Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №303/8707/23 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №303/8707/23

Суддя: Собослой Г. Г.

Справа № 303/8707/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого – Собослоя Г.Г.,

суддів: Мацунича М.В., Джуги С.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2026 року у справі № 303/8707/23 за заявою КП «Міськводоканал» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2026 року заяву представника боржника - ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 26.09.2023 по справі № 303/8707/23 за заявою Комунального підприємства «Міськводоканал» Мукачівської міської ради до ОСОБА_3 про видачу судового наказу повернуто заявнику без розгляду.

Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дренкалюк І.І., подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявник виконав вимоги ст. 170 ЦПК України в повному обсязі. Оскільки копію судового наказу від 26.09.2023 було отримано 20.02.2026, а матеріали справи не містять доказів її вручення раніше, апелянт вважає строк на подачу заяви про скасування судового наказу дотриманим

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Нормами статті 170 ЦПК України визначені форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Повертаючи заяву про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заява не містить посилання про дату отримання судового наказу з відповідними доказами та (або) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Втім таке посилання в заяві є: представник прямо вказав дату ознайомлення з наказом (20.02.2026), що також підтверджується матеріалами справи (а. с. 23). Крім того, в самій оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що, за твердженням представника боржника, викладеним у заяві, днем отримання судового наказу є 20.02.2026. Отже, висновок суду про відсутність у заяві посилання на дату отримання наказу суперечить її змісту, який суд сам зафіксував в ухвалі.

Сам по собі проміжок між видачею наказу (26.09.2023) і зверненням боржника (04.03.2026) про пропуск строку не свідчить, адже ч. 1 ст. 170 ЦПК України пов`язує початок строку з днем вручення копії наказу, а не з датою його видачі. Матеріали справи свідчать, що наказ боржнику не надсилався (а. с. 22), а доказів його вручення в інший спосіб немає. Першою датою, коли боржник через представника ОСОБА_1 ознайомився зі змістом наказу, є 20.02.2026 (а. с. 23). З цієї дати й слід обчислювати строк. Матеріали справи не містять відомостей, що ознайомленню з наказом раніше перешкоджали дії боржника чи його представника, і суд першої інстанції таких обставин не встановлював та не зазначав як підставу повернення заяви.

П`ятнадцятиденний строк, що розпочався 20.02.2026, спливав 07.03.2026 (субота). Відповідно до ч. 5 ст. 124 ЦПК України він переноситься на перший робочий день, тобто 09.03.2026. Заяву подано 04.03.2026, тобто без пропуску строку, тому клопотання про його поновлення не було потрібним.

Отже, суд першої інстанції не врахував матеріали справи (а. с. 22, 23), що спростовують підставу повернення заяви. Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті [підставу і повноваження звірити зі ст. 374, 379 ЦПК України].

Судовий наказ щодо стягнення із ОСОБА_2 заборгованості було видано 26.09.2023, тоді як із заявою про скасування судового наказу представник боржника звернувся 04.03.2026.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи копія судового наказу від 26.09.2023 боржнику ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку не надсилалася, у зв`язку з відсутністю марочної продукції (а. с. 22). Будь-яких інших доказів надсилання чи вручення такого боржнику матеріали справи не містять. З копію судового наказу, ознайомився представник боржника тільки 20.02.2026 та подав заяву про скасування судового наказу 04.03.2026.

Суд першої інстанції залишив заяву про скасування судового наказу без розгляду, тоді як з врахуванням вимог ч. 2 ст. 171 ЦПК України, у разі якщо не знайде підстав для поновлення строку для подання такої заяви, суд має повернути таку заявнику.

При цьому слід зазначити, що подані заявником докази про підтвердження наявності причин поважності пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу є обґрунтованими.

Отже, судом першої інстанції порушено процесуальний поряд вирішення заяви про скасування судового наказу.

Відтак, ухвала суду першої інстанції обмежує права заявника та перешкоджає їй у доступі до правосуддя.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 367, 368, 379, 381-384, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дренкалюк Іван Іванович, задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua