Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №127/5650/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/5650/26

Провадження № 22-ц/801/2418/2026

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Березовська О. А.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокуСправа № 127/5650/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Оніщука В.В.,

за участі секретаря судового засідання: Ходакової М.Г.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

20.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання права власності на спадкове майно. Вказала, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . З 07.09.2012 ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримував пенсію відповідно до положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХII як пенсіонер МВС України. 01.03.2025 пенсійна справа ОСОБА_2 була закрита у зв`язку із його смертю. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2022 у справі №120/4429/22 зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 пенсію на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення. На виконання вище вказаного рішення у 2022 році ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки, виданої державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області» від 17.11.2021 № 3271, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум. Однак, після проведення перерахунку відповідач протиправно припинив нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2 000 грн, право на яку ОСОБА_2 мав відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», як колишній старший сержант поліції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі №120/11411/23, що набрало законної сили 01.11.2023, суд зобов`язав ГУ ПФУ у Вінницькій області з 01.05.2023 здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату вище вказаної щомісячної доплати в розмірі 2 000 грн з урахуванням раніше виплачених сум. Відтак, на виконання зазначеного рішення у 2023 році ОСОБА_2 було знову проведено перерахунок пенсії з урахуванням такої щомісячної доплати. Однак, ані станом на дату смерті ОСОБА_2 , ані станом на дату подачі позову до суду вище зазначені рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2022 у справі №120/4429/22 та від 02.10.2023 у справі №120/11411/23 не були виконані в повному обсязі, оскільки ГУ ПФУ у Вінницькій області так і не було здійснено виплату заборгованості з пенсійних виплат ОСОБА_2 .

28.11.2025 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виплатити суму нарахованої, але невиплаченої пенсії її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у період з 01.05.2023 по 01.11.2023. Листом №17776-15854/Ш-02/8-0200/25 від 26.12.2025 відповідач надав відповідь , якою фактично відмовив позивачці у виплаті суми нарахованої, але невиплаченої пенсії ОСОБА_2 , повідомивши при цьому, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, виплачуються, якщо звернення за ними надійшло від батьків і дружини (чоловіка), а також членів сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, не пізніше 6-ти місяців після смерті пенсіонера. Проте, на переконання відповідача, оскільки у вказаний термін позивачка із відповідною заявою до ГУ ПФУ у Вінницькій області не звернулась, вирішення вказаного питання має здійснюватися в судовому порядку.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на неотримані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати у розмірі 193 803, 42 грн, що були нараховані на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2022 у справі №120/4429/22 та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі №120/11411/23 і стягнути їх на користь ОСОБА_1 з ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Рішенням Вінницького міського суду від 24.07.2026 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на неотримані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати у розмірі 193 803, 42 грн., які були нараховані на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2022 у справі №120/4429/22 та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі №120/11411/23 та стягнуто їх на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 550, 40 грн. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Вінницькій області просить вищевказане рішення скасувати, через порушення судом норм матеріального та процесуального права ,а у справі постановити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Вказало, що вказана справа мала б розглядатись по нормам КАС України окружним адміністративним судом. Заборгованість у розмірі 193 803,42 грн уже присуджена рішенням суду у справах № 120/4429/22 та № 120/11411/23, які набрали законної сили та перебувають на стадії виконання, а тому повторне звернення до суду з вимогою про її виплату фактично спрямоване на повторне вирішення спору та не може забезпечити виконання вже ухваленого судового рішення, відтак, ухвалення нового судового рішення про зобов`язання Головного управління виплатити вже присуджену суму саме по собі не призведе до її фактичної виплати та не усуне обставини, що перешкоджають виконанню попереднього судового рішення.

ГУ ПФУ у Вінницькій області не заперечує заборгованість у розмірі 193 803,42 грн, щ нарахована на виконання рішення суду, включена до Реєстру судових рішень, однак її виплата можлива лише в межах бюджетних призначень, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік, а оскільки власні кошти Пенсійного фонду не можуть бути використані для таких виплат, а відповідного бюджетного фінансування не виділено, у Головного управління відсутні правові та фінансові можливості здійснити виплату заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2022 року у справі №120/4429/22 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 17.11.2021 № 3271, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з врахуванням раніше виплачених сум із 01.12.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 17.11.2021 № 3271, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії з 01.12.2019.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року у справі №120/11411/23 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 з 01.05.2023 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 з 01.05.2023 року нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 460 (а. с. 18).

Згідно довідки №190/02-14 від 17.02.2026 про коло спадкоємців, з матеріалів спадкової справи 237/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємицею за законом на спадкове майно є його дружина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).

Відповідно довідки від 26.02.2025 №38/11-16/4, виданої старостою Сосонського старостинського округу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Демченком М. І., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно проживали разом на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство (а.с.11).

28.11.2025 позивачка, ОСОБА_1 , через представника – адвоката Дмитришину Т. І., зверталася до відповідача із заявою №28/11-2, в якій просила виплатити позивачці суму нарахованої, але невиплаченої пенсії її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2022 у справі №120/4429/22 у період з 01.12.2019 по 31.08.2022, а також рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі №120/11411/23 у період з 01.05.2023 по 01.11.2023 (а.с.12-13).

Листом №0200-0303-8/140275 від 09.12.2025 ГУ ПФУ у Вінницькій області надало ОСОБА_1 розрахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 та повідомлено, що сума доплати на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4429/22 від 01.07.2022 складає 179 803, 42; на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/11411/23 від 02.10.2023 –14 000 грн (а. с. 14-16).

Листом ГУ ПФУ у Вінницькій області №17776-15854/Ш-02/8-0200/25 від 26.12.2025 позивачці повідомлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, виплачуються, якщо звернення за ними надійшло від батьків і дружини (чоловіка), а також членів сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, не пізніше 6-ти місяців після смерті пенсіонера. Оскільки у вказаний термін позивачка із відповідною заявою до ГУ ПФУ у Вінницькій області не звернулась, роз`яснено, що вирішення вказаного питання має здійснюватися в судовому порядку (а.с.17, 17 зворот).

Матеріали справи не містять доказів видачі за вище вказаними судовими рішеннями виконавчих документів та передачу його для примусового виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУ ПФУ у Вінницькій області і отримував пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходив із того, що спірні пенсійні виплати були нараховані ОСОБА_2 за його життя на виконання судових рішень адміністративного суду від 02.10.2023 у справі №120/11411/23 та від 01.07.2022 у справі №120/4429/22 , однак фактично йому не виплачені, у зв`язку з чим право на їх отримання не припинилося з його смертю. Враховуючи, що ОСОБА_1 є дружиною померлого, прийняла спадщину та є його спадкоємицею першої черги за законом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачкою права на отримання недоотриманих за життя ОСОБА_2 пенсійних виплат у сумі 193 803,42 грн та про необхідність їх стягнення з ГУ ПФУ у Вінницькій області. При цьому суд виходив із того, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки вищенаведені судові рішення є обов`язковими до виконання.

Колегія суддів вважає ,що суд вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст.89 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права ,внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1-2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч. 2,4,7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 чт.3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Доводи апеляційної скарги про те, що вказана справа мала б розглядатись по нормам КАС України окружним адміністративним судом є безпідставними.

Посилання заявника на те, що з огляду на положення КАС України, питання щодо правомірності/протиправності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, що набрало законної сили, є процесуальним питанням, яке вирішується в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, також не заслуговують на увагу, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачкою ОСОБА_1 свого права на спадкування за законом, а саме права на отримання невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір в порядку спадкування має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Доводи скарги про те, що заборгованість у розмірі 193 803,42 грн уже присуджена рішенням суду у справах № 120/4429/22 та № 120/11411/23, які набрали законної сили та перебувають на стадії виконання, а тому повторне звернення до суду з вимогою про її виплату фактично спрямоване на повторне вирішення спору та не може забезпечити виконання вже ухваленого судового рішення, відтак, ухвалення нового судового рішення про зобов`язання Головного управління виплатити вже присуджену суму саме по собі не призведе до її фактичної виплати та не усуне обставини, що перешкоджають виконанню попереднього судового рішення, також не заслуговують на увагу.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4429/22 від 01.07.2022 та у справі №120/11411/23 від 02.10.2023 стосувалися права ОСОБА_2 на перерахунок та виплату його пенсії за відповідні періоди. На їх виконання ГУ ПФУ визначило до виплати 179 803,42 грн та 14 000 грн, однак доказів наявності виконавчого провадження і фактичної виплати цих коштів спадкодавцю матеріали справи не містять. Крім того, позивачка зверталася до ГУ ПФУ із заявою про виплату їй зазначених сум, однак листом від 26.12.2025 їй було відмовлено у їх виплаті з посиланням на пропуск шестимісячного строку звернення та роз`яснено, що вирішення цього питання має здійснюватися в судовому порядку. Таким чином, спір безпосередньо стосується спадкування майнового права на недоотримані пенсійні виплати чоловіка та виник саме у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Оскаржуване рішення не є повторним вирішенням спору та не створює подвійного стягнення, а забезпечує реалізацію спадкоємицею права на кошти, які були нараховані спадкодавцю, але фактично йому не виплачені.

Доводи скарги про те, що заборгованість у розмірі 193 803,42 грн, нарахована на виконання рішення суду та включена до Реєстру судових рішень, проте не може бути виплачена через відсутність відповідного бюджетного фінансування, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Зазначена заборгованість виникла на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2022 року у справі №120/4429/22 та від 02.10.2023 року у справі №120/11411/23, а її розмір – 179 803,42 грн та 14 000 грн відповідно – підтверджений самим ГУ ПФУ у Вінницькій області листом від 09.12.2025 року. Отже, відповідач не заперечує ні факту виникнення, ні розміру заборгованості, а посилання на відсутність бюджетних призначень не звільняє його від обов`язку виконати судові рішення, що набрали законної сили. ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає механізм їх виконання і за відсутності у державного органу відповідних бюджетних призначень.

Крім того, згідно статті 1227 ЦК України право на отримання нарахованих, але не виплачених спадкодавцю сум пенсії переходить до спадкоємця. Тому наявність бюджетних обмежень не може бути підставою для невиплати позивачці заборгованості, право на яку підтверджено судовими рішеннями та визнано відповідачем.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є безпідставними, у зв`язку із чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки останнє постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 ч 1.ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення , судові витрати в суді апеляційної інстанції, необхідно залишити за апелянтом.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, суд,

Постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий : С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.В. Оніщук