Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №742/4457/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2977/26

Єдиний унікальний № 742/4457/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У серпні 2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №101756340 від 09.12.2025 року у розмірі 19352 гривень 11 копійок.

Свої вимоги аргументує тим, що 09.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №101756340, підписаний електронним підписом позичальника, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 грн в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної банківської картки, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

26.06.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» було укладено договір факторингу №МТ-260626-1, відповідно до умов якого до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №101756340 від 09.12.2025 року.

У зв”язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 19352 гривень 11 копійок, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

24 серпня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні, при цьому заперечує, щодо стягнення з нього штрафу та комісії, оскільки позивачем заявлено до стягнення штрафу та комісії у надмірному розмірі.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 11 серпня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 11 год 30 хв 30 вересня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але попередньо надав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

09 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» з анкетою заявою на кредит №101756340(а.с.14).

09 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101756340, підписаний електронним підписом позичальника, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 грн на строк 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до п.1.5.3 кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду визначеного графіком платежів нараховується за ставкою 90 % відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Згідно з п.1.5.4 кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

Відповідно до п.1.5.1 комісія за надання кредиту 1125 грн, яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з п.1.5.2 комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування):8140 грн, що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту.

Згідно з п.2.1 кредитного договору, товариство надає кредит у безготівковій формі на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань та повернення кредиту (частини кредиту згідно з графіку платежів) та / або сплати процентів за його користування та / або комісій згідно з умовами договору, позичаль ник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожен випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання.

Згідно з п.10 кредитного договору, ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом(а.с.16-19)

Відповідно до платіжного доручення №112978220 від 09.12.2025, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , 5000 грн згідно з договору №101756340 (а.с.12).

Згідно з паспорту споживчого кредиту №101756340 від 09 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , визначено умови кредитного договору та є невід`ємною його частиною(а.с.23,24).

26.06.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» було укладено договір відступлення права вимоги №МТ-260626-1, відповідно до умов якого до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників(а.с.20,21).

Відповідно до реєстру боржників №1 від 26.06.2026, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №101756340 від 09 грудня 2025 становить 19352 грн 11 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4985 грн, заборгованість за відсотками – 3037 грн 11 коп, заборгованість за комісією -3300 грн, штраф -8000 грн(а.с.26,27).

Згідно з довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №101756340 від 09 грудня 2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №101756340 від 09 грудня 2025 становить 19352 грн 11 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4985 грн, заборгованість за відсотками – 3037 грн 11 коп, заборгованість за комісією -3300 грн, штраф -8000 грн(а.с.15)

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 09.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №101756340, відповідно до якого останній отримав кредит та зобов`язався повернути його у строк та на умовах кредитного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість за кредитним договором №101756340 від 09 грудня 2025 за тілом кредиту - 4985 грн, заборгованість за відсотками – 3037 грн 11 коп,, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимог про стягнення комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, комісія за надання кредиту 1125 грн, яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією відповідно до п.1.5.1 кредитного договору.

Натомісь, позивачем не наданого доказів, які саме послуги були надані відповідно до п.1.5.2 Договору та в зв"язку з чим нараховувалася комісія за обслуговування кредиту, а тому на переконання суду комісія нарахована за обслуговування кредиту не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості, що комісія у розмірі 3330 грн , яку позивач просить стягнути нарахована відповідно до п.1.5.1 чи п. 1.5.2 кредитного договору, без розмежування суми за кожним із них, суд позбавлений можливості визначити на підставі якого саме пункту договору та в якому розмірі здійснено нарахування заборгованості за комісією у сумі 3330 грн, за таких обставин в задоволенні цієї частини позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо стягнення штрафу

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань та повернення кредиту (частини кредиту згідно з графіку платежів) та / або сплати процентів за його користування та / або комісій згідно з умовами договору, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожен випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання.

Згідно з розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача штраф – 8000 грн 00 коп.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення неустойки не підлягають задоволенню.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 8022 грн 11 коп, із них заборгованість за тілом кредиту у сумі 4985 грн 00 коп, заборгованість за відсотками 3037 грн 11 коп.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,2 стаття141 ЦПКУкраїни встановлено, що судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то судовий збір становить 1103 грн 39 коп, виходячи з розрахунку (41,45 % (задоволено позовних вимог) х 2662,40 грн), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження розміру витрат, пов"язаних з підготовкою справи до розгляду, надано квитанцію №2190905 від 10.08.2026 про поштове відправлення з описом вкладення, з яких вбачається, що ТОВ "Новий Колектор " відправило на адресу ОСОБА_1 поштове відправлення загальною вартістю 273 грн 78 коп(а.с.9).

Судом встановлено, що сума витрат, пов"язаних з підготовкою та направленням документів становить 273 грн 78 коп, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ 43170298, місто Київ, вул.Алмазова Генерала, буд.13, офіс 601, заборгованість за кредитним договором №101756340 від 09 грудня 2025 року у сумі 8022 (вісім тисяч двадцять дві) грн 11 коп, із них: заборгованість за тілом кредиту 4985 грн 00 коп, заборгованість за відсотками 3037 грн 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ 43170298, місто Київ, вул.Алмазова Генерала, буд.13, офіс 601, 1103 (одна тисяча сто три) грн 39 коп в рахунок відшкодування коштів за судовий збір, судові витрати на направлення документів 223 грн 38 коп.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО