Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №689/1498/25 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Суд: Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №689/1498/25

Суддя: Соловйов А. В.

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1498/25

Провадження № 2/689/44/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -

головуючий – суддя Соловйов А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цмикайло Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с-ще Ярмолинці цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про виділ частки із майна, що є спільною частковою власністю та припинення права спільної часткової власності,

встановив:

ОСОБА_1 , з урахуванням нової редакції від 29.06.2026 р., звернулась із позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , виділивши їй у власність житловий будинок, що складається з коридору 13,1 кв.м., житлових кімнат площею 18,4 та 13,4 кв.м.; а також господарські будівлі та споруди: цегляний сарай з літньою кухнею літ. «В», цегляний підвал літ. «в», цегляний сарай літ. «Д», частину цегляного сараю літ. «Б» площею 20,8 кв.м. (згідно висновку експерта №1304/025 від 27.05.2026 р.) та виділивши ОСОБА_3 житловий будинок, що складається з коридору 7,9 кв.м., кухні площею 1,9 кв.м.; житлових кімнат площею 10,7, 6,5 та 6,8 кв.м.; а також господарські будівлі та споруди: погріб (льох) літ. «Г», частину цегляного сараю літ. «Б» площею 30,4 кв.м. (згідно висновку експерта №1304/025 від 27.05.2026 р.).

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником є власником 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а власником решти 2/3 цього домоволодіння є ОСОБА_2 .. Житловий будинок фактично поділений на два окремих ізольованих будинка з самостійними комунікаціями і входами. Однак, у добровільному порядку здійснити поділ майна позивач не змогла у зв`язку із недосягненням згоди з відповідачем, а це порушує її права у т.ч. на оформлення права на присадибну земельну ділянку, присвоєння окремої поштової адреси, можливість узаконення самовільної забудови.

В судовому засіданні позивач позов підтримала у новій редакції. Ствердила, що це будинковолодіння раніше належало її свекрусі – ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_2 є онуком чоловіка її сестри. Земельна ділянка під вказаним будинковолодінням не оформлена. Сторони лише отримали кадастрові номери відповідно до їх часток. На території вказаного будинковолодіння розташовані самовільно збудовані сарай літ. «Е», сарай літ «в1», веранда площею 7,4 кв.м.. Однак, позовних вимог про поділ цього майна вона не заявляє.

Представник позивача позов підтримала, посилаючись на те, що недосягнення згоди із відповідачем про добровільний поділ майна та, враховуючи наявність самовільно збудованих споруд, що технічно перешкоджає укладенню угоди, позивач не може реалізувати свої права на узаконення цих споруд, оформлення земельної ділянки під своєю часткою будинковолодіння тощо.

Представник відповідача проти позову заперечив. Посилається на те, що самовільно збудоване майно поділу не підлягає, посилається на відсутність спору між сторонами, оскільки доказів звернень позивача до відповідача про укладення договору про поділ майна немає. Водночас, запропонував мирову угоду, відповідно до якої сарай літ. «Б» повністю переходить у власність ОСОБА_2 , як такий, що розташований з його сторони будинковолодіння, із виплатою грошової компенсації ОСОБА_1 за її частку у цьому сараї. Позивач на умови морової угоди не погодилась.

Сторони в судове засідання не з`явились, подали заяви, якими просили розглянути справу без їх участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Ярмолинецької державної нотаріальної контори Хмельницької області 24.12.2012 р., реєстраційний номер 3521. Відповідно до цього свідоцтва, ОСОБА_1 отримала у спадщину як спадкоємець за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частину житлового будинку в АДРЕСА_2 » загальною площею 44,9 кв.м., цегляна прибудова літ. «а2»; 1/3 частка цегляного сараю літ. «Б», цегляний сарай з літньою кухнею «літ. В», цегляний підвал літ. «в» та цегляний сарай літ. «Д».

Право власності (спільна часткова) на це майно зареєстрована за позивачем відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.11.2013 р., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №433618433 від 01.07.2025 р..

Зазначеною Інформацією також підтверджується, що з 12.12.2016 р. ОСОБА_3 належить право спільної часткової власності 2/3 у цьому будинку, веранду а1 загальною площею 33,8 кв.м., 2/3 частини сараю літ. «Б» та льох літ. «Г».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Ця інформація стосовно технічних характеристик та площі приміщень відповідає даним технічного паспорту, складеному на 30.01.2015 р.. Відповідно до технічного паспорту, складеному на 22.10.2024 р., до житлового будинку літ. «А-1» було добудовано приміщення 1-1 та 1-2 загальною площею 7,4 кв.м., а також сараї літ. «Е» та «в1». У відповідності до примітки з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зазначено про самовільний характер побудови літ. «а3» - 7,4 кв.м., сараю літ. «в1» - 8,8 кв.м., сараю літ. «Е» площею 22,3 кв.м.. Цю обставину сторони визнали і не заперечували. Однак, позовних вимог щодо самовільно збудованого майна заявлено не було.

Сторони визнали, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , фактично розділений на дві окремі квартири, кожна з яких утворює комплекс взаємопов`язаних приміщень, які використовуються для проживання однієї сім`ї та експлуатуються як окремі самостійні об`єкти. Частини будинку відокремлені стіною та мають окремі входи з вулиці, також наявні окремі мережі електропостачання, газопостачання, водопостачання, що дає можливість експлуатувати виділені частки домоволодіння як окремий самостійний об`єкт нерухомого майна, незалежно одна від одної.

Посилання відповідача на відсутність спору між сторонами не заслуговує на увагу, враховуючи, що сторони не змогли досягнути мирової угоди, не погодили належність відповідних частини сараю літ. «Б», а листом Ярмолинецької селищної ради №1812 від 13.09.2024 р. стверджено про неможливість присвоєння частині будинковолодіння окремої поштової адреси до врегулювання питання поділу будинку.

Ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України закріплюють принцип непорушності права власності. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом. Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦК України спільна часткова власність - це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі. Згідно зі ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно із ст. 364 ЦК України співвласнику надано право на виділ в натурі його частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Згідно з п. 6.Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.91 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).

Висновком експерта №1304/025 від 27.05.2026 р. встановлено наявність технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва здійснити розподіл у натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частки домоволодіння та ОСОБА_3 у розмірі 2/3 часток домоволодіння, на два самостійні об?єкти нерухомого майна, з виділенням ОСОБА_1 у приватну власність самостійного об?єкта нерухомого майна, який складається з приміщень житлового будинку, а саме: коридору площею 13,1 кв.м, житлової кімнати площею 18,4 кв.м, житлової кімнати площею 13,4 кв.м, загальною площею 44,9 кв.м, житловою площею 31,8 кв.м, а також господарських будівель та споруд, а саме: цегляного сараю з літньою кухнею «В», цегляного підвалу «в», цегляного сараю «Д», 1/3 частини цегляного сараю «Б», та з виділенням ОСОБА_3 у приватну власність самостійного об?єкта нерухомого майна, який складається з приміщень житлового будинку, а саме: коридору площею 7,9 кв.м, житлової кімнати площею 10,7 кв.м, кухні площею 1,9 кв.м, житлової кімнати площею 65 кв.м, житлової кімнати плошею 6,8 кв.м, загальною площею 33.8 кв.м. житловою площею 24,0 кв.м, а також господарських будівель та споруд, а саме: 2/3 частини цегляного сараю «Б» та погребу «Г». Також встановлено наявність технічної можливості поділу в натурі цегляного сараю «Д».

Пропонується варіант поділу цегляного сараю літ. «Б» відповідно до фактично складеного порядку користування приміщеннями будівлі та рішення суду від 04.08.1977 р.: ОСОБА_1 виділити приміщення площею 20,8 кв.м з окремим входом, яке розташоване по праву сторону відносно фасаду будівлі з вхідними дверима, а ОСОБА_3 - три приміщення площею 17,8 кв.м, 5,2 кв.м, 7,4 кв.м, загальною площею 30,4 кв.м з двома окремими входами, які розташовані по ліву сторону відносно фасаду будівлі.

Щодо посилань відповідача на доцільність передачі йому 1/3 сараю літ. «Б» із відповідною компенсацією ОСОБА_1 , оскільки цей сарай розташований з належної йому сторони житлового будинку літ. «А-1», то враховуючи фактично встановлений сторонами порядок користування цим сараєм, фактичне відгородження сторонами своїх часток (що видно з фототаблиць до висновку експерта), та незгоду ОСОБА_1 на відчуження цієї частки, суд не вбачає підстав для цього.

Таким чином, позов слід задовольнити.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 263 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 і належний на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (частка 1/3) та ОСОБА_3 (частка 2/3), виділивши:

ОСОБА_1 в натурі із спільної часткової власності в окремий (самостійний) об`єкт нерухомого майна належну їй 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що складається із приміщень житлового будинку літ. «А-1», а саме: коридор площею 13,1 кв.м., житлова кімната площею 18,4 кв.м., житлова кімната площею 13,4 кв.м., загальною площею 44,9 кв.м., житловою площею 31,8 кв.м.; а також господарських будівель та споруд, а саме: 1/3 цегляного сараю «Б» площею 20,8 кв.м., цегляний сарай з літньою кухнею «В», цегляний підвал «в», цегляний сарай «Д»;

ОСОБА_3 в натурі із спільної часткової власності в окремий (самостійний) об`єкт нерухомого майна належну йому 2/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що складається із приміщень житлового будинку літ. «А-1», а саме: коридору площею 7,9 кв.м, житлової кімнати площею 10,7 кв.м, кухні площею 1,9 кв.м, житлової кімнати площею 65 кв.м, житлової кімнати плошею 6,8 кв.м, загальною площею 33.8 кв.м. житловою площею 24,0 кв.м, а також господарських будівель та споруд, а саме: 2/3 частини цегляного сараю «Б» площею 30,4 кв.м. та погребу «Г».

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на належні їм частки у спільній частовій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) – 2422,40 грн. судового збору.

Матеріали технічної інвентаризації на об`єкти нерухомого майна в АДРЕСА_1 , надані на виконання ухвали суду від 16.10.2025 р. із супровідним листом №900 від 06.11.2025 р. – повернути до КП «Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації» (с-ще Ярмолинці, вул. Центральна, 8).

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловйов А.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua