Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №440/15933/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. Справа № 440/15933/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Петрова Л.М.) від 20.05.2026 по справі № 440/15933/25

за позовом Львівського комунального підприємства "Львівсвітло"

до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ Спецтех"

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Львівське КП "Львівсвітло", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-10-11-000489-а.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновок Держаудитслужби від 13 листопада 2025 р. UA-2025-10-11-000489-а був підготовлений та складений з порушеннями вимог чинного законодавства та при його складанні було порушено принцип безсторонності, розсудливості та неупередженості, а також не враховані всі істотні обставини та вимоги законодавства, які мають значення для здійснення обґрунтованих висновків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 по справі № 440/15933/25 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 13.11.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-10-11-000489-а.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на користь Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що в ході моніторингу встановлено, що Замовником допущено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 22 Закону № 922, абз. 1 пункту 28 та пункту 19 Особливостей під час розробки тендерної документації. Так, Замовником було застосовано неактуальну на момент оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі редакцію Особливостей (а саме редакцію від 18.08.2025). Інформація про закупівлю оприлюднена 11.10.2025. Вказане правопорушення призвело до невідповідності інформації та умов, викладених у тендерній документації, положенням чинної редакції законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на вищевикладене, тендерна документація сформована Замовником із порушенням пункту 8 частини другої статті 22 Закону № 922, абзацу першого пункту 28 та абзацу 3 пункту 19 Особливостей в частині застосування нормативно-правових актів, що втратили чинність. Зазначає, що станом на момент проведення моніторингу процедури закупівлі Замовником було укладено договір поставки від 27 жовтня 2025 року № 27, умови якого сформовано без урахування чинних на той час змін до абзацу третього пункту 19 Особливостей. Вказує, що включення до проекту договору умов без урахування чинних змін до абзацу третього пункту 19 Особливостей є прямим порушенням вимог пункту 8 частини другої статті 22 Закону № 922 та абзацу першого пункту 28 Особливостей, оскільки Тендерна документація повинна відповідати нормативно-правовим актам, які є чинними на момент оприлюднення оголошення, а не будь-яким попереднім редакціям. Також вказує, що зважаючи на те, що Замовник безпідставно визнав переможцем учасника, пропозиція якого містила очевидні невідповідності та варіативність предмета закупівлі, факт порушення абзацу першого пункту 43 Особливостей є повністю доведеним.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 листопада 2025 замовником Львівським комунальним підприємством “Львівсвітло” було оголошено закупівлю ДК 021:2015 - 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби, 34142100-5 — Вантажні автомобілі з підіймальними платформами “Автогідропідйомник 18 м”, номер в електронній системі закупівель Prozorro UA- 2025-10-11-000489-a.

Участь у даній закупівлі взяв один учасник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КИЇВ-СПЕЦТЕХ”.

Відповідно до протоколу від 21.10.2025 уповноваженою особою прийнято рішення про намір укласти договір з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КИЇВ-СПЕЦТЕХ”.

27.10.2025 між ЛКП “Львівсвітло” та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КИЇВ-СПЕЦТЕХ” було укладено договір поставки товару за № 27. Ціна договору 2380000,00 грн. Строк поставки товару протягом 5 робочих днів з дня підписання договору. Відповідно до видаткової накладної товар поставлений 12.11.2025, оплату за товар здійснено у повному обсязі.

13 листопада 2025 Північно-східний офіс Держаудитслужби в Полтавській області в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2025-10-11-000489-а.

Не погодившись з висновком про результати моніторингу закупівлі UA-2025-10-11-000489-а, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок Держаудитслужби від 13 листопада 2025 р. UA-2025-10-11-000489-а, як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям розсудливості, пропорційності, обґрунтованості та вмотивованості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Держаудитслужба у відносинах здійснення державного фінансового контролю є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Пунктом 37 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII).

За змістом спірного висновку від 13.11.2025 UA-2025-10-11-000489-а вбачається, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922 та Особливостям встановлено порушення пункту 8 частини 2 статті 22 Закону № 922, абзацу 1 пункту 28 та абзацу 3 пункту 19 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання замовником вимог Закону № 922 та Особливостей під час розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення абзацу 1 пункту 43 Особливостей.

Таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі наступних обставин.

Так, моніторингом питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922 та Особливостям встановлено порушення замовником при складанні тендерної документації пункту 8 частини 2 статті 22 Закону № 922, абзацу 1 пункту 28 та абзацу 3 пункту 19 Особливостей.

Абзацом 1 пункту 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.

Пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону № 922 визначено, що у тендерній документації зазначається проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Пунктом 19 Особливостей визначено перелік випадків, які можуть змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

В пункті 11.1. розділу XI «ІНШІ УМОВИ» Додатку 3 (проєкт договору поставки) до тендерної документації Замовник зазначив випадки зміни істотних умов договору, зокрема: «2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення».

В редакції Особливостей, які діяли на момент проведення процедури закупівлі (04 жовтня 2025 року) такий випадок зміни істотних умов договору про закупівлю відсутній.

Контролюючим органом у висновку також зазначено, що абзац 3 пункту 19 Особливостей викладений у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 01 вересня 2025 року № 1067 та передбачає, зокрема: «узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю».

Отже, на думку контролюючого органу, замовником до тендерної документації включено інформацію без врахування змін до діючого законодавства.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що тендерна документація складена замовником без врахування змін до Особливостей, в результаті чого порушено норми пункту 8 частини 2 статті 22 Закону № 922, абзацу 1 пункту 28 та абзацу 3 пункту 19 Особливостей.

Як наслідок, замовником укладено договір поставки від 27 жовтня 2025 року № 27, умови якого викладені без врахування змін до абзацу 3 пункту 19 Особливостей.

При цьому, з метою підтвердження або спростування встановлених порушень, органом державного фінансового контролю в ході моніторингу 04 листопада 2025 року через електронну систему закупівель надано відповідний запит Замовнику.

У зв`язку з цим, Замовником 07 листопада 2025 року в електронній системі закупівель надано відповідь: «З метою приведення умов договору № 27 від 27.10.2025 року у відповідність до чинного законодавства, було укладено додаткову угоду, якою підпункт 2 пункту 11.1. розділу XI «ІНШІ УМОВИ» викладено у новій редакції...».

Таким чином, відповідач вказує, що в ході моніторингу за даними веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель Замовником усунуто виявлене порушення шляхом оприлюднення 07 листопада 2025 року в електронній системи закупівель Додаткової угоди № 1 від 05 листопада 2025 року до договору № 27 від 27 жовтня 2025 року із врахуванням внесених змін до абзацу 3 пункту 19 Особливостей.

Також за змістом спірного висновку, моніторингом питання дотримання замовником вимог Закону № 922 та Особливостей під час розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення чинного законодавства, а саме: абзацу 1 пункту 43 Особливостей в частині нерозміщення Замовником повідомлення з вимогою про усунення в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, невідповідностей в електронній системі закупівель.

Так, моніторингом установлено, що відповідно до пункту 1 розділу 3 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником встановлено вимогу щодо способу подання тендерної пропозиції учасника, шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, зокрема:

- інформацією та/або документами, що підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям – згідно з Додатком 1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (далі — Додаток № 1) до цієї тендерної документації;

- інформації та документів, що підтверджують відповідність пропозиції учасника необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, а також інформацією про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі встановлення даної вимоги в Додатку 2), — згідно з Додатком «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі Найменування предмету 2 закупівлі: ДК 021:2015 - 34140000-0 Великовантажні Мототранспортні засоби, 34142100-5 — Вантажні автомобілі з підіймальними платформами «Автогідропідйомник 18 м» (далі - Додаток № 2) до тендерної документації та пунктом 6 Розділу 3 тендерної документації.

Моніторингом установлено, що Замовником у розділі 2 Додатку 1 до тендерної документації для підтвердження відповідності товару технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, в тому числі технічній специфікації, та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, учасник враховує та повинен надати, зокрема детальні технічні характеристики опис запропонованого Учасником товару. Поряд з цим, Замовником визначено необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, які детально наведені у Додатку 2 до тендерної документації.

На виконання вищевказаної вимоги замовника, учасником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КИЇВ-СПЕЦТЕХ» в складі тендерної пропозиції надано погоджений Додаток 2 до тендерної документації Вих. № 14/10-11 від 14.10.2025 про основні технічні та якісні характеристики запропонованого товару та надано лист (у формі таблиці) про відповідність необхідним технічним, якісним та іншим характеристикам предмета закупівлі Вих. № 14/10-24 від 14.10.2025 згідно таблиці Додатку 2 до тендерної документації. (файл « 10.1. Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики.pdf», файл « 10. Лист про відповідність тех.вимогам дод 2 ТД.рdf»).

В ході моніторингу установлено, що згідно вище наданої інформації у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КИЇВ-СПЕЦТЕХ» окремі складові не дають єдиного визначення, зокрема технічні характеристики, а саме «Коробка передач» - Механічна або автомат», що не Виконує вимогу розділу 2 Додатку 1 до тендерної документації Замовника, в частині детальних технічних характеристик опису запропонованого Учасником товару.

З метою підтвердження або спростування встановленого порушення, органом державного фінансового контролю в ході моніторингу 04 листопада 2025 року через електронну систему закупівель надано відповідний запит замовнику.

Замовником 07 листопада 2025 року в електронній системі закупівель надано відповідь, яка, на думку відповідача, не спростовує виявленого порушення.

Зокрема, у своїй відповіді замовник зазначив, що «...у складі тендерної пропозиції ТОВ "КИЇВ-СПЕЦТЕХ" надано Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета 2025 закупівлі Вих. №14/10-11 від « 14» жовтня 2025 року, яка містить детальний технічні характеристики у відповідності до вимог Замовника. При цьому, викладення технічної характеристики - Коробка передач Механічна або автомат не порушує жодної вимоги тендерної документації, а тому у Замовника відсутні підстави для встановлення невідповідностей у даній частині.».

На підставі цього, відповідачем зроблений висновок, що Замовник на порушення абзацу 1 пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, чим не надав можливість учаснику ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КИЇВСПЕЦТЕХ» усунути невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язало позивача у справі здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи оцінку висновкам перевіряючих в частині встановленого порушення замовником при складанні тендерної документації пункту 8 частини 2 статті 22 Закону № 922, абзацу 1 пункту 28 та абзацу 3 пункту 19 Особливостей, колегія суддів зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що дійсно, замовником до тендерної документації включено інформацію без врахування змін до діючого законодавства та ця обставина самим позивачем і не заперечується.

З метою підтвердження або спростування встановлених порушень, органом державного фінансового контролю в ході моніторингу 04 листопада 2025 року через електронну систему закупівель надано відповідний запит Замовнику, у зв`язку з чим позивачем 07.11.2025 в електронній системі закупівель надано відповідь, що з метою приведення умов договору № 27 від 27.10.2025 року у відповідність до чинного законодавства, було укладено додаткову угоду, якою підпункт 2 пункту 11.1. розділу ХІ «ІНШІ УМОВИ» викладено у новій редакції…».

Так, за змістом додаткової угоди № 1 від 05.11.2025 (угоду укладено до завершення моніторингу процедури закупівлі), Сторони домовилися внести зміни до підпункту 2 пункту 11.1. розділу XI «ІНШІ УМОВИ» Договору та викласти його в наступній редакції, а саме:

11.1. Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Додаткова угода набрала чинності з дня її підписання, тобто з 05.11.2025.

Надаючи оцінку цим обставинам, колегія суддів зазначає, що станом на момент проведення моніторингу процедури закупівлі Замовником було укладено договір поставки від 27 жовтня 2025 року № 27, умови якого сформовано без урахування чинних на той час змін до абзацу третього пункту 19 Особливостей, оскільки Замовником було застосовано неактуальну на момент оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі редакцію Особливостей (а саме редакцію від 18.08.2025).

При цьому, суд вважає, що включення до проекту договору умов без урахування чинних змін до абз. 3 п. 19 Особливостей само по собі свідчить про порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону №922 та абз. 1 п. 28 Особливостей, оскільки тендерна документація повинна відповідати нормативно-правовим актам, які є чинними саме на момент оприлюднення оголошення, а не будь-яким попереднім редакціям.

В свою чергу, вчинення позивачем дій щодо добровільного усунення порушення шляхом приведення умов договору у відповідність до норм діючого законодавства безпосередньо під час контрольного заходу не спростовує того факту, що станом на момент оприлюднення оголошення, тендерна документація не відповідала діючим на той час нормативно-правовим актам, а подальше усунення цих порушень шляхом укладення додаткової угоди не спростовує факт протиправності дій Замовника на етапі проведення торгів.

Отже, враховуючи те, що тендерна документація станом на момент оприлюднення оголошення була сформована Замовником із порушенням п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону № 922, абз. 1 п. 28 та абз. 3 п. 19 Особливостей в частині застосування нормативно-правових актів, що втратили чинність, колегія суддів погоджується з доводами перевіряючих про те, що замовником укладено договір поставки від 27 жовтня 2025 року № 27, умови якого викладені без врахування змін до абзацу 3 пункту 19 Особливостей.

Також суд зазначає, що вимогою розділу 2 Додатку № 1 до тендерної документації Замовника було передбачено обов`язок учасників надати детальні технічні характеристики та опис запропонованого товару. При цьому, Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі з огляду на специфіку предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства та серед однієї з таких технічних характеристик Замовником визначено: Коробка передач – Механічна або автомат.

З матеріалів справи судом встановлено, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КИЇВ-СПЕЦТЕХ» щодо такої технічної характеристики, як «Коробка передач», фактично зазначено альтернативне формулювання: «Механічна або автомат», що унеможливлює конкретну фіксацію технічних характеристик у договорі.

Колегія суддів зазначає, що метою публічних закупівель в розумінні Закону № 922-VIII є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 1 цього Закону приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції/пропозиції та перерахована за математичною формулою з урахуванням показників інших критеріїв оцінки, визначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками перевіряючих про порушення абз. 1 п. 43 Особливостей, оскільки зазначення характеристик через розділовий сполучник «або» свідчить про те, що учасником на етапі торгів не було визначено конкретний товар, який він зобов`язується поставити, з урахуванням того механічна та автоматична коробки передач є принципово різними за своєю конструкцією, специфікою експлуатації, технічним обслуговуванням та мають суттєву різницю в ринковій вартості, що не надавала права учаснику пропонувати невизначений товар, а Замовнику - приймати таку пропозицію.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з доводами контролюючого органу про те, що оскільки окремі складові технічного опису ТОВ «ТД «КИЇВ-СПЕЦТЕХ» не давали єдиного визначення та містили суперечливу інформацію, у тендерній пропозиції вказаного учасника мала місце явна невідповідність вимогам тендерної документації Замовника, а сам Замовник, всупереч вимогам абз. 1 п. 43 Особливостей, не оприлюднив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей протягом 24 годин та не запропонував учаснику конкретизувати тип коробки передач.

Що стосується змісту спірного висновку в частині способу усунення порушення, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, зокрема, зазначаються опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу, та зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Приписами ч. 8 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено право замовника протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, закон передбачає декілька варіантів поведінки замовника після оприлюднення висновку: усунути порушення та надати відповідні підтверджуючі документи; подати аргументовані заперечення; або повідомити про причини неможливості усунення порушень.

У спірному висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Такий спосіб реагування відповідає характеру встановленого порушення та спрямований на запобігання його повторенню під час проведення наступних процедур закупівель.

При цьому зазначене зобов`язання не містить вимоги щодо розірвання договору, припинення правовідносин із переможцем закупівлі або вчинення будь-яких інших дій, які безпосередньо впливали б на вже укладений договір.

Правова позиція щодо допустимості превентивного характеру зобов`язань органу державного фінансового контролю викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21 та від 15.06.2023 у справі № 160/15844/22.

Верховний Суд також зазначав, що зобов`язання органу державного фінансового контролю щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не означає обов`язку замовника прийняти рішення про притягнення конкретної особи до відповідальності.

Таке зобов`язання передбачає необхідність розглянути відповідне питання у межах компетенції замовника, тоді як встановлення винних осіб та вирішення питання про наявність достатніх підстав для притягнення їх до відповідальності належить до компетенції відповідного суб`єкта.

Такий підхід узгоджується, зокрема, з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.11.2023 у справі № 160/20791/22, від 21.12.2023 у справі № 160/18147/22 та від 01.02.2024 у справі № 160/18391/22.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що визначений відповідачем спосіб реагування виходить за межі його повноважень або створює для позивача непропорційні негативні наслідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У цій справі відповідач довів правомірність оскаржуваного висновку, оскільки встановлені під час моніторингу обставини підтверджуються матеріалами закупівлі та змістом тендерної документації.

За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України суд у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Колегія суддів установила, що оскаржуваний висновок відповідає зазначеним критеріям.

При цьому саме по собі звернення замовника до суду з вимогою про скасування висновку не звільняє суд від необхідності перевірити, чи було органом державного фінансового контролю фактично встановлено порушення та чи відповідає законодавству визначений ним спосіб реагування.

У цій справі наявність порушення підтверджена змістом тендерної документації, а визначений у висновку превентивний спосіб реагування спрямований на недопущення аналогічних порушень у майбутньому, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку підстави для скасування висновку Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-10-11-000489-а відсутні.

Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 по справі № 440/15933/25 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ Спецтех" про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко