Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №580/13445/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року справа № 580/13445/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0530497-2409-2305-UA71060170000092613 від 26.03.2023 на суму 113035,00грн, №0362965-2409-2320-UA71060170000092613 від 28.05.2024 на суму 116513,00грн. та №0327974-2408-2305-UA71060170000092613 від 05.06.2025 на суму 123469,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що будівля, що належить позивачу використовується при здійсненні господарської діяльності пов`язаної з веденням товарного сільськогосподарського виробництва. Вказує, що є сільськогосподарськими виробниками, які здійснюють сільськогосподарську діяльність через ФГ «ЛАНІГОЛД АГРО», основний вид діяльності якого - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Вказане свідчить, що в розумінні підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації. Позивач отримав податкові повідомлення-рішення, якими визначено податок на нежитлові приміщення, які використовуються для зберігання сільськогосподарської продукції і у розумінні підпункту “ж” пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 , перебуває об`єкт нерухомого майна -нежитлове приміщення – торговий комплекс за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1739 кв.метрів. Відповідно, Головним управлінням ДПС у Черкаській області згідно з пунктом 266.7 статті 267 ПК України проведено обчислення сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податкові (звітні) періоди 2022, 2023 та 2024 роки та сформовані податкові повідомлення-рішення від 26.06.2023 №0530497-2409-2305-UA71060170000092613 на суму 113035,00 грн., від 28.05.2024 №0362965-2409-2320-UA71060170000092613 на суму 116513,00 грн. та від 05.06.2025 №0327974-2408-2305-UA71060170000092613 на суму 123469,00 гривень. Вказує, що позивачем не доведено жодними доказами статус сільськогосподарського товаровиробника для застосування пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком, а наданий позивачем до позову витяг щодо Фермерського господарства «Ланіголд Агро» в якому зазначено, що позивач є керівником вищевказаного фермерського господарства не є належним доказом з огляду на те, що входження позивача до керівного складу фермерського господарства, жодним чином не підтверджує використання у господарській діяльності приміщення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 , перебуває об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення – торговий комплекс за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1739 кв.метрів.

Відповідно до рішення Монастирищенської міської ради Уманського району від 08.07.2021 №7-1/VІІI встановлено ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка для будівель торгівлі становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 1 січня звітного року, за 1 м2 бази оподаткування.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено розрахунок податку на зазначений об`єкт нерухомого майна та прийняті податкові повідомлення – рішення:

- за 2022 рік від 26.06.2023 №0530497-2409-2305-UA71060170000092613 на суму 113035грн.,

- за 2023 рік від 28.05.2024 №0362965-2409-2320-UA71060170000092613 на суму 116513грн.,

- за 2024 рік від 05.06.2025 року №0327974-2408-2305-UA71060170000092613 на суму 123469грн.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями з підстав того, що він використовує нежитлове приміщення при здійсненні сільськогосподарської діяльності фермерського господарства «ЛАНІГОЛД АГРО», тому відповідно до п. п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, останнє не підлягають оподаткуванню, звернувся до суду про визнання податкових повідомлень – рішень протиправними та скасувати їх.

Судом враховано, що на вимогу ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2026, ОСОБА_1 не надано документи про участь позивача у сільськогосподарському виробництві ФГ “Ланіголд Агро”, використання у сільськогосподарському виробництві нежитлового приміщення “Торговий комплекс” загальною площею 1739 кв.м.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Статтею 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до пп. 266.1.1, 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до ст. 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1. п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп. “ж” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

За обставин справи, позивач вказує, що він є власником нежитлових приміщень, які використовуються ним у сільськогосподарській діяльності.

Проте, такі доводи спростовуються матеріалами справи. Зокрема, нежитлове приміщення, яке належить позивачу на праві власності за адресою: Черкаська область, Монастирищенський район, с. Княжа Криниця, вулиця Лесі Українки, буд. 59, площею 1739 кв.метрів є торговим комплексом.

Відповідно до Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 клас "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) відносяться будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

У той же час, приміщення торгового комплексу до Класифікатора будівель і споруд НК 018:2000 відноситься до класу "Будівлі оптово-роздрібної торгівлі" (код 1230) зокрема будівлі, будівлі торгових центрів, універмагів, окремих магазинів та крамниць, зали для ярмарків, аукціонів, торгових виставок, криті ринки, закладів обслуговування учасників дорожнього руху тощо.

Отже, нежитлове приміщення позивача, не відноситься до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі", а тому підлягають оподаткуванню за ст. 266 ПК України.

У постанові від 4 березня 2021 року у справі № 500/2782/18 Верховний Суд вказав, що з метою вирішення питання щодо застосування пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, суди мали встановити, чи наділений він статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права, та встановити факт використання позивачем спірної нежитлової будівлі як об`єкта сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

Проте, позивачем не доведено доказами статус сільськогосподарського товаровиробника та/або використання нежитлової будівлі як об`єкта сільськогосподарської інфраструктури для застосування пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснювався.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР