис 0000000_00000020250807210113_0003 21:15 година). ОСОБА_1 зазначив «Робіть згідно чинного законодавства». Після чого відносно водія ОСОБА_1 працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою Алкотестера Драйгер, а також у медичному закладі у лікаря-нарколога, та ознайомлено водія ОСОБА_1 з його змістом (відеозапис 0000000_00000020250807215016_0006).

З урахуванням викладеного, оцінюючи дії працівників поліції та поведінку ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був обізнаний про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Його дії підтверджують небажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння та направлені на уникнення від проходження такого огляду.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно розцінив таку відмову, як відмову від огляду взагалі, тобто і з використанням приладу Drager, і у закладі охорони здоров`я.

Отже доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не пропонувалось проходження огляду на стан сп?яніння в медичному закладі спростовуються матеріалами справи.

Будь-яких беззаперечних доказів, які б спростовували встановлені фактичні дані під час судового розгляду, стороною захисту надано не було. Тож, законність вимоги працівників поліції до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння обумовлена виявленням у цього водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, що прямо передбачено ст. 266 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що докази, які покладені в основу оскарженої постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку були достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, незважаючи на клопотання захисника про відкладення розгляду справи, провів судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , чим порушив його право на захист і справедливий суд, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розгляд справи було призначено на 24.11.2025 року 0 15:00 годині, який було відкладено у зв`язку з надходженням клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.

Судове засідання призначене на 11.12.2025 року відкладено у зв`язку з надходженням клопотання від захисника Шалиги Є.С., через відпустку захисника та надання часу для вивчення матеріалів справи.

Судове засідання призначене на 27.01.2026 року відкладено через хворобу ОСОБА_1 .

24.03.2026 року захисника Шалига Є.С. звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 24.03.2026 року у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 .

Слід зауважити, що положеннями ст. 268 КУпАП обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даної категорії справ не передбачена.

Згідно ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Установлено, що в судовому засіданні 24.03.2026 року приймав участь за допомогою власних технічних засобів захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Шалига Є.С.

У зв`язку із цим, розгляд даної справи суддею цілком обґрунтовано проведено у відсутності ОСОБА_1 , за участі його захисника адвоката Шалиги Є.С., що жодним чином, не суперечить положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП та, на думку апеляційного суду, не порушує праваОСОБА_1 на захист.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У кожному випадку, реалізація учасником будь-якого судового провадження процесуальних прав, якими він наділений, не повинна бути спрямована на зловживання такими правами.

З огляду на викладене, ураховуючи положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, підстав стверджувати, що розгляд даної справи, без наявності на це вагомих процесуальних підстав, проведено у відсутності ОСОБА_1 чим, безумовно, порушено його право на захист, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження(ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 7.07.1989).

Враховуючи принцип судочинства, яким визначено строки розгляду справи в суді першої інстанції, суд першої інстанції правомірно провів розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП.

Завданням апеляційного провадження є перегляд за апеляційною скаргою справи і судового рішення на предмет правильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі та застосування норм права. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції покликаний забезпечити виправлення помилок суду першої інстанції як у питаннях факту (правильність оцінки доказів і встановлення обставин), так і в питаннях права (правильність застосування матеріального і процесуального права), апеляційний суд вважає, що розглянувши справу за участю ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції забезпечив право особи брати участь у судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання, а отже відсутність ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, що відеозаписом не зафіксовано складення працівниками поліції направлення на огляд до медичного закладу, жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Чорноморського міського суду Одеської області від 24 березня 2026 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чорноморського міського суду Одеської області від 24 березня 2026 року зилишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 24 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова