Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №520/5047/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. Справа № 520/5047/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.05.26 по справі № 520/5047/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі – ГУНП в Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” як учаснику бойових дій за 2016, 2019, 2020, 2022, 2024 роки загальною тривалістю 70 календарних днів;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” як учаснику бойових дій, за 2016, 2019, 2020, 2022, 2024 роки загальною тривалістю 70 календарних днів на суму 52 515,75 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік тривалістю 1 календарний день;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік тривалістю 1 календарний день на суму 750,23 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік - 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік 1 календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів на суму 6752,03 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” як учаснику бойових дій за 2016, 2019, 2020, 2022, 2024 роки загальною тривалістю 70 календарних днів.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” як учаснику бойових дій, за 2016, 2019, 2020, 2022, 2024 роки загальною тривалістю 70 календарних днів.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік тривалістю 1 календарний день.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік тривалістю 1 календарний день.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік - 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік 1 календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, в частині визнання протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік тривалістю 1 календарний день. В іншій частині – відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що додаткова відпустка учасникам бойових дій визначена ст. 16-2 розділу III Закону України “Про відпустки” (далі – Закон № 504/96-ВР), проте додаткова відпустка учасникам бойових дій не належить до щорічних відпусток , а є пільгою, гарантованою державою (ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Така відпустка, на відміну від щорічної, надається незалежно від відпрацьованого в році часу, один раз протягом календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни. Невикористана у поточному році така відпустка на наступний рік не переноситься. Право на неї працівник може реалізувати протягом календарного року, конкретний період та черговість її надання визначається за погодженням між працівником і роботодавцем.

Відповідно до ст. 23 Закону № 504/96-ВР, грошова компенсація виплачується виключно за невикористані дні щорічної основної або додаткової відпустки, і лише у випадку звільнення або за згодою сторін.

Водночас додаткова відпустка УБД не входить до переліку щорічних відпусток, визначених цим законом або спеціальним Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), і тому не підлягає грошовій компенсації.

Крім того, посилається у зв`язку з наведеним вище на роз`яснення Південно-Східного міжрегіонального управління від 08.02.2023 про надання додаткової відпустки учасникам бойових дій під час воєнного стану.

Також вважає, що позивачем помилково зазначено, що “Першим календарним роком, у якому позивач набув право на додаткову відпустку, є 2020 рік, а не 2021 рік”. Зміст вказаної норми свідчить про необхідність одночасної наявності двох обов`язкових умов для набуття права на відповідний день додаткової оплачуваної відпустки, а саме: 1. досягнення поліцейським п`ятирічного стажу служби; 2. відпрацювання повного календарного року служби після досягнення такого стажу.

Оскільки повний календарний рік у даному випадку тривав з 01.01.2020 по 31.12.2020, а п`ятирічну вислугу позивач фактично досяг 08.11.2020, ГУНП в Харківській області правомірно здійснило нарахування одного дня додаткової оплачуваної відпустки починаючи з 2021 року, тобто після завершення календарного року, в якому позивач досяг п`ятирічного стажу служби в поліції.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційні скарги відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Отже, в межах розгляду цієї справи судом надається правова оцінка висновкам суду в частині задоволення позовних вимог.

У період з 27.07.2026 по 21.08.2026 головуючий суддя Фоміна Л.О. перебувала у щорічній відпустці.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 07.11.2015 по 15.12.2025 позивач проходив службу в поліції в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, виданого ГУНП в Харківській області серії НОМЕР_2 від 22.08.2016.

Так, відповідно до витягу із наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.12.2025 №804 o/c, звільнено згідно з Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580- VIII старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 роти швидкого реагування “Схід” полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 16.12.2025, з виплатою компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку у кількості 3 діб за період з 07.11.2015 по 31.12.2015, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 15 діб та 1 доби додаткової відпустки за 2021 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 20 діб та 2 діб додаткової відпустки за 2022 рік, за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку у кількості 30 діб та 3 діб додаткової відпустки за 2023 рік, за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку у кількості 30 діб та 4 діб додаткової відпустки за 2024 та за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку у кількості 30 діб та 2 діб додаткової відпустки за період з 01.01.2025 по 16.12.2025.

04.06.2026 представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації про розмір нарахованої та фактично виплаченої грошової компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткових відпусток за час служби позивача в поліції.

Листом від 29.01.2026 від №45481-2026 відповідач надав відомості про грошове забезпечення позивача та витяги з наказів про надання відпусток.

З матеріалів справи встановлено, що компенсація невикористаних днів відпусток виплачена не за всі невикористані дні відпусток.

Вказані обставини справи стали підставою для звернення до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, а тому у позивача наявне право на отримання грошової компенсації за невикористаної додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за у 2016, 2019, 2020, 2022, 2024 роках загальною тривалістю 70 календарних днів, за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2019 рік (1 день) та додаткової відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік - 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 92 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Закон №504/96-ВР установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Відповідно до ст.4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток, зокрема: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток.

Відповідно до ст.16-2 Закону №504/96-ВР, учасникам бойових дій надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст.24 Закону №504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першій ст.83 КЗпП України.

Згідно з абз. 7 та 8 п. 8 розд. ІІІ Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджені наказом МВС України №260 від 06.04.2016 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), який забезпечує створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Нормою п.12 ч.1 ст.12 Закону №3551-ХІІ передбачено, що учасникам бойових дій надаються право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Отже, додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік є пільгою, гарантованою державою.

Положення Закону №3551-ХІІ не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.11.2021 року у справі №200/1175/20-а.

Відтак, доводи апеляційної скарги щодо неможливості заміни додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№3551-XII грошовою компенсацією у зв`язку з неврегульованістю цього питання на законодавчому рівні, є необґрунтованими.

Судом встановлено, що позивач проходив службу Головному управлінні Національної поліції в Харківській області до 15.12.2025, є учасником бойових дій, додаткову оплачувану відпустку згідно з п.12 ч.1 ст.12 Закону №3551-XII за 2016, 2019, 2020, 2022, 2024 роки позивач не використав, під час звільнення грошова компенсація за невикористану відпустку відповідачем не виплачена.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.04.2021 у справі №620/1487/20 у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ними дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.12 Закону №3551-ХІІ.

Крім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладено в постанові від 21.08.2019 у зразковій справі №Пз/9901/4/19 (620/4218/18), в подібних правовідносинах, у випадку звільнення військовослужбовця, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій, передбачену п.12 ч.1 ст.12 Закону № 3551-ХІІ.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що невикористана позивачем у поточному році відпустка на наступний рік не переноситься, а право на неї працівник може реалізувати тільки протягом календарного року за погодженням з роботодавцем, то колегія суддів зазначає таке .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 11.11.2021 року у справі № 360/1874/20, право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році.

Отже, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29.04.2021 у справі № 200/602/20-а.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на роз`яснення Південно-Східного міжрегіонального управління від 08.02.2023, яке стосується надання додаткової відпустки учасникам бойових дій під час воєнного стану, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду про задоволення позову в цій частині.

Щодо задоволення позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання ГУНП в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік 1 календарний день, 2025 рік 4 календарний день, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 Закону № 580-VIII за кожний повний календарний рік служби в поліції п`ятирічного стажу служби після досягнення поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Зміст вказаної норми свідчить про необхідність одночасної наявності двох обов`язкових умов для набуття права на відповідний день додаткової оплачуваної відпустки, а саме:

1. досягнення поліцейським п`ятирічного стажу служби;

2. відпрацювання повного календарного року служби після досягнення такого стажу.

Отже, право на один календарний день додаткової оплачуваної відпустки виникає лише після завершення повного календарного року служби, в якому поліцейський досягнув п`ятирічного стажу.

В постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18 (адміністративне провадження № К/9901/15011/19), Верховний Суд зазначив:

“Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).”

“Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу всіх календарних днів (365), що в такому разі й буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч. 4 ст. 17 цього Закону, щодо можливості врахування під час призначення пенсії тільки повних років вислуги.”

Як вбачається з матеріалів справи, п`ятирічну вислугу позивач фактично досяг 08.11.2020, а отже ГУНП в Харківській області правомірно здійснило нарахування одного дня додаткової оплачуваної відпустки починаючи з 2021 року, тобто після завершення календарного року, в якому позивач досяг п`ятирічного стажу служби в поліції.

Відповідно до витягу із наказу про звільнення від 15.12.2025 № 804 о/с ОСОБА_1 було виплачено компенсацію за 1 добу додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік, за 2 доби додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік, за 3 доби додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік, за 4 доби додаткової оплачуваної відпустки за 2024 рік та за 2 доби додаткової оплачуваної відпустки за 2025 рік.

Отже, дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку за 12 діб в межах спірних правовідносин є правомірними.

Проте, суд першої інстанції не правильно надав оцінку обставинам справи, та прийняв в цій частині рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, а тому судове в цій частині рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового про відмову в задоволені позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене та те, що суд першої інстанції не у повному обсязі встановив всі фактичні обставини по справі та неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 520/5047/26 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік - 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів та зобов`язання ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік 1 календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 520/5047/26 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 520/5047/26 - в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік - 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік тривалістю 1 календарний день, 2021 рік 1 календарний день, 2022 рік 1 календарний день, 2023 рік 1 календарний день, 2024 рік 1 календарний день, 2025 рік 4 календарний день, загальною тривалістю 9 календарних днів - скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 520/5047/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко