Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №152/384/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 152/384/26

Провадження № 22-ц/801/2338/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа № 152/384/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Голоти Л.О., Панасюка О.С., секретар Кулішко Б.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 червня 2026 року, ухвалене суддею Роздорожною А.Г., повне рішення складено 22 червня 2026 року, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №Z06.181.72277 від 30 жовтня 2015 року в загальному розмірі 203 967,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі – ПАТ «Ідея Банк» ) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №Z06.181.72277, відповідно до умов якого відповідачу було надано споживчий кредит, за умовами якого вона зобов`язалася одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами договору.

У порушення положень договору, відповідач не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також не здійснював сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість.

26 листопада 2020 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №12/84, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №Z06.181.72277 від 30 жовтня 2015 року.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 203 967,63 , а саме: заборгованість за тілом кредиту – 77 069,53 грн; заборгованість за відсотками – 55 817,42 грн; заборгованість за комісією – 71 080,68 грн.

Вказане стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 червня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z06.181.72277 від 30 жовтня 2015 року у сумі 203 967 (двісті три тисячі дев`ятсот шістдесят сім) грн 63 коп., з яких: 77 069,53 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 55 817,42 грн – прострочена заборгованість за сумою відсотків; 71 080,68 грн – прострочена заборгованість за комісією.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У скарзі зазначає, що вона позбавлена була можливості надати суду першої інстанції свої заперечення щодо позовної заяви, оскільки не отримувала ухвалу про відкриття провадження у справі. У зв`язку з цим судом залишено поза увагою, що постановою Господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2022 року у справі №902/842/21 її було визнано банкрутом. Під час розгляду цієї справи ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимог кредитора до неї не заявляло. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті «Судова влада України», 11 жовтня 2021 року було офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність. Таким чином, на час ухвалення рішення вона була звільнена від боргу за кредитним договором №Z06.181.72277 від 30 жовтня 2015 року, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову були відсутні.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано копію свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 16 листопада 2018 року, відповідно до якого прізвище, власне ім`я та по батькові відповідача після державної реєстрації - « ОСОБА_3 » (а.с.75).

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 жовтня 2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №Z06.181.72277, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 99 670 грн строком на 48 місяців, а відповідачка зобов`язалася своєчасно повернути отримані кошти, сплачувати проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредитної заборгованості та виконувати інші умови договору згідно з графіком щомісячних платежів (а.с.6-7).

Відповідно до ордера-розпорядження №1 про видачу кредиту від 30 жовтня 2015 року, оформленого ПАТ «Ідея Банк» на підставі кредитного договору №Z06.181.72277, банком було здійснено перерахування кредитних коштів у сумі 91 021,92 грн на рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно з випискою за рахунком від 30 жовтня 2015 року, сформованою ПАТ «Ідея Банк», кредитні кошти в сумі 99 670 грн були використані шляхом перерахування 91021,92 грн за кредитним договором №Z06.181.72277 та 8648,08 грн як страхового платежу за договором страхування життя, що підтверджує фактичне виконання банком своїх зобов`язань щодо надання кредиту та сплати страхового платежу (а.с.12 на звороті).

Відповідно до виписки по картковому рахунку, відкритому на ім`я відповідачки, за період з 1 січня 2000 року по 26 листопада 2020 року, відповідачка активно користувалася кредитними коштами та час від часу здійснювала погашення кредитної заборгованості (а.с.13-15).

Згідно копії довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №Z06.181.72277 від 30 жовтня 2015 року, складеної АТ «Ідея Банк», станом на 26 листопада 2020 року, загальна заборгованість відповідачки становить 203 967,63 грн, а саме 77 069,53 грн заборгованість за основним боргом, 55 817,42 грн заборгованість за відсотками та 71 080,68 грн – заборгованість за комісією (а.с.15 на звороті).

Згідно копії договору факторингу №12/84 від 26 листопада 2020 року, що укладений між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Фактор), клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких визначено у відповідному реєстрі боржників. Зі змісту договору факторингу вбачається, що до фактора перейшли права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу таких прав, включаючи право вимагати від боржників погашення основного боргу, процентів та інших платежів, передбачених договорами (а.с.16-18).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №12/84 від 26 листопада 2020 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і до відповідачки ОСОБА_2 (а.с.19).

Оскільки ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення коштів та сплати процентів не виконала, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як новий кредитор, звернулося до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.

Частиною першою статті 15 ЦК України, частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати умови кредитних договорів у відповідності до їх умов та вимог законодавства.

У частині першої статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні у матеріалах справи докази вважав, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачкою узятих на себе зобов`язань за кредитним договором щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів. Відзиву на позов чи будь-якого контррозрахунку відповідачка до суду у встановлений строк не подала. Первісний кредитор відступив своє право вимоги до ОСОБА_2 позивачу, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що підстави для задоволення позову були відсутні, оскільки за судовим рішенням від 11 жовтня 2022 року її було визнано банкрутом, а в межах процедури банкрутства ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з вимогами до неї не зверталося.

На підтвердження вказаної обставини ОСОБА_1 було додано копії судових рішень з господарської справи №902/842/21 за заявою ОСОБА_3 про її неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року в справі №279/11692/15-ц зазначено, що «тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову у їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні».

Обмеження у можливості надання доказів до суду апеляційної інстанції переслідує не мету створення перешкод у поповненні доказової бази у справі, а, навпаки, має на меті забезпечення максимально повного подання доказів шляхом підвищення активності осіб, які беруть участь у справі, при її розгляді у суді першої інстанції та відповідальність за свої дії в процесі захисту права.

Проте зазначене слід відрізняти від випадків, коли в особи, яка надає нові докази до апеляційного суду, відсутня недобросовісність дій.

У ч. 2 ст. 13 ЦПК України зазначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За обставин даної справи, відповідач була об`єктивно обмежена у можливості подати вказані вище докази щодо її неплатоспроможності, оскільки поштовий конверт із ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся на адресу суду із відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.42).

Як встановив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, копію позовної заяви з додатками відповідач також не отримала.

Колегія суддів враховує, що подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 прагне скористатися своїми правами, зокрема, реалізувати право на судовий захист у вигляді подання заперечень щодо позовних вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про можливість прийняття нових доказів, а саме копій документів з господарської справи №902/842/21.

Так, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18 серпня 2021 року у справі №902/842/21 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника – ОСОБА_3 (а.с.86-87).

В ухвалі Господарського суду Вінницької області від 06 жовтня 2021 року господарський суд навів зазначений боржником перелік кредиторів та встановив наявність у нього кредиторської заборгованості в загальному розмірі 1 050 917,05 грн.

Вимога ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №Z06.181.72277 від 30 жовтня 2015 року в цьому переліку окремо не зазначена.

11 жовтня 2021 року на офіційному вебпорталі Судової влади України здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття Господарським судом Вінницької області провадження у справі №902/842/21 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_3 (а.с.89).

11 жовтня 2022 року Господарським судом Вінницької області ухвалено постанову у справі №902/842/21, якою, зокрема:

- припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_3 у справі № 902/842/21;

- припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Юрченко О.М. у справі № 902/842/21;

- визнано ОСОБА_3 у справі №902/842/21 банкрутом;

- введено процедуру погашення боргів ОСОБА_3 у справі №902/842/21;

- призначено керуючим реалізацією майна боржника - ОСОБА_3 у справі №902/842/21 - арбітражного керуючого Юрченко О.М.;

- встановлено строк до 11 листопада 2022 року керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (відповідні докази надати суду);

- з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника;

- з моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією;

- зобов`язано керуючого реалізацією майна боржника: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту;

- оприлюднено на офіційному веб-порталі Судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_3 банкрутом і введення процедури погашення боргів по справі №902/842/21 (а.с.90-98).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12 квітня 2023 року, зокрема:

- затверджено звіт арбітражного керуючого (керуючого реалізацією майна боржника) Юрченко О.М. № 02-23/42 від 21 лютого 2023 року (вх. №01-36/185/23) про виконану роботу протягом процедури у справі №902/842/21.

- завершено процедуру погашення боргів фізичної особи – ОСОБА_3 у справі №902/842/21;

- звільнено фізичну особу – ОСОБА_3 від боргів;

- вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства;

- ОСОБА_3 не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

- припинено повноваження керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Юрченко О.М. у справі № 902/842/21.

- припинено дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06 жовтня 2021 року у справі №902/842/21;

- закрито провадження у справі № 902/842/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 (а.с.99-107).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

У ч. 1 ст. 45 КУзПБ зазначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 90 КУзПБ, у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі №904/1693/19 вказано, що під час визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання. Отже, вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2023 року в справі № 908/1954/21.

Предметом позову у даній справі є заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.181.72277 від 30 жовтня 2015 року в розмірі 203 967,63 грн, яка визначена станом на 26 листопада 2020 року.

З матеріалів справи встановлено, що на дату відкриття провадження у господарській справі про неплатоспроможність та протягом установленого законом строку для заявлення конкурсних вимог право вимоги до ОСОБА_1 належало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Разом з тим, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у визначені Кодексом України з процедур банкрутства строки з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство вимоги до боржника не пред`явило, а відтак такі вимоги в силу приписів ст. 90 КУзПБ є погашеними, що свідчить відсутність підстав для стягнення судом першої інстанції у даній справі кредитної заборгованості з відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з вищевикладених підстав.

У зв`язку із задоволенням вимог апеляційної скарги, у відповідності до вимог ч. 1, 13 ст. 141, п.п. в п. 4) ч. 1 ст. 382 ЦПК України, з позивача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 4 992 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 4 992 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді Л.О. Голота

О.С. Панасюк