Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №580/8902/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року справа № 580/8902/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Янківської В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

14 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки; стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого УВС м. Києва та Київської області у період з 01.08.1985 по 01.02.1990 року - 04 роки 06 місяців 01 день; стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Богуславського району з 09.04.1990 по 04.01.1993 року - 02 роки 08 місяців 27 днів;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: стаж роботи безпосередньо на посаді судді 33 роки 01 місяць 15 днів, половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки; стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого УВС м. Києва та Київської області у період з 01.08.1985 по 01.02.1990 року - 04 роки 06 місяців 01 день; стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Богуславського району Київської області з 09.04.1990 по 04.01.1993 року - 02 роки 08 місяців 27 днів, а також здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 20 лютого 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на зарахування до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи безпосередньо на посаді судді 33 роки 01 місяць 15 днів, половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки; стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого УВС м. Києва та Київської області у період з 01.08.1985 по 01.02.1990 року - 04 роки 06 місяців 01 день; стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Богуславського району Київської області з 09.04.1990 по 04.01.1993 року - 02 роки 08 місяців 27 днів, та у зв`язку із цим на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 20.02.2026, проте відповідачем безпідставно відмовлено в реалізації названого права.

Ухвалою суду від 19.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , працював на посаді судді Богуславського районного суду Київської області з 05 січня 1993 року та був звільнений з посади судді рішенням Вищої ради правосуддя від 10 лютого 2026 року № 184/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Богуславського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку».

Цим рішенням встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_2 , який дає їй право на відставку, становить 39 років 05 днв, а саме:

- строк роботи на посаді судді - 33 роки 1 місяць 5 днів;

- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки;

- половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців;

- період проходження строкової військової служби - 2 роки.

Наказом голови Богуславського районного суду від 19.02.2026 №01/к суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату суду.

Відповідно до розрахунку Богуславського районного суду від 24.02.2026 №7, загальний стаж судді ОСОБА_3 , який дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 44 роки 03 місяці 15 днів, до якого включено:

- строкову військову службу ( з 21.04.1979 по 21.04.1981) - 2 роки 0 місяців 01 день;

- Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського (з 01.09.1981 по 01.07.1985) - 01 рік 11 місяців 01 день;

- Управління внутрішніх справ м. Києва та Київського облвиконкому, слідчий, старший слідчий (з 01.08.1985 по 01.02.1990) - 04 роки 06 місяців 01 день;

- прокуратура Богуславського району Київської області, слідчий (з 09.04.1990 по 04.01.1993) - 2 роки 8 місяців 27 днів;

- Богуславський районний суд Київської області, суддя (з 05.01.1993 по 19.02.2026) – 33 роки 01 місяць 15 днів.

04 березня 2026 року позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян № 10 (сервісний центр) ГУ ПФУ України у Київській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання, подавши при цьому документи, а саме: розрахунок стажу судді; довідку про суддівську винагороду; копію Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення з посади; копію трудової книжки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №932240144102 від 11.03.2026 позивачу призначено щомісячне грошове утримання, виходячи стажу роботи судді 33 роки 27 днів та при цьому не було зараховано: половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки; стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого УВС м. Києва та Київської області у період з 01.08.1985 по 01.02.1990 року - 04 роки 06 місяців 01 день; стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Богуславського району з 09.04.1990 по 04.01.1993 року - 02 роки 08 місяців 27 днів.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Підставою для звільнення судді є, зокрема подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пунктом 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

За приписами частини першої статті 142 Закону №1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (частина 2 статті 142 Закону №1402-VIІІ).

Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами 4 та 5 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом із цим, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №1402-VIII було передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Згідно пункту 22 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.

Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII зі змінами.

За статтею 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону №1402, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону України № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

- судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

- члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Разом з тим, частиною 2 цієї статті прямо передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч.4 ст.43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-XII кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом 2 частини 4 цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності ст.1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.

Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах: від 08.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 31.03.2021 у справі №235/7316/16-а, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 12.05.2020 у справі №303/1504/17-а, від 30.03.2023 у справі №280/2167/21.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунку Богуславського районного суду від 24.02.2026 №7, загальний стаж судді ТітоваМ.Б., який дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 44 роки 03 місяці 15 днів, до якого включено:

- строкову військову службу ( з 21.04.1979 по 21.04.1981) - 2 роки 0 місяців 01 день;

- Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського (з 01.09.1981 по 01.07.1985) - 01 рік 11 місяців 01 день;

- Управління внутрішніх справ м. Києва та Київського облвиконкому, слідчий, старший слідчий (з 01.08.1985 по 01.02.1990) - 04 роки 06 місяців 01 день;

- прокуратура Богуславського району Київської області, слідчий (з 09.04.1990 по 04.01.1993) - 2 роки 8 місяців 27 днів;

- Богуславський районний суд Київської області, суддя (з 05.01.1993 по 19.02.2026) – 33 роки 01 місяць 15 днів, включено до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання.

За нормами частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-12, яка діяла на час обрання позивача на посаду безстроково, право на зайняття посади судді має громадянин України, який має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Крім того, на той самий час, вимога наявності стажу роботи у галузі права не менш як три роки, за приписами статті 127 Конституції України, була обов`язковою для зайняття посади судді.

Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 10 лютого 2026 року № 184/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Богуславського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку» позивач звільнений з посади судді.

Цим рішенням встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_2 , який дає їй право на відставку, становить 39 років 05 днів, а саме:

- строк роботи на посаді судді - 33 роки 1 місяць 5 днів;

- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки;

- половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців;

- період проходження строкової військової служби - 2 роки.

Враховуючи вище викладене, ефективним захистом прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування позивачу до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки; стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого УВС м. Києва та Київської області у період з 01.08.1985 по 01.02.1990 року - 04 роки 06 місяців 01 день; стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Богуславського району з 09.04.1990 по 04.01.1993 року - 02 роки 08 місяців 27 днів та зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки; стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого УВС м. Києва та Київської області у період з 01.08.1985 по 01.02.1990 року - 04 роки 06 місяців 01 день; стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Богуславського району з 09.04.1990 по 04.01.1993 року - 02 роки 08 місяців 27 днів та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки; стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого УВС м. Києва та Київської області у період з 01.08.1985 по 01.02.1990 року - 04 роки 06 місяців 01 день; стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Богуславського району з 09.04.1990 по 04.01.1993 року - 02 роки 08 місяців 27 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки; стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого УВС м. Києва та Київської області у період з 01.08.1985 по 01.02.1990 року - 04 роки 06 місяців 01 день; стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Богуславського району з 09.04.1990 по 04.01.1993 року - 02 роки 08 місяців 27 днів та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА