Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №742/5208/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/1096/26

Єдиний унікальний № 742/5208/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Копань А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з даних протоколу – не працююча, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -

УСТАНОВИВ:

10.09.2026 р., близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_1 за місцем проживання, по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, а також застосувала фізичний вплив, смикаючи потерпілу за волосся, чим завдала шкоди фізичному та психологічному здоров`ю останньої.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. У матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності /а.с.5/. Надавши особисту письмову заяву про розгляд справи без її участі та не порушуючи клопотань про відкладення судового засідання, ОСОБА_1 реалізувала своє процесуальне право та висловила власне волевиявлення щодо участі у розгляді справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до пунктів 14 та 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»: психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також інші дії примусового характеру, задіянні із застосуванням фізичної сили, що спричинили або могли спричинити шкоду фізичному здоров`ю.

Суд враховує, що протиправні дії ОСОБА_1 мали комплексний характер та проявилися як у застосуванні фізичного впливу (смикання за волосся), що охоплюється поняттям фізичного насильства без спричинення тілесних ушкоджень, так і в словесних образах та приниженні гідності потерпілої, що призвело до побоювання потерпілої за власну безпеку та завдало шкоди її психічному здоров`ю.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, і на стосунки між батьками та дітьми.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених під час розгляду справи матеріалів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2026 р. серії ВАД №942326; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 10.09.2026 р. серії АА №502353; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .

Зі змісту письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 убачається, що дії ОСОБА_1 полягали не лише у виникненні побутової суперечки, а й у систематичних словесних образах та застосуванні фізичного примусу. Зазначені дії за своїм характером були спрямовані на приниження та залякування потерпілої й викликали обґрунтовані побоювання за її життя та здоров`я.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи. Суд не встановив обставин, які б свідчили про недопустимість або неналежність наведених доказів. У своїй сукупності вони є взаємоузгодженими та достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 .

Посилання в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №942326 від 10.09.2026 р. на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення правопорушення суд вважає недоведеним, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження цього факту (зокрема, акт огляду на стан сп`яніння, результати застосування спеціальних технічних засобів чи висновок медичного огляду).

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, який полягав у поєднанні словесних образ із застосуванням фізичної сили щодо матері, а також відсутність встановлених обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає 510 грн, що на думку суду, є необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо необхідності направлення ОСОБА_1 на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, суд враховує характер встановленого правопорушення та відсутність у матеріалах справи даних, які б свідчили про необхідність такого направлення, у зв`язку з чим не вбачає на цей час необхідності у направленні ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. З огляду на це з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33,34,35,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов