Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №520/33761/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. Справа № 520/33761/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 Акулової Марини Юріївни про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі № 520/33761/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.12.2025 № 204850022408 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної з 30.11.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 30.11.2025 (із дня призначення пенсії) із зарахуванням до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи в Харківській обласній психіатричній лікарні (теперішня назва - КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» Харківської обласної ради) з 12.09.1989 по 06.12.2022 у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі № 520/33761/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 204850022408 від 10.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2025 щодо проведення перерахунку пенсії - зарахування стажу згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в подвійному розмірі з 30.11.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень) грн..

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі № 520/33761/25 - залишити без змін.

До Другого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 Акулової Марини Юріївни надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути зГоловного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр.Соборний 158-Б ЄДРПОУ 20490012) судові витрати понесені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн..

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу, до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року 5076-VI (далі - Закон 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Судом встановлено, що на підтвердження понесення позивачем судових витрат у суді апеляційної інстанції до матеріалів справи надано копії: договору про надання правничої допомоги від 15.12.2025; додаткової угоди № 2 до Договору від 15.12.2025 про надання правничої допомоги від 16.03.2026; акту № 2 виконаних робіт від 02.09.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 15.12.2025.

Відповідно до п. 5.4. договору про надання правничої допомоги від 15.12.2025, сторони домовились, що розмір гонорару (гонорару успіху) та спосіб оплати (повний, авансовий чи за годину роботи) за надані послуги за цим Договором визначаються окремою Додатковою угодою.

Додатковою угодою № 2 до Договору від 15.12.2025 про надання правничої допомоги від 16.03.2026 встановлено, що Адвокатське об`єднання та Клієнт погодились визначити, що вартість правової допомоги складається з гонорару, що надається Адвокатським об`єднанням Клієнту в межах Договору про надання правничої допомоги 15.12.2025 у наступному порядку.

Вартість правової допомоги (гонорар) у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, сплачується Клієнтом, в незалежності від досягнутого результату, за:

- ознайомлення з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі № 520/33761/25:

- підготовку відзиву на апеляційну скаргу по справі № 520/33761/25 та його подання до Другого апеляційного адміністративного суду;

- супроводження справи № 520/33761/25 в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з акту № 2 виконаних робіт від 02.09.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 15.12.2025 додаткова угода № 2 від 16.03.2026 до договору від 15.12.2025 про надання правничої допомоги виконана, сторони претензій та зауважень щодо наданих послуг за Додатковою угодою № 2 від 16.03.2026 не мають. Даний Акт складений у двох автентичних примірниках, що мають однакову силу, по одному для кожної із Сторін та є невід`ємною частиною Договору від 15.12.2025 про надання правничої допомоги.

Таким чином, наданими до суду доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн..

Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, колегія суддів, дійшла висновку, що визначена вартість витрат у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн. не є співмірною зі: складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка цієї справи до розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, а сума, заявлена до відшкодування позивачу за надану послугу, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру, який визначений в поданій заяві.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги у суді першої інстанції, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання апеляційної скарги явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій, свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Колегія суддів також критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги з вивчення документів та їх правового аналізу, оскільки доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися.

Враховуючи, що правова позиція представника позивача у суді першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 Акулової Марини Юріївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158 Б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 1000 (одна тисяча) грн..

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158 Б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 1000 (одна тисяча) грн..

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Жигилій С.П.

Судді Перцова Т.С. Макаренко Я.М.