Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №153/1426/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 153/1426/26

Провадження № 33/801/975/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дзерин М. М.

Доповідач: Голота Л. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.08.2026 по справі № 153/1426/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за частиною першою статті 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.08.2026 по справі № 153/1426/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Як зазначено в постанові суду, 14.07.2026 о 09 год. 04 хв по вул. Свободи в м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6810 та проходження такого огляду в найближчому медичному закладі відмовився.

Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що : на момент його зупинення працівниками поліції він був хворий на ВІЛ і грибкові захворювання кишково-шлункового тракту; за призначенням сімейного лікаря приймав припарити (стоматедин). В лікарні він хотів пройти огляд на стан сп`яніння, але був відсутній лікар-нарколог, у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я, впав артеріальний тиск і він змушений був покинути лікарню, на стаціонарі отримав медичну допомогу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів :

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 718963 від 14.07.2026, відповідно до якого 14.07.2026 о 09 год. 04 хв по вул. Свободи в м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6810 та проходження такого огляду в найближчому медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України /а. с. 2/;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а. с. 3/;

-висновку № 19 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.07.2026 /а. с. 4/;

-копією постанови серії ЕНА № 7546278 від 14.07.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі /а. с. 5/;

-довідки інспектора САП ВВГ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтинанта поліції Собко Н. від 22.07.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 30.03.2021 видане ТСЦ 0543 /а. с. 6/;

-відеозапису з місця події (час 9:04 по 9:33) /а. с. 8/, відповідно до якого :

(на місці) працівники поліції 14.07.2026 о 09 год. 04 хв по вул. Свободи в м. Ямпіль під`їхали до автомобіля ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та який виходив зі сторони водійського сидіння та повідомили йому, що він не включив показчик повороту при зміні напрямку руху та зупинці, чим порушив ПДР України. Під час спілкування ОСОБА_1 повідомив працівниками поліції, що він вживав (але не спиртні напої, яка різниця що, але вживав), йому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (9:06); від проходження огляду на місці ОСОБА_1 відмовився, сказавши що їдемо в лікарню (час 9:09);

(в лікарні (час 9:24 по 9:29)) на запитання чергового лікаря : « Пишете заяву? будете проходити огляд?», ОСОБА_1 повідомив, що не буде «продуватись» (9:28), спочатку нехай «продуються» працівники поліції, а потім він. Після чого вийшов з лікарні на вулицю. Від отримання копії протоколу відмовився (час 9:32).

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.3, 1.9, 2.5 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Отже, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і ПДР, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння (постанова ВП ВС від 10.07.2025 у справі № 990SСGС/9/25).

Закон не передбачає можливості висунення особою, яка керує транспортним засобом та у якої виявлено ознаки сп`яніння, умов проходження огляду на стан сп`яніння (постанова ВП ВС від 20.05.2020 у справі № 9901/413/19).

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент його зупинення працівниками поліції ОСОБА_1 був хворий на ВІЛ і грибкові захворювання кишково-шлункового тракту; за призначенням сімейного лікаря приймав припарити (стоматедин), апеляційний суд не вважає такими, що спростовують правильні висновки суду першої інстанції, оскільки зазначені обставини не є такими, що свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння).

Посилання в апеляційній сказі на те, що в лікарні ОСОБА_1 хотів пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але був відсутній лікар-нарколог протягом 30-40 хв, у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я, впав артеріальний тиск і він змушений був покинути лікарню, після чого на стаціонарі отримав медичну допомогу, апеляційний суд оцінює критично, оскільки із відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_1 в лікарні (час 9:24 по 9:29) на запитання чергового лікарня повідомив, що не буде «продуватись» (9:28) спочатку нехай «продуються» працівники поліції, після чого вийшов з лікарні на вулицю. ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції про погіршення стану здоров`я.

Таку поведінку ОСОБА_1 працівники поліції правомірно оцінили як ухилення (відмова) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням 2.5 ПДР України.

Також не відповідають дійсності доводи апелянта, що тривалого очікування лікаря, оскільки із відеозапису вбачається працівниками поліції водія до лікарні доставлено о 9:20 год, а о 9:29 год ОСОБА_1 залишив лікарню.

Надані до апеляційної скарги медичні документи від 19.08.2026 та 06.08.2026р щодо стану здоров`я ОСОБА_1 та його посилання, що від огляду він відмовився, оскільки вживав ліки на спиртовій основі, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відповідно до ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами під впливом лікарських препаратів що знижують увагу особи та швидкість реакції також заборонено, а відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення відповідного стану.

Згідно з частиною першою, другою статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.08.2026 по справі № 153/1426/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною першою статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Голота