Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №520/3308/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. Справа № 520/3308/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, по справі № 520/3308/25

за позовом ОСОБА_1

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Харків (далі – відповідач), в якому просив суд, з урахуванням уточнень:

- визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків щодо подання клопотання до виконавчого комітету Харківської міської ради про виключення з числа службових Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків квартири за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення ОСОБА_1 постійним житлом;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків подати до виконавчого комітету Харківської міської ради клопотання про виключення з числа службових Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року у справі № 520/3308/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 подати до виконавчого комітету Харківської міської ради пакет документів щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з числа службових.

Зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова направити до виконавчого комітету Харківської міської ради клопотання про виключення з числа службового житла квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 520/3308/25, прийняти нове, яким відмовити в позові в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що обов`язковою передумовою для отримання житла є настання черги на отримання житла. Крім того, відповідач зазначає, що законодавством передбачена чітка процедура, дотримання якої є обов`язковим, зокрема, надсиланню клопотання квартирно-експлуатаційним органом передує розгляд спеціальною житловою Комісією військової частини, в якій несе службу військовослужбовець, питання щодо погодження зняття статусу «службової» з житлового приміщення, яке займає позивач. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Також відповідач зазначив, що твердження позивача, що для ініціювання розгляду спірного питання Харківською міською радою лише клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління є помилковим та таким, що не узгоджується з вищевказаними нормами Порядку № 1081 та Інструкції № 380.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 має вислугу більше 20 років військової служби, що підтверджується витягом з послужного списку.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.07.2024 ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій.

Відповідно до витягу з протоколу №1 житлової комісії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 03.01.2025 року прийнято рішення про надання полковнику ОСОБА_1 зі складом 1 особа постійної житлової площі шляхом виключення її з числа службової за адресою: АДРЕСА_1 (1-но кімнатна квартира, загальною площею 31,9кв.м., житлова площа 19,0кв.м.) зі зняттям з квартирного обліку. Вказаний протокол затверджений наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 03.01.2025 року №11.

Позивач забезпечений службовим житлом за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований з 12.03.2024 року та проживає.

До теперішнього часу позивач постійного житла не отримав.

Відповідно до листа Харківського КЕУ №583/263 від 20.01.2025 року відмовлено у поданні клопотання до виконавчого комітету Харківської міської ради про виключення займаної Позивачем квартири з числа службових, із посиланням на те, що питання щодо забезпечення постійним житлом шляхом виключення займаного житла із числа службових розглядається для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.01.2025 року право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за Державою України в особі Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має календарну вислугу на військовій службі більше 20 років, має статус ветеран війни - учасник бойових дій. В свою чергу, неподання відповідачем пакету документів щодо виключення житлового приміщення з числа службових обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст.308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХП (далі Закон № 2011-ХП), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст.2 Закону № 2011-ХП ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законами України.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону № 2011-ХП, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом, іншими законами, в порядку, визначеному КМ України.

Військовослужбовцям, які мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

На виконання приписів ст.13 Закону № 2011-ХП, постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі Порядок № 1081), яким визначено механізм забезпечення житловими приміщеннями військо службовців – осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призивом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовців) та членів їх сімей.

Так п.3 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членами їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення військовослужбовців та членам їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Тобто, законодавством прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають реалізувати своє право на забезпечення житлом для постійного проживання.

Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних сил та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі – Інструкція № 380) .

Цією Інструкцією визначено зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі-військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісті під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі-членів їх сімей).

Розділом 7 Інструкції № 380 передбачено порядок та умови виключення квартир з числа службових.

Так, відповідно до п.10 розділу 7 Інструкції № 380, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку з скороченням штатів, інваліди першої чи другої групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули(померли) або пропали безвісті під час проходження військової служби, що забезпечені службовими жилими приміщеннями, незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на квартирному обліку.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні критерії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

Із урахуванням вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначальними обставинами – матеріальними підставами для визнання права на виключення житла з числа службового є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, у тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 636/1514/19 та у постанові від 17.09.2024 у справі №520/14989/23.

Судом встановлено, що станом на момент звернення до суду першої інстанції, військова вислуга років позивача становила більше 20 років.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.07.2024 ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій.

Відповідно до витягу з протоколу №1 житлової комісії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 03.01.2025 року прийнято рішення про надання полковнику ОСОБА_1 зі складом 1 особа постійної житлової площі шляхом виключення її з числа службової за адресою: АДРЕСА_1 (1-но кімнатна квартира, загальною площею 31,9кв.м., житлова площа 19,0кв.м.) зі зняттям з квартирного обліку.

Вказаний протокол затверджений наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 03.01.2025 року №11.

Позивач забезпечений службовим житлом за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований з 12.03.2024 року та проживає.

Тобто, позивач має усі умови, визначені п.10 Інструкції № 380, для реалізації права на виключення житла, яке займає позивач, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо дотримання чіткої процедури розгляду питання про погодження зняття квартири зі статусу «службової», зокрема, надсиланню клопотання квартирно-експлуатаційним органом передує розгляд спеціальною житловою Комісією військової частини, в якій несе службу військовослужбовець, питання щодо погодження зняття статусу «службової» з житлового приміщення, яке займає позивач, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 пункту 10 розділу 7 Інструкції № 380, виключення квартири з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підстави клопотання КЕУ КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

За наявності умов, визначених пунктом 10 Інструкції № 380 виключення житла зі службового здійснюється в порядку, визначеному пунктами 3-7 розділу 7 Інструкції № 380.

Так, пунктами 3-7 Інструкції № 380 передбачено, що для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.

Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.

Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання.

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом з наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом та є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району військовими комісаріатами та військовими частинами.

ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків).

До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Сил України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

З аналізу наведених вище положень вбачається чітка процедура, дотримання якої є обов`язковим, зокрема, надсиланню клопотання квартирно-експлуатаційним органом передує розгляд спеціальною житловою Комісією військової частини, в якій несе службу військовослужбовець, питання щодо погодження знаття статусу службової з житлового приміщення, яке займає позивач.

Органом, уповноваженим приймати рішення про виключення житлових приміщень з числа службових, є виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради (ч.2 п.11 Порядку №1081).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з протоколу №1 житлової комісії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 03.01.2025 року прийнято рішення про надання полковнику ОСОБА_1 зі складом 1 особа постійної житлової площі шляхом виключення її з числа службової за адресою: АДРЕСА_1 (1-но кімнатна квартира, загальною площею 31,9кв.м., житлова площа 19,0кв.м.) зі зняттям з квартирного обліку (а.с. 13).

Відповідно до витягу наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.01.2025 року №11, затверджено протокол засідання житлової комісії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 03.01.2025 року №1, яким надано полковнику ОСОБА_1 зі складом 1 особа (він 1978 року народження) постійну житлову площу шляхом виключення її з числа службової за адресою: АДРЕСА_1 (1-но кімнатна квартира, загальною площею 31,9кв.м., житлова площа 19,0кв.м.) зі зняттям з квартирного обліку (а.с. 15).

При цьому відповідач ані у листі від 20 січня 2025 року ані в апеляційній скарзі не посилається на відсутність будь-яких інших документів, передбачених законом для направлення спірного клопотання.

Отже, позивачем дотримано встановлену процедуру розгляду питання про погодження зняття статусу службової з житлового приміщення на яку посилається відповідач.

Колегія суддів зауважує, що у спірних правовідносинах, враховуючи наявність в матеріалах справи таких документів, як витягу з протоколу №1 житлової комісії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 03.01.2025 року, у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, відсутній інший варіант правомірної поведінки, окрім як підготувати та направити до виконавчого комітету Харківської міської ради відповідне клопотання.

Відповідно до ч.1 тс.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про законність його дій, в той час як позивачем доведено в повному обсязі дотримання встановленої законом процедури для виведення квартири з числа службового житла.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 подати до виконавчого комітету Харківської міської ради пакет документів щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з числа службових.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Враховуючи встановлення під час апеляційного перегляду справи протиправності дій Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 подати до виконавчого комітету Харківської міської ради пакет документів щодо виключення житлового приміщення з числа службових, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова направити до виконавчого комітету Харківської міської ради клопотання про виключення з числа службового житла квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За приписами п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 520/3308/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова