Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №520/32178/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №520/32178/25

Суддя: Жигилій С.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. Справа № 520/32178/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 (суддя Сліденко А.В.; м. Харків) по справі № 520/32178/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (далі по тексту – ТОВ "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот", позивач, товариство, апелянт) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпроспоживслужби в Харківській області (далі по тексту – ГУ Держпродспожислувслужби в Харківській області, відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області щодо проведення позапланового заходу державного контролю на виконання наказу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 21.10.2025 року № 1182 та на підставі посвідчення (направлення) від 21.10.2025 року № 430 на проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин у строк з 24 жовтня 2025 року та 27 жовтня 2025 року у ТОВ «Дистрибуційно-логістична компанія «Пілот»; 2)

- визнати протиправною та скасувати постанову від 10.11.2025 року №20 ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 520/32178/25 позов - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 520/32178/25 і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої безпідставно пов`язав можливість визнання позапланового заходу державного контролю повторним із фактом складання акта за результатами попереднього заходу. Вказує, що відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V повторність позапланового заходу визначається за тотожністю факту (фактів), які були підставою для його проведення, а не за наявністю чи відсутністю акта за результатами попереднього заходу. В даному випадку відповідачем на підставі одного й того самого звернення гр. ОСОБА_1 від 30.09.2025, з одним і тим самим предметом та щодо однієї і тієї ж потужності було видано два накази, два направлення та фактично проведено два позапланові заходи державного контролю. Відсутність акта за результатами першого заходу, на переконання апелянта, не означає, що такий захід не відбувся, та не надає контролюючому органу права повторно проводити перевірку за тим самим фактом. На підтвердження своєї позиції посилається на постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 818/250/17 та від 20.04.2023 у справі № 640/12740/21.

Також апелянт зазначає, що контролюючим органом не наведено норми права, яка б надавала йому повноваження після фактичного проведення позапланового заходу та нескладення акта видати новий наказ і направлення на підставі того самого звернення та провести повторне інспектування. Вважає, що такий підхід суперечить частині другій статті 19 Конституції України, принципам правової визначеності і належного врядування, а також правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 25.07.2023 у справі № 420/10674/22, від 18.07.2023 у справі № 560/8382/22 та від 11.12.2024 у справі № 461/7577/16-а.

Крім того позивач зазначає, що відповідно до абзацу 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланового заходу є звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду саме її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Натомість звернення ОСОБА_1 не містило інформації про такі порушення, а наведені у ньому обставини стосувалися порушення вимог законодавства щодо працевлаштування її матері, а також відсутності у закладі планів евакуації та протипожежного інвентарю. Крім того, звернення не містило інформації щодо порушення позивачем законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, у зв`язку з чим відповідач, на думку апелянта, діяв поза межами предмета заяви. На підтвердження цих доводів посилається на постанову Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 540/1245/20 та наведену в ній постанову Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 520/11145/19.

З огляду на викладене апелянт вважає, що протиправність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю призводить до протиправності висновків та рішень, прийнятих за результатами такого заходу, та є самостійною підставою для скасування спірної постанови.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Зазначає, що звернення ОСОБА_1 від 30.09.2025 № П-938 щодо порушення ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів було належною підставою для проведення позапланового заходу державного контролю відповідно до статті 6 Закону № 877-V, статей 18, 19 Закону № 2042-VIII та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 № 5.

Щодо доводів апелянта про те, що звернення ОСОБА_1 не стосувалося порушення її особистих прав, посилаючись на положення Закону України «Про звернення громадян», зазначає, що повідомлення громадянином про порушення у певній сфері господарської діяльності спрямоване не лише на захист прав конкретного заявника, а й на забезпечення публічного інтересу та належного рівня правопорядку. Стверджує, що інформація про використання праці неоформлених працівників у закладі громадського харчування свідчила про можливу відсутність у таких працівників медичних книжок та, відповідно, про загрозу життю і здоров`ю невизначеного кола споживачів, що потребувало здійснення державного контролю.

Стосовно тверджень про повторне проведення позапланового заходу відповідач зазначає, що захід, призначений наказом від 08.10.2025 № 1145 та направленням № 410 на 09–10.10.2025, не був завершений у зв`язку з проведенням слідчих дій за участю фахівця, залученого до його проведення, що підтверджується службовою запискою від 17.10.2025 № Вн-19.1/7352/25, записами відеореєстратора та відсутністю акта за результатами такого заходу. Вважає, що за відсутності акта перший захід не був юридично завершений та не спричинив для позивача правових наслідків, тому проведення інспектування на підставі наказу від 21.10.2025 № 1182 не є повторним заходом державного контролю. Відповідач також зазначає, що під час перевірки 24–27.10.2025 встановлено відсутність особових медичних книжок у працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які працювали у зоні поводження з харчовими продуктами. За результатами заходу складено акт від 27.10.2025 № 430, припис № 44 та протокол № 17, які уповноважена особа позивача підписала без зауважень. На думку відповідача, встановлене порушення пункту 1 частини першої статті 48 Закону № 771/97-ВР є належною підставою для застосування до позивача штрафу у розмірі 80 000 грн постановою від 10.11.2025 № 20.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 818/250/17 відповідач вважає нерелевантним, оскільки у тій справі за результатами першої перевірки було складено акт, тоді як у спірних правовідносинах перший захід не був завершений та жодного акта за його результатами не складалося.

З огляду на викладене відповідач вважає, що діяв у межах наданих законом повноважень, підстави для визнання другого заходу повторним відсутні, а встановлене під час перевірки порушення законодавства про безпечність харчових продуктів позивачем не спростовано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що кафе за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Харків, вул. Героїв Праці, 15 використовувалось як фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 , так і Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційно-логістична компанія «Пілот».

Фізична особа – підприємець ОСОБА_5 була зареєстрована як суб`єкт господарювання 30.10.2017 та припинила підприємницьку діяльність 21.02.2023.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційно-логістична компанія «Пілот» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації, набуло статусу юридичної особи приватного права та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 43094673.

У межах спірних правовідносин кафе у супермаркеті за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Харків, вул. Героїв Праці, 15 (потужність – UA63120270010096107) використовувалось позивачем у власній господарській діяльності.

Повідомленням від 03.11.2025, зареєстрованим відповідачем 05.11.2025 за № Вх-057/01-05/15219-25, позивач повідомив про припинення використання потужності, реєстраційний номер r-UA-20-29-8006, назва потужності – супермаркет, адреса потужності – UA63120270010096107 за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Харків, вул. Героїв Праці, 15; види діяльності: зберігання, реалізація, стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія тощо), виробництво харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження, роздрібна торгівля харчовими продуктами.

30.09.2025 відповідачем отримано скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану за вх. № П-938, щодо порушення ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» та ФОП ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів на потужностях за адресою: вул. Нескорених, 15, м. Харків, Харківська область, 61000 (далі – Звернення).

На підставі звернення від 30.09.2025 відповідачем видано наказ від 08.10.2025 № 1145 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «Дистрибуційно-логістична компанія «Пілот» (далі – Наказ № 1).

На виконання Наказу № 1 відповідачем оформлено направлення на перевірку від 08.10.2025 № 410 у формі інспектування відповідно до частини першої статті 19 Закону України від 18.05.2017 № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин». Предметом перевірки визначено дотримання вимог пункту 1 частини першої статті 48 Закону України від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», строк проведення – з 09.10.2025 по 10.10.2025.

Згідно зі службовою запискою працівника відповідача від 17.10.2025 № Вн-19.1/7352/25 захід державного нагляду (контролю) за Наказом № 1 не був завершений у порядку частини шостої статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» шляхом складання відповідного акта з об`єктивних причин.

У зв`язку із цим на підставі того самого звернення від 30.09.2025 відповідачем видано наказ від 21.10.2025 № 1182 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «Дистрибуційно-логістична компанія «Пілот» (далі – Наказ № 2).

На виконання Наказу № 2 відповідачем оформлено направлення на перевірку від 21.10.2025 № 430 у формі інспектування відповідно до частини першої статті 19 Закону № 2042-VIII. Предметом перевірки визначено дотримання вимог пункту 1 частини першої статті 48 Закону № 771/97-ВР, строк проведення – з 24.10.2025 по 27.10.2025.

Захід державного нагляду (контролю) за Наказом № 2 завершено у порядку частини шостої статті 7 Закону № 877-V шляхом складання акта від 27.10.2025 № 430 (далі – Акт № 430).

До проведення заходу державного нагляду (контролю) за Наказом № 2 працівники відповідача були допущені без зауважень. Фактів відмови у допуску до проведення заходу державного нагляду (контролю) у порядку абзацу третього частини п`ятої статті 7, статті 10 Закону № 877-V судом під час розгляду справи не встановлено.

За змістом Акта № 430 відповідачем встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 48 Закону № 771/97-ВР, а саме ненадання до перевірки особових медичних книжок працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Акт № 430 підписаний уповноваженим представником позивача без зауважень.

Повідомленням від 31.10.2025 № 19.1-057/2/15240-25 позивача відповідно до статті 66 Закону № 2042-VIII повідомлено про призначення на 13:30 год. 10.11.2025 розгляду справи про порушення ним Закону № 2042-VIII та законодавства про харчові продукти.

Доказів подання позивачем відповідачу особових медичних книжок працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 або будь-яких інших об`єктивних даних, які б спростовували висновки Акта № 430, матеріали справи не містять.

10.11.2025 на підставі Акта № 430 відповідачем прийнято постанову № 20, якою відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 Закону № 2042-VIII до позивача застосовано штраф у розмірі 80 000,00 грн.

Не погодившись із діями відповідача щодо проведення позапланового заходу державного контролю та постановою від 10.11.2025 № 20 про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звернення ОСОБА_1 містило достатні відомості про можливе порушення позивачем вимог санітарного законодавства та законодавства у сфері безпечності харчових продуктів, а тому було належною підставою для призначення позапланового заходу державного контролю. Суд також дійшов висновку, що захід, призначений наказом від 21.10.2025 № 1182, не є повторним, оскільки попередній захід за наказом від 08.10.2025 № 1145 не був завершений складанням акта, а відтак юридично вважається незавершеним.

Крім того, суд визнав доведеним порушення позивачем вимог частини першої статті 48 Закону № 771/97-ВР, оскільки під час проведення заходу державного контролю позивачем не було надано особових медичних книжок працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а акт перевірки підписано уповноваженим представником позивача без зауважень та доказів на спростування зафіксованого порушення не надано. За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність постанови від 10.11.2025 № 20 про застосування до позивача штрафу у розмірі 80 000 грн та відсутність підстав для її скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено положеннями Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я тварин та благополуччя тварин» № 2042-VIII (далі – Закон № 2042-VIII).

Відповідно до статті 4 Закону № 2042-VIII до органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, компетентний орган.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону № 2042-VIII компетентний орган може проводити планові та позапланові перевірки уповноважених осіб.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (далі по тексту – Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 пункту 3 Положення № 667 до основних завдань Держпродспоживслужби віднесено, зокрема:

реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері;

здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);

здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.

За змістом пункту 2 Положення № 667 Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

На виконання підпункту 8 пункту 6 Положення № 667 Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (далі – Закон № 877-V).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону №2042-VIII заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Частиною першою статті 19 Закону №2042-VIII передбачено, що заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), клінічного огляду тварин, перевірки придатності тварин до транспортування, документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону №2042-VIII інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а також відповідності їх діяльності вимогам щодо: 1) гігієни; 2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок; 3) інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, побічних продуктів тваринного походження, пестицидів; біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних лікарських засобів, здоров`я тварин та благополуччя тварин; засобів та процесів прибирання і догляду; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.

Водночас державний контроль за дотриманням законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється відповідно до Закону №2042-VIII з дотриманням визначених положень Закону №877-V, у тому числі частини першої статті 6 останнього, якою врегульовано підстави здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Так, частиною першою статті 6 Закону №877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

за рішенням суду;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Так, з наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 від 30.09.2025 №П-938 (а.с. 108-109 зворот) вбачається, що остання повідомила відповідача про обставини здійснення господарської діяльності у закладі громадського харчування «VILKA», в якому працювала її мати, та порушила питання щодо дотримання у цьому закладі санітарного законодавства і законодавства про безпечність харчових продуктів.

Зокрема, у зверненні ОСОБА_1 просила провести позапланову перевірку дотримання вимог санітарного законодавства, правил безпечності харчових продуктів та законодавства про захист прав споживачів, а також перевірити дотримання правил гігієни персоналом та наявність необхідних документів, у тому числі медичних книжок.

При цьому до звернення заявницею було додано копію вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 13.05.2024, копію заяви ОСОБА_1 про прийняття на роботу, копію графіка її роботи та інші документи на підтвердження викладених обставин.

Отже, зміст звернення ОСОБА_1 не зводився виключно до питання належного оформлення трудових відносин з її матір`ю, як помилково стверджує апелянт, а містив конкретні відомості щодо можливого недотримання у закладі громадського харчування вимог санітарного законодавства, правил гігієни персоналом та наявності у працівників медичних книжок, тобто обставин, безпосередньо пов`язаних із безпечністю харчових продуктів та охороною життя і здоров`я осіб, які є їх споживачами.

Відтак, звернення ОСОБА_1 від 30.09.2025 №П-938 за своїм змістом відповідало передбаченій частиною першою статті 6 Закону №877-V підставі для здійснення позапланового заходу державного контролю.

Щодо доводів апелянта про повторне проведення позапланового заходу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частиною першою статті 6 Закону №877-V прямо встановлено, що повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Отже, встановлена наведеною нормою заборона стосується саме повторного проведення позапланового заходу за фактом, який уже був підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною сьомою статті 18 Закону №2042-VIII державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я тварин та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.

Частиною дев`ятою цієї ж статті передбачено, що здійснення інспектування та аудиту без застосування акта державного контролю, а відбору зразків - без застосування акта відбору зразків забороняється.

Крім того, частиною шостою статті 7 Закону №877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі звернення ОСОБА_1 відповідачем було видано наказ від 08.10.2025 №1145 та направлення від 08.10.2025 №410 на проведення позапланового заходу державного контролю 09–10.10.2025.

Разом з тим вказаний захід фактично не був проведений та завершений з об`єктивних причин, пов`язаних із затриманням фахівця відповідача, залученого до його здійснення, що зафіксовано у службовій записці від 17.10.2025 №Вн-19.1/7352/25 (а.с. 134).

Акт державного контролю за результатами цього заходу не складався, будь-які результати інспектування, висновки щодо дотримання чи недотримання позивачем вимог законодавства не оформлювалися та жодних правових наслідків для позивача за наслідками цього заходу не настало.

У зв`язку з чим, колегія суддів зазначає, що видання наказу від 08.10.2025 №1145 та направлення №410 не свідчать про те, що позаплановий захід державного контролю був проведений.

Водночас частина перша статті 6 Закону №877-V забороняє повторне проведення позапланового заходу лише у разі, якщо попередній захід за тим самим фактом був фактично проведений. Водночас попереднє видання наказу та направлення на проведення перевірки не свідчить про її проведення, якщо з об`єктивних причин така перевірка фактично не відбулася.

Отже, оскільки захід, призначений наказом від 08.10.2025 №1145, фактично проведений не був, висновки за його результатами не формувалися та акт державного контролю не складався, проведення відповідачем позапланового інспектування на підставі наказу від 21.10.2025 №1182 не може вважатися повторним проведенням позапланового заходу в розумінні частини першої статті 6 Закону №877-V.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що частиною першою статті 7 Закону №877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною другою цієї статті встановлено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

На виконання зазначених вимог відповідачем 21.10.2025 видано наказ №1182 про проведення позапланового заходу державного контролю щодо ТОВ «ДЛК «Пілот» та оформлено направлення №430, яким визначено предмет інспектування — дотримання вимог пункту 1 частини першої статті 48 Закону №771/97-ВР, а строк його проведення визначено з 24.10.2025 по 27.10.2025.

За результатами проведеного заходу відповідно до частини сьомої статті 18 Закону №2042-VIII складено акт від 27.10.2025 №430. До проведення заходу посадові особи відповідача були допущені позивачем без зауважень; акт №430 підписаний уповноваженим представником позивача без зауважень. Під час інспектування встановлено ненадання позивачем особових медичних книжок працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що було відображено в акті №430.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення ОСОБА_1 від 30.09.2025 №П-938 було належною підставою для здійснення позапланового заходу державного контролю, захід, проведений на підставі наказу від 21.10.2025 №1182, не був повторним у розумінні частини першої статті 6 Закону №877-V, а порядок його призначення та проведення відповідачем дотримано.

Щодо правомірності оскаржуваної постанови від 10.11.2025 №20, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 48 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку повинні дотримуватися таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами: до роботи з харчовими продуктами допускається лише персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, підтвердження проходження якого зберігається у оператора ринку.

Отже, на оператора ринку покладено обов`язок забезпечити допуск до роботи у зоні поводження з харчовими продуктами виключно осіб, які не мають відповідних протипоказань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час проведення позапланового заходу державного контролю відповідачем встановлено, що ТОВ «Дистрибуційно-логістична компанія «Пілот» не надано особових медичних книжок працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які працювали у зоні поводження з харчовими продуктами.

Вказані обставини зафіксовані в акті державного контролю від 27.10.2025 №430, який підписано уповноваженим представником позивача без зауважень.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення заходу державного контролю або після його завершення позивачем було надано відповідачу особові медичні книжки зазначених працівників чи інші документи на підтвердження відсутності у них протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами.

Таким чином, під час здійснення заходу державного контролю позивачем документально не підтверджено дотримання передбаченої пунктом 1 частини першої статті 48 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» вимоги щодо допуску до роботи з харчовими продуктами лише персоналу, який не має відповідних протипоказань.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 65 Закону №2042-VIII юридичні особи і фізичні особи - підприємці несуть відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, що тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Оскільки ТОВ «Дистрибуційно-логістична компанія «Пілот» є юридичною особою, передбачена пунктом 1 частини першої статті 65 Закону №2042-VIII відповідальність становить десять мінімальних заробітних плат.

З огляду на встановлений на час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної заробітної плати 8000 грн, розмір штрафу, передбачений наведеною нормою, становить 80 000 грн.

Отже, встановлене під час позапланового заходу державного контролю порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 48 Закону №771/97-ВР утворювало передбачену пунктом 1 частини першої статті 65 Закону №2042-VIII підставу для притягнення ТОВ «ДЛК «Пілот» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

При цьому колегія суддів враховує, що за результатами заходу складено акт від 27.10.2025 №430 та протокол про порушення законодавства від 27.10.2025 №17, а про розгляд справи про порушення законодавства, призначений на 10.11.2025, позивача повідомлено листом від 31.10.2025 №19.1-057/2/15240-25.

Доказів, які б спростовували зафіксовані актом №430 обставини або свідчили про наявність у зазначених працівників належним чином оформлених особових медичних книжок на час проведення заходу державного контролю, позивачем не надано.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача правових підстав для прийняття постанови від 10.11.2025 №20 про накладення на ТОВ «Дистрибуційно-логістична компанія «Пілот» штрафу у розмірі 80 000 грн та відсутність підстав для визнання її протиправною і скасування.

Враховуючи встановлену судом правомірність призначення та проведення позапланового заходу державного контролю, дотримання відповідачем процедури його проведення, а також підтвердження матеріалами справи порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 48 Закону №771/97-ВР, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про правомірність постанови від 10.11.2025 №20.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 520/32178/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua