Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №742/4416/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-о/742/152/26

Єдиний унікальний № 742/4416/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Коваленка А.В., за участю секретаря судового засідання Бабенко Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальне підприємство «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст заявлених вимог та заперечень сторін.

Заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою, просить встановити факт належності йому свідоцтва про право власності на житло від 14 січня 1998 року, зареєстрованого в КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 536/56, на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву аргументує тим, що 11 вересня 1997 року виконавчим комітетом Прилуцької міської ради народних депутатів його батьку – ОСОБА_2 було видано ордер на житлове приміщення №568 з сім`єю із п`яти чоловік на право заняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

14 січня 1998 року ОСОБА_2 та члени його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 отримали свідоцтво про право власності на житло -квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас у зазначеному свідоцтві про право власності на житло ім`я та по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_1 », без апострофа в імені « ОСОБА_6 ».

У липні 2026 року співвласники звернулися до Центру надання адміністративних послуг Прилуцької міської ради з метою внесення відомостей про квартиру до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримали відмову у зв`язку з різницею у написанні імені заявника у паспорті та у свідоцтві про право власності на нерухоме майно.

Згідно зі свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_1 , виданим 18 грудня 1986 року міським відділом ЗАГС м. Прилуки, російською мовою його прізвище, ім`я та по батькові зазначено як « ОСОБА_1 ».

19 лютого 2003 року заявник отримав паспорт громадянина України, в якому українською мовою його прізвище, ім`я та по батькові зазначено як « ОСОБА_1 », а російською мовою – « ОСОБА_1 ».

Різниця у написанні імені заявника з апострофом та без апострофа у різних правовстановлюючих документах перешкоджає йому в реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Встановити факт належності зазначеного правовстановлюючого документа в інший спосіб неможливо, у зв`язку з чим заявник звернувся до суду із відповідною заявою.

Заінтересована особа – Комунальне підприємство «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» у судове засідання не з`явилося.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 10 год. 00 хв. 29 вересня 2026 року.

ІІІ. Позиції сторін викладені судовому засіданні, під час вступної промови.

В судове засідання заявник та його представник – адвокат Чумак Вікторія Павлівна не з`явилися, але надали заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи – Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій зазначив, що проти задоволення заяви не заперечує.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно з паспортом громадянки України, заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Прилуки, Прилуцького району , Чернігівської області (а.с.5).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 10.07.2026 року №2026/011544211, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно з копією свідоцтва про народження заявника, виданого 18 грудня 1986 року міським відділом ЗАГС м.Прилуки, його прізвище, ім`я та по батькові зазначено російською мовою як « ОСОБА_1 », дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м.Прилуки Чернігівської області (а.с.11).

Відповідно до копії ордера на жиле приміщення № 568, виданого виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів, ОСОБА_2 на сім`ю із п`яти чоловік було надано право на заняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . У складі сім`ї зазначено, ОСОБА_3 – дружина, ОСОБА_1 – син, ОСОБА_4 – дочка, ОСОБА_5 – дочка (а.с.12).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 14 січня 1998 року, виданим підприємством «Чернігівнафтогаз» як органом приватизації, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Загальна площа квартири становить 73 кв.м (а.с.13).

Відповідно до домової книги на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідному записі зазначено ОСОБА_1 як « ОСОБА_1 », який зареєстрований за вказаною адресою(а.с.28-30).

Згідно із заявою ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ) від 29 вересня 2026 року, остання зазначає, що є співвласником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та підтверджує, що її брат ОСОБА_1 є співвласником вказаної квартири(а.с.31).

10.08.2002 року ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу прізвище змінилося на ОСОБА_10 ) зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Прилуцького управління, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис №238, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.35).

Відповідно до заяви ОСОБА_11 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ) від 29 вересня 2026 року, остання зазначила, що є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та підтвердила, що її брат ОСОБА_1 є співвласником вказаної квартири(а.с.36).

22.01.2010 року ОСОБА_12 та ОСОБА_5 (після реєстрації шлюбу прізвище змінилося на ОСОБА_10 ) зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис №11, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.40).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 29 вересня 2026 року, останній зазначив, що на розгляді суду перебуває заява його сина - ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на житло від 14 січня 1998 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві ОСОБА_2 зазначив, що на час отримання свідоцтва про право власності на житло його сину було дванадцять років, а його прізвище, ім`я та по батькові в органі приватизації були записані відповідно до свідоцтва про народження, складеного російською мовою, при цьому ім`я було зазначено без апострофа. У паспорті громадянина України ім`я сина зазначено з апострофом. Також зазначив, що помилка у написанні імені перешкоджає реєстрації речових прав на нерухоме майно. ОСОБА_2 , як співвласник квартири за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердив, що його син ОСОБА_1 є співвласником вказаної квартири(а.с.41).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 29 вересня 2026 року, остання зазначила, що на розгляді суду перебуває заява її сина - ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на житло від 14 січня 1998 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві ОСОБА_3 зазначила, що на час отримання свідоцтва про право власності на житло її сину було дванадцять років, а його прізвище, ім`я та по батькові в органі приватизації були записані відповідно до свідоцтва про народження, складеного російською мовою, при цьому ім`я було зазначено без апострофа. У паспорті громадянина України ім`я сина зазначено з апострофом. Зазначила, що помилка у написанні імені сина перешкоджає реєстрації речових прав на нерухоме майно. ОСОБА_3 , як співвласник квартири за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердила, що її син ОСОБА_1 є співвласником вказаної квартири(а.с.48).

V.Норми права, які підлягають застосуванню, оцінка доказів та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Таким чином, з аналізу наведених норм права вбачається, що в порядку окремого провадження суд може встановити факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, за умови, що законом не передбачено іншого порядку його встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити відповідний документ, а встановлення такого факту не пов`язується з вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 14 січня 1998 року, ордером на жиле приміщення № НОМЕР_4 , виданим на сім`ю ОСОБА_2 , а також письмовими заявами інших співвласників квартири.

При цьому у свідоцтві про право власності на житло від 14 січня 1998 року ім`я заявника зазначено як « ОСОБА_6 », тобто без апострофа, тоді як відповідно до паспорта громадянина України його ім`я зазначено як « ОСОБА_6 ». Така відмінність стосується виключно написання імені заявника та не змінює його особи, прізвища, по батькові, дати народження та інших ідентифікуючих відомостей.

Суд бере до уваги, що свідоцтво про народження заявника було складене російською мовою та містить запис « ОСОБА_1 ». Водночас у паспорті громадянина України заявник зазначений як « ОСОБА_1 ». Отже, різниця у написанні імені заявника у свідоцтві про право власності на житло та паспорті громадянина України обумовлена особливостями написання імені при оформленні документів та не свідчить про те, що зазначені документи належать різним особам.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ордера на жиле приміщення № 568 до складу сім`ї ОСОБА_2 входив його син ОСОБА_1 , якому було надано право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до домової книги на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідному записі зазначено ОСОБА_1 як « ОСОБА_1 », який зареєстрований за вказаною адресою.

У подальшому, 14 січня 1998 року, зазначена квартира була приватизована, а право спільної власності на неї оформлено, зокрема, на ОСОБА_1 . Таким чином, послідовність документів свідчить про те, що особа, зазначена в ордері як син ОСОБА_2 , та особа, зазначена у свідоцтві про право власності на житло як « ОСОБА_1 », є однією і тією ж особою - заявником ОСОБА_1 .

Зазначена обставина також підтверджується заявами співвласників квартири. Так, ОСОБА_7 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 , підтвердила, що її брат ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та підтримала заявлені ним вимоги.

ОСОБА_11 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 , також підтвердила, що її брат ОСОБА_1 є співвласником зазначеної квартири та підтримала його вимоги.

Батько заявника - ОСОБА_2 у своїй заяві підтвердив, що ОСОБА_1 є його сином та співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому він зазначив обставини, за яких у свідоцтві про право власності на житло ім`я його сина було зазначено без апострофа, що відповідає написанню імені у свідоцтві про народження, складеному російською мовою.

Мати заявника - ОСОБА_3 також підтвердила, що її син ОСОБА_1 є співвласником вказаної квартири, підтримала його вимоги та зазначила, що різниця у написанні імені сина у правовстановлюючому документі та паспорті пов`язана з написанням імені без апострофа та з апострофом.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів дає підстави для висновку, що особа, зазначена у свідоцтві про право власності на житло від 14 січня 1998 року як « ОСОБА_1 », та заявник у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією і тією ж особою.

Суд також враховує, що заявник не ставить питання про зміну, припинення чи визнання права власності на квартиру, а просить лише встановити юридичний факт належності йому правовстановлюючого документа, в якому допущено відмінність у написанні його імені.

Встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки, як зазначено у заяві, наявна розбіжність у написанні імені перешкоджає реєстрації речових прав на належну йому квартиру. Отже, встановлення факту належності правовстановлюючого документа необхідне для реалізації заявником свого майнового права та приведення відомостей про право власності у відповідність до його персональних даних.

Судом також встановлено, що між заявником та заінтересованою особою спору щодо права власності на квартиру не виникло. Заінтересована особа - Комунальне підприємство «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» - проти задоволення заяви не заперечує. Інші співвласники квартири, які надали до суду письмові заяви, також підтверджують факт належності заявнику зазначеного правовстановлюючого документа та підтримують його вимоги.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заявником надано достатні, належні та допустимі докази на підтвердження того, що свідоцтво про право власності на житло від 14 січня 1998 року, зареєстроване в КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 536/56, у якому власником зазначено « ОСОБА_1 », належить саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки встановлення факту належності правовстановлюючого документа має для заявника юридичне значення, іншим шляхом усунути зазначену розбіжність та реалізувати право на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно заявник не може, а встановлення цього факту не пов`язане з вирішенням спору про право.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло від 14 січня 1998 року, зареєстрованого в КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за №536/56, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якому його ім`я зазначено як « ОСОБА_1 ».

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись п.6 ч.1 ст.315,319,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальне підприємство «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло від 14 січня 1998 року, зареєстрованого в КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 536/56, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якому його прізвище, ім`я та по батькові зазначено як « ОСОБА_1 ».

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО