Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №749/1109/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1109/26

Номер провадження 1-кп/749/102/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026270370000130, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 червня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївка Щорського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, дітей, осіб похилого віку та осіб з інвалідністю на утриманні не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ :

07 червня 2026 року, близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 , з метою незаконного поводження з вибуховими речовинами, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, перебуваючи на ділянці місцевості, яка знаходиться на відстані близько 40 метрів від домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою отримання у володіння вибухових речовин, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, знайшов дві мінометні міни калібру 82-мм, які споряджені зарядами вибухової речовини - тротилом, чим здійснив придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу

В подальшому, ОСОБА_4 діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, достеменно знаючи, що зазначені вище предмети містять вибухову речовину, переніс їх до домоволодіння, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 , в якому він проживає, таким чином обрав місце для їх зберігання та зберігав зазначені об`єкти без передбаченого законом дозволу до 08 червня 2026 року.

08.06.2026 у період часу з 13 год. 18 хв. по 13 год. 36 хв., працівниками поліції під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , в господарському приміщенні виявлено та вилучено дві мінометні міни калібру 82 мм, які відповідно до висновків експерта є двома корпусами 82-мм мінометної міни, які містять придатний до вибуху заряд вибухової речовини - тротил масою 400 г., які ОСОБА_4 незаконно придбав, переніс до місця мешкання та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилася у придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, кваліфіковані як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 07 червня 2026 року близько 19 години неподалік від свого домоволодіння по АДРЕСА_1 виявив залишки БПЛА, до якого були прикріплені дві мінометні міни. Він забрав БПЛА до свого домоволодіння, де його розібрав, після чого частину залишків передав старості, а дві мінометні міни залишив у себе. Міни переніс до сараю, де зберігав їх до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції, не маючи передбаченого законом дозволу на їх зберігання. Пояснив, що залишив міни у себе, оскільки с. Тихоновичі безпосередньо відноситься до території бойових дій та мав намір у разі необхідності використати їх для самооборони. У вчиненому щиро розкаявся, повідомив органу досудового розслідування відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення, чим активно сприяв його розкриттю, просив суворо його не карати.

Обвинувачений підтвердив, що правильно розуміє зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорює їх, а його позиція є добровільною.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що фактичні обставини кримінального провадження сторонами не оспорюються, та вважав можливим обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, а також матеріалів щодо процесуальних витрат і речових доказів.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, а також те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст зазначених обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, та роз`яснив їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Після роз`яснення зазначених положень КПК України та з урахуванням думки учасників судового провадження суд, керуючись частиною 3 статті 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковано за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України як придбання, перенесення та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання, суд відповідно до статей 50 та 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України належить до нетяжких злочинів, конкретні обставини його вчинення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем реєстрації (проживання) характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, дітей, осіб похилого віку та осіб з інвалідністю на утриманні не має.

Відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставини, що обтяжує покарання, суд доходить висновку, що для досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, необхідним і достатнім буде призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 1 статті 263 КК України. Відповідно до частини 1 статті 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд враховує, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, дані про особу обвинуваченого, його молодий вік, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, активне сприяння розкриттю злочину, усвідомлення протиправності своїх дій та критичне ставлення до них.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання у виді позбавлення волі. На думку суду, досягнення цілей покарання та попередження вчинення нових злочинів можливе із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених статті 76 КК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів під час досудового розслідування, складають 20 217 (двадцять тисяч двісті сімнадцять) грн 12 коп. та відповідно до статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні обирався ухвалою слідчого судді від 06 серпня 2026 року у вигляді особистого зобов`язання, строк дії якого на час ухвалення вироку закінчився. Клопотань про його продовження не заявлялося, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу відсутні. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 349, 370, 373, 374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у розмірі 20 217 (двадцять тисяч двісті сімнадцять) грн 12 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- залишки безпілотного летального апарату типу «Молнія-2», які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП №2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області знищити після набрання вироком законної сили;

- залишки від корпусів мінометних мін калібру 82-мм, споряджені вибуховою речовиною,- які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП №2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сновський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав оспорювання обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких судом було визнано недоцільним.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1