Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №469/197/23 — Миколаївський апеляційний суд

28.09.26

22-з/812/92/26

Справа №469/197/23

Провадження №22-з/812/92/26 Доповідач апеляційного суду Т. Кушнірова

Постанова

Іменем України

(додаткова)

28 вересня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Крамаренко Т.В., Лівінського І.В.,

із секретарем Соловйовим М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтовано тим, що 17 листопада 2022 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen LT35, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень, а ОСОБА_2 як власнику на час пригоди спричинено майнові збитки в розмірі 983284,64 грн, які підтверджені висновком експертного дослідження Миколаївського відділення Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз від 24 січня 2023 року № 22-1195.

22 грудня 2022 року постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Страхова компанія відповідача, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувало позивачу шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 230 000 грн. Таким чином, залишилася невідшкодованою завдана позивачу шкода в розмірі 753 284,61 грн.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 завдану внаслідок ДТП майнову шкоду в розмірі 753284,61 грн та судові витрати.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 753284,64 грн та 7535 грн судового збору.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Герасимцем М.М., задоволено частково.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2025 року змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 612 038 грн та 1 999 грн 33 коп. судового збору, а всього 614 037 грн 33 коп.

28 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Заяву обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання про необхідність передачі відповідачу залишків автомобіля «Audi A4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, вартість яких визначена у розмірі 100 514 грн 97 коп, після відшкодування збитків позивачу або ж стягнути вказану суму з загального розміру відшкодування.

Також вказує, що при ухваленні постанови апеляційним судом не враховано суму стягнення з нього на користь ОСОБА_2 , в рамках даної справи, Інгульським відділом ДВС, матеріальної шкоди у розмірі 72099 грн 96 коп згідно з платіжною інструкцією №5745 від 20 лютого 20254 року.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що вищевказана заява не підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Отже, додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених законом, і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Постанова Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2026 року прийнята у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи. Отже розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється у порядку передбаченому ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Встановлено, що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 753284,64 грн та 7535 грн судового збору.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Герасимцем М.М., задоволено частково.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2025 року змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , 612 038 грн у рахунок повної вартості автомобіля «Audi A4» до ДТП та 1 999 грн 33 коп. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз`яснено, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодувати вартість майна, що не може використовуватись за призначенням, проте має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідно до висновку судової транспортно – товарознавчої експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №398-34-26 від 06 травня 2026 року, ринкова вартість автомобіля «Audi A4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, у технічному стані до моменту ДТП складала 842 038 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 842 038 грн, а ринкова вартість цього автомобіля після ДТП на час його огляду експертом, такою, що дорівнює вартості придатних до подальшої експлуатації складових аварійно пошкодженого КТЗ з урахуванням вартості металобрухту, який залишився, могла складати 100 514 грн 97 коп.

З приводу вказаного висновку у судовому засіданні 13 липня 2026 року, яке відбулось у відсутність відповідача, представником позивача -Боярським В.С. надавались пояснення та з`ясовувалося питання щодо передачі відповідачу залишків автомобіля «Audi A4».

Натомість колегія суддів, ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 повної вартості транспортного засобу до ДТП, не відобразила у резолютивній частині рішення суду від 13 липня 2026 року про працездатні складові автомобіля марки «Audi A4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (його залишки), вартість яких становить 100 514 грн 97 коп.

Встановлено, що ОСОБА_2 після ухвалення Миколаївським апеляційним судом рішення у даній справі, яке набрало законної сили, передав залишки пошкодженого транспортного засобу марки «Audi A4» в якості оплати за тривале зберігання зазначеного автомобіля на приватному автомайданчику в м. Одеса.

За вказаних обставин, покладення обов`язку на ОСОБА_2 передати залишки пошкодженого автомобіля марки «Audi A4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на суму 100 514 грн 97 коп. ОСОБА_1 після відшкодування ним збитків позивачу, є неможливим.

Не підлягає задоволенню заява ОСОБА_1 в частині стягнення із загального розміру відшкодування суми залишків вартості автомобіля марки «Audi A4», яка складає 100 514 грн 97 коп, оскільки таке фактично призведе до перегляду постанови Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2026 року в частині присудженої до стягнення суми відшкодування, що є недопустим.

Натомість, в разі не згоди із визначеним судом апеляційної інстанції розміром відшкодування шкоди, відповідач не позбавлений права на касаційне оскарження вказаного судового рішення в зазначеній частині.

Що стосується відшкодування ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 72099 грн 96 коп згідно з платіжною інструкцією №5745 від 20 лютого 2024 року, то з цього приводу сторони жодних пояснень та доказів не надавали, відповідна платіжна інструкція на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції була в матеріалах справи, тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Керуючись ст. ст. 270, 382 ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді :

____________________

Повне судове рішення складено 30.09.2026 р.