Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №740/4600/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4600/26

Провадження № 3/740/897/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Роздайбіди О. В., при секретарі Дьоміній Н. А., розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшли для розгляду адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (справа № 740/4600/26, провадження № 3/740/897/26) та ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 740/4601/26, провадження № 3/740/898/26).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Ураховуючи вказані правові норми, вважаю, що зазначені справи повинні бути об`єднані в одне провадження та за результатами їх розгляду прийняте одне рішення. Об`єднаній справі необхідно присвоїти номер № 740/4600/26, провадження № 3/740/897/26.

Згідно з протоколом серії ЕПР 1 № 747482 від 17.08.2026, 16.08.2026 о 23:37 год по вул. Об`їжджа, 94, м. Ніжин, водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO-NEXIA, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, саме запах алкогольного з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ та в закладі охорони здоров`я Ніжинської ЦМЛ ім. М. Галицького водій відмовився під запис на бодікамеру Моторолла 98434, чим порушив п. 2.5. ПДР – Відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів.

Крім того, згідно з протоколом серії ЕПР 1 № 747496, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAEWOO-NEXIA, н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, подану за допомогою синьо та червоного проблискового маячків та спецсигналу, чим порушив п.2.4. ПДР – Невиконання водіями вимог про зупинку.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

До протоколів додано рапорт працівника поліції, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, акт огляну на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з відеозапис з нагрудної бодікамери.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав письмове клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі. Пояснив, що не згоден з обставинами, викладеними в даних протоколах. Зазначив, що 17.08.2026 не керував тз з ознаками сп`яніння, так як вказано в протоколі, а також не вчиняв правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП оскільки взагалі не перебував за кермом автомобіля та не керував вказаним автомобілем, про що неодноразово пояснював поліцейським під час складання протоколів. Зауважив, що 17.08.2026 він перебував на задньому сидінні автомобіля марки «Део-нексія», водій даного автомобіля просто підвозив його додому після відпочинку в одній компанії. Коли автомобіль переслідували поліцейські, водій автомобіля проїхав певну відстань, зупинившись, вибіг з автомобіля та побіг в невідомому напрямку. ОСОБА_1 також вибіг з заднього пасажирського сидіння та почав тікати, бо перебував у розшуку ТЦК та вважав, що поліцейські зараз доставлять його в ТЦК. У подальшому поліцейський наздогнав та почав звинувачувати в керуванні автомобілем, на що він заперечував, але на його пояснення поліцейський не звертав уваги, в результаті чого було складено протоколи про адміністративні правопорушення. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, які були додані до протоколу та клопотання ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку. Згідно з ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису та інше.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Частина 1 статті 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу (формальний склад), умисна форма вини.

Відповідно до п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил.

Згідно з п. 8.9 ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; гучномовного пристрою; спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 5 розділ II), затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

У судовому засіданні досліджено матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зокрема, оглянуто відео, долучене до протоколів, з якого убачається, що поліцейські переслідують автомобіль, який в подальшому зупинився, однак відеозапис неодноразово переривається, на відео не зафіксовано, хто саме перебував за кермом, а інші докази, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 , у справі відсутні. До того на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово наголошував, що він не перебував за кермом машини, говорив: «Хто тікав?», «Який я водій?», «Давайте докази, надайте відео, фотофіксацію, і без питань продую», «Послабте кайданки».

Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відеозапис, який міститься в матеріалах справи, не може слугувати належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень, оскільки крім того, що відеозапис не є безперервним та складається із декількох файлів, які не дають достеменно встановити особу, яка перебувала за кермом, тобто водія транспортного засобу. Інших доказів, щоб стверджувати про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суду не надано.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 8 липня 2020 року (справа № 463/1352/16-а).

Зважаючи, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а суду не було надано достатніх та незаперечних доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, а саме, що ОСОБА_1 був водієм автомобіля, судом не може бути зроблений беззаперечний висновок про наявність в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідно про наявність правових підстав для закриття справи.

Керуючись ст. 36, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, 280, 283, п. 3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Об`єднати справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП №740/4600/26 (провадження №3/740/5897/26) та справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП №740/4601/26 (провадження № 3/740/898/26) в одне провадження і присвоїти номер справи – №740/4600/26 (провадження № 3/740/897/26).

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даних адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Роздайбіда