Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №304/255/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 304/255/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Собослоя Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Мельник Ярослав Юрійович, на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації та визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2026 року позовну заяву у справі № 304/255/26 визнано неподаною та повернуто позивачці.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мельник Я.Ю., оскаржила таке у апеляційному порядку та просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження.

Скаргу мотивовано тим, що: 1) суд не вказав банківських реквізитів депозитного рахунку, а у публічному доступі наявний лише рахунок для сплати судового збору, який має інше цільове призначення; з огляду на взаєморозрахунок (126 095 - 12 256 = 113 839 грн) внесення 12 256 грн на депозит втрачає сенс; 2) постанова Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 367/7792/16-ц не є схожою: там ідеться про один об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності двох осіб, а тут — про два об`єкти рухомого майна, де позивачка вимагає компенсацію за свою 1/2 частку автомобіля від його фактичного користувача, а відповідачка отримує справедливу компенсацію за 1/6 частку трактора; 3) вимога про компенсацію за автомобіль пред`явлена до належного відповідача, а вимога про набуття 1/6 частки трактора з компенсацією не впливає на права інших співвласників (дітей), про порушення яких суд не зазначив; судові витрати позивачки мають відшкодовуватися відповідачем, а не іншими особами.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч.1ст.353 цього Кодексу), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила:

1)стягнути з ОСОБА_2 113 839 грн грошової компенсації , замість належній ОСОБА_1 часток транспортного засобу марки Skoda, модель Octavia TOUR 1.9TDI, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

2)визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 часток трактора, марки Т-25, номер машини НОМЕР_3 , двигун/шасі НОМЕР_4 , рік випуску 1986, реєстраційний номер НОМЕР_5 , замість належних 1/6 часток ОСОБА_2 .

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 18.02.2026 подану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з: відсутністю доказів внесення вартості 1/6 частки трактора на депозитний рахунок суду; несплатою судового збору у повному розмірі; незалученням до участі у справі співвласників спірного майна.

Постановляючи вказану ухвалу в частині вимоги щодо внесення коштів на депозитний рахунок суду, суд першої інстанції послався на частину другу статті 365 ЦК України та на постанову Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 367/7792/16-ц (провадження № 61-23840св18).

Для усунення зазначених недоліків судом було встановлено термін протягом п`яти днів з часу отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду першої інстанції представник позивачки подав заяву про усунення недоліків разом із копією квитанції про доплату судового збору за другу вимогу про визнання права власності на 1/6 частки трактора у розмірі 1 331,60 грн від 24.02.2026 (а. с. 19).

Щодо виконання інших вимог ухвали пояснила таке.

Щодо внесення ОСОБА_1 1/6 вартості частки трактора на депозитний рахунок суду, повідомляє, що судом не зазначено реквізити такого депозитного рахунку, куди необхідно скерувати кошти, такі не можливо самостійно віднайти і у публічній інформації. Крім того, просила врахувати, що частка 1/6 трактора у грошовому еквіваленті складає 12 256 грн, то із значно більшої грошової суми компенсації, яка підлягає до сплати ОСОБА_1 в розмірі 126 095 грн доцільно відрахувати 12 256 грн, що підлягає сплаті ОСОБА_2 на 1/6 її частки на трактор.

Щодо інших співвласників транспортного засобу марки Skoda та трактору (дітей спадкодавця), то їх права та інтереси не можуть порушуватися.

На підставі наведеного просила суд відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду.

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 06.03.2026 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачці.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя суду першої інстанції виходила з того, що недоліки позовної заяви неусунені, а відтак позовна заява підлягає поверненню.

Однак, з таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

Щодо попереднього внесення коштів на депозитний рахунок.

Стаття 177 ЦПК України не передбачає обов`язку додавати до позовної заяви докази внесення коштів на депозитний рахунок суду у спорах за статтею 365 ЦК України. Такий обов`язок встановлено лише у визначених законом випадках (позови органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача), до яких цей спір не належить.

Відповідно до частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності визначених законом умов. Частина друга цієї статті передбачає, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Норма не уточнює, коли саме має бути внесена грошова сума. Аналізуючи її в системному зв`язку із загальними засадами цивільного судочинства, колегія суддів зазначає, що обов`язок попереднього внесення вартості частки спрямований на унеможливлення ситуації, за якої особу позбавляють права власності, а належної їй компенсації вона фактично не отримує, тобто гарантує виконання судового рішення про припинення права. Така гарантія стосується ухвалення рішення, а не прийняття позовної заяви до розгляду.

Європейський суд з прав людини у справі «Андрій Руденко проти України» (заява № 35041/05, § 42-43) розглядав цю вимогу як передумову винесення судом рішення про припинення права на частку та основну вимогу, на якій має ґрунтуватися рішення про позбавлення особи майна без її згоди. Так само у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 367/7792/16-ц, на яку послався суд першої інстанції, відсутність депозиту оцінювалася при вирішенні спору по суті. Крім того, як слушно зазначає скаржниця, обставини тієї справи відрізняються: йшлося про один об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності двох осіб і вимогу про припинення права на 1/200 частки, тоді як у цій справі заявлено взаємні вимоги щодо двох об`єктів рухомого майна. Умова, що стосується ухвалення рішення, не є недоліком позовної заяви у розумінні статей 175, 177, 185 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки, спосіб і строк їх усунення, тобто така ухвала має бути чіткою та містити всі необхідні дані для усунення недоліків.

Ухвала від 18.02.2026 не містила реквізитів депозитного рахунку та не зазначала, яку суму суд вважає належною до внесення, хоча вартість частки позивачка визначила самостійно на підставі довідки ФОП ОСОБА_3 (п. 18 додатків до позовної заяви). Обов`язок зазначити в ухвалі реквізити рахунку, на який належить внести кошти, лежить на суді й не може бути перекладений на позивачку шляхом самостійного пошуку відомостей на веб-порталі судової влади, тим більше що вказівка на розділ такого веб-порталу з`явилася лише в ухвалі про повернення, тобто після спливу строку на усунення недоліків.

Оскільки матеріали справи не містять доказів доведення до відома позивачки реквізитів депозитного рахунку суду, вимога ухвали в цій частині об`єктивно не могла бути виконана, що виключає правові підстави для повернення позову.

Якщо під час розгляду справи суд першої інстанції визнає внесення коштів на депозитний рахунок необхідним, він має зазначити суму та реквізити рахунку й надати позивачці розумний строк для виконання (стаття 127 ЦПК України).

Щодо визначення повного кола учасників справи та вирішення питання про залучення співвласників.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються сторони та інші учасники справи. Позивачка вказала відповідача та надала пояснення щодо незалучення інших осіб. За статтею 13 ЦПК України коло відповідачів визначає позивач, тому суд, який послався на цю норму, не мав підстав вимагати від позивачки розширити його як умову відкриття провадження.

Питання належності відповідача та складу учасників справи вирішується під час розгляду справи: суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити співвідповідача або замінити неналежного відповідача (стаття 51 ЦПК України), а також залучити третіх осіб (стаття 52, 53 ЦПК України). Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відтак, вимога «привести суб`єктний склад у відповідність до вимог матеріального права» є оцінкою правовідносин по суті й виходить за межі перевірки відповідності позовної заяви статтям 175, 177 ЦПК України.

Повернення позову з підстав, які не належать до переліку статті 185 ЦПК України, або з мотивів, що потребують оцінки суті спору, порушує право на доступ до суду (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 55 Конституції України) та є проявом надмірного формалізму.

Відтак недоліки, які суд першої інстанції вважав неусунутими, або не належать до вимог статей 175, 177 ЦПК України, або не були належним чином визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, або стосуються питань, які вирішуються під час розгляду справи. Тому ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа – направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Мельник Ярослав Юрійович, – задовольнити.

Ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2026 року – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: