Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №485/1756/25 — Миколаївський апеляційний суд

Справа № 485/1756/25

Провадження № 33/812/407/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Корсаненкова О.О., за участю секретаря Гулого С.В., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Стюпан Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, захисник Зачепіло З.Я. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушень.

Одночасно заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції, зазначивши, що строк пропущено з поважних причин.

Обґрунтування клопотання про поновлення строку.

Захисник Зачепіло З.Я. зазначає про те, що 05.11.2025 року нею в інтересах ОСОБА_1 до Снігурівського районного суду Миколаївської області було надіслано клопотання про долучення її як учасника справи та ознайомлення з матеріалами судової справи №485/1756/25, за якою 22.10.2025 року було проголошено постанову суду, проте станом на дату розгляду справи, доступ до підсистеми Електронний суд їй не надано. Довідка 12.11.2025 року про доставку електронного документу, в якій суд зазначає про долучення документів до електронного кабінету, не відповідає дійсності.

У зв`язку з чим, 04.02.2026 року захисником Зачепіло 3.Я. повторно було направлено на адресу Снігурівського районного суду Миколаївської області клопотання про надання доступу до повних матеріалів адміністративної справи, для ознайомлення та підготовки апеляційної скарги та заяв у справі. Інформація з довідки від 11.02.2026 року про доставку електронного документу до електронного кабінету адвоката не відповідає дійсності, оскільки, жодних документів в електронному кабінеті адвоката по справі №485/1756/25 не відображалось до цього часу.

Оскільки матеріали адміністративної справи №485/1756/25 були направлені Снігурівським районним судом Миколаївської області на електронну пошту захисника лише 28.08.2026 року захисник не мала змоги належним чином виконати свої процесуальні обов`язки.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник Стюпан Т.В. підтримала доводи клопотання про поновлення строку на оскарження та просила його задовольнити.

Щодо поновлення строку на оскарження.

Заслухавши пояснення захисника, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Вказаною нормою визначено, що з дня винесення постанови починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до наведеної норми, апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Законом передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Вирішуючи питання про поновлення строку суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 надійшли до Снігурівського районного суду Миколаївської області 10.09.2025 року, судове засідання у даній справі було відкладено за заявою ОСОБА_1 , остання дата судового засідання призначена на 22.10.2025 року, про що завчасно та належним чином повідомлено ОСОБА_1 .

22.10.2025 року ОСОБА_1 направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, накладення стягнення без застосування позбавлення права керування транспортним засобом та про врахування виняткових обставин, а також клопотання про долучення доказів для врахування при постановленні судового рішення.

Вище зазначене вказує на обізнаність ОСОБА_1 про розгляд судом матеріалів про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.124 КУпАП.

Копію оскаржуваної постанови судом було направлено 22.10.2025 року на поштову адресу за місцем проживання ОСОБА_1 , поштовий конверт повернувся на адресу суду 08.11.2025 року.

Разом із тим, як слідує з матеріалів справи, вже 23.10.2025 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги №23/41721 з адвокатами адвокатського об`єднання «Захист» Зачепіло З.Я. та Цієр Р.М., яким доручив представляти свої інтереси в Снігурівському районному суді Миколаївської області.

10.11.2025 на адресу суду першої інстанції від адвоката Зачепіло З.Я. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи.

Актом про втрату документів або пере підшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 10.11.2025 року, під час розкриття конверта (пакета) від адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни в якому містилось клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи №485/1756/25, зафіксовано відсутність квитанції про сплату судового збору для отримання відеоматеріалів з технічного засобу відеофіксації адміністративних правопорушень.

Відповідно до довідок від 12.11.2025 року Снігурівським районним судом Миколаївської області були надіслані документи в електронному вигляді в електронний кабінет адвоката Зачепіло З.Я.

Згідно із штампом вхідної кореспонденції Снігурівського районного суду Миколаївської області 10.02.2026 року від адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни знов надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи.

11.02.2026 року Снігурівським районним судом Миколаївської області в електронний кабінет адвоката Зачепіло З.Я. було направлено повторно реєстраційну карту вхідного документу та прикріплений до неї відеоматеріали.

Згідно із штампом вхідної кореспонденції Снігурівського районного суду Миколаївської області апеляційну скаргу на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22.10.2025 року подано захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Зачепіло З.Я. – 07.09.2026 року. Тобто, апеляційна скарга подана із значним пропуском десятиденного строку на оскарження постанови суду, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Разом з тим, апелянтом не надано апеляційному суду будь яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Посилання апелянта, на порушення судом права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, який гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не може свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 був обізнаний, що в проваджені Снігурівського районного суду Миколаївської області перебуває справа відносно нього, про призначення судових засідань у даній справі його повідомляли завчасно та належним чином. При прийнятті рішення судом було враховано пояснення ОСОБА_1 , зазначені у поданих ним клопотаннях.

Доводи клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, судом не беруться до уваги, оскільки за матеріалами справи ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги №23/41721 23.10.2025 року з адвокатами адвокатського об`єднання «Захист» , яким доручив представляти свої інтереси в Снігурівському районному суді Миколаївської області.

Постанова судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22.10.2025 року направлена до Єдиного реєстру судових рішень 22.10.2025 року, та їй забезпечено загальний доступ 24.10.2025 року.

У своїх зверненнях до суду про ознайомлення з матеріалами справи захисник Зачепіло З.Я. зазначала про свою обізнаність щодо ухваленого у цій справі судового рішення.

Отже, ОСОБА_1 та його захисники мали можливість ознайомитись з оскаржуваною постановою.

Крім того, посилання захисника на те, що із матеріалами справи вона була ознайомлена лише 28.08.2026 року, як зазначено у клопотанні про поновлення строку на оскарження, та 28.07.2026 року, як зазначено у апеляційній скарзі, спростовується довідками Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12.11.2025 року, 11.02.2026 року про направлення в електронний кабінет адвоката Зачепіло З.Я. відповідних матеріалів.

Положенням статті 294 КУпАП передбачена можливість поновлення особі пропущеного строку апеляційного оскарження у випадку наявності обґрунтованих підстав пропуску встановленого строку.

Натомість у клопотанні про поновлення строку не наведено обґрунтованих доводів не можливості звернення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду з апеляційною скаргою у строк, передбачений нормами КУпАП, а зазначені обставини не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Крім того, положення ст. 294 КУпАП пов`язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови суду першої інстанції, а не з днем отримання тексту постанови суду першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, застосовується як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року в п. 53 якого зазначено, що «… право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмежуванням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави…», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.

Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

При прийнятті рішення про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами та те, що пропущений строк на апеляційне оскарження є значним. Апелянтом не наведено доводів, які ґрунтуються на вимогах закону про поважність причин пропуску строку і не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом апеляційної інстанції, що з моменту укладення договору ОСОБА_1 із захисником Зачепіло З.Я., тобто з 23.10.2025 року та оприлюднення оскаржуваної постанови у Єдиному реєстрі судових рішень 24.10.2025 року, остання мала можливість подати апеляційну скаргу, проте звернулася із нею до апеляційного суду лише 07.09.2026 року, тобто після спливу десяти місяців, не маючи на те поважних причин.

За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом був пропущений без поважних причин та не підлягає поновленню, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання захисника слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП,

постановила:

У задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2025 року - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду О.О. Корсаненкова