Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №689/43/25 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/43/25

1-кп/689/47/26

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду селища Ярмолинці в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2024 року за № 62023240010000485, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, жителя АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, дітей не має, військовослужбовця, судимого вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 23.09.2024 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

встановив:

Солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, що перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст.17,65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.ст.11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем Збройних Сил, порушуючи військову дисципліну, маючи на меті тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування, після закінчення лікування у КНП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», 05.06.2024 не з`явився вчасно до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 (адреса згідно з матеріалами кримінального провадження), перебував поза межами лікувального закладу та військової частини, проводив час на власний розсуд та обов`язки військової служби не виконував, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України до 12.06.2024, допоки самостійно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 , для подальшого проходження військової служби.

Крім цього, солдат ОСОБА_6 18.06.2024 близько 09 год 00 хв самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 (адреса згідно з матеріалами кримінального провадження), перебував поза межами військової частини, проводив час на власний розсуд та обов`язки військової служби не виконував, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України до 06.01.2025, допоки добровільно не прибув до органу досудового розслідування.

Таким чином, солдат ОСОБА_6 вчинив самовільне залишення військової частини, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав повністю, показав, що самовільне залишення військової частини було пов`язане, в тому числі, з необхідністю продовження лікування після травм, отриманих у зоні бойових дій, та оперативних втручань. Одночасно ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки бажає продовжувати військову службу.

Захисник підтримав клопотання ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, зазначивши, що оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у двох епізодах самовільного залишення військової частини, то його не може бути звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 під час дії воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби (а.с.п.114).

З відомостей про судимість вбачається, що ОСОБА_6 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 КК України (а.к.п.184).

Також суду надано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 про проходження військової служби ОСОБА_6 у цій військовій частині (а.с.151).

Щодо доводів прокурора про неможливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, то суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 62023240010000485 від 28.08.2024, ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст.ст.407, 408 КК України раніше не притягувався (а.к.п.184).

Частиною 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

З диспозиції ч.5 ст.401 КК України випливає можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, без конкретизації ознак чи визначення будь-яких обмежень.

У цьому випадку для звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності, який під час дії воєнного стану вчинив самовільне залишення військової частини, необхідна наявність трьох обов`язкових умов: вчинення такого кримінального правопорушення вперше; клопотання військовослужбовця про намір повернутись до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким військовослужбовцем.

Ці три умови підтверджені стороною захисту.

Так, ОСОБА_6 під час дії воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, що підпадає під вимоги застосування ч.5 ст.401 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, суду надано дві письмові згоди: командира військової частини НОМЕР_3 , де ОСОБА_6 після повернення мав намір продовжити військову службу (а.с.п.107) та письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 , де на даний час перебуває ОСОБА_6 , про проходження військової служби ОСОБА_6 у цій військовій частині (а.с.п.151).

З відомостей про судимість вбачається, що ОСОБА_6 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 КК України.

Інших умов для застосування положень цієї норми Закону кримінальний закон не містить.

Щодо доводів прокурора про те, що немає підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки в цьому випадку відсутня обставина - вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, вперше, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ч.2 ст.67 КК України, рецидив і повторність належать до групи факультативних обтяжливих обставин, тобто визнання їх обтяжуючими покарання здійснюється за розсудом суду, який вправі визнати чи не визнати їх такими, навівши мотиви свого рішення у вироку, і залежить від їх впливу на характер вчиненого злочину. Як при повторності, так і при рецидиві як обставинах, обтяжуючих покарання, кожен злочин кваліфікується самостійно за відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини Кримінального кодексу.

При цьому, в обвинувальному акті не зазначено як обставину, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, вчинення кримінального правопорушення повторно.

Крім того, ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності за ст.ст.407, 408 КК України, не притягався, виявив бажання повернутися на військову службу, а також наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 на проходження ОСОБА_6 військової служби у цій частині, а тому клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, підлягає задоволенню.

Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 06 липня 2026 року у справі № 750/14092/25.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України у зв`язку із продовженням проходження військової служби, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 285, 369, 372 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, у зв`язку з продовженням проходження військової служби.

Командиру військової частини НОМЕР_2 , після набрання ухвалою законної сили, невідкладно, зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 для подальшого проходження військової служби.

Зобов`язати ОСОБА_6 , після набрання ухвалою суду законної сили, не пізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_2 , для продовження проходження військової служби.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч.5 ст.407 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1