Суд: Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: що виникають з договорів оренди
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №689/1181/26
Суддя: Шевчик О. М.
Справа № 689/1181/26
2/689/797/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
29.09.2026 року селище Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді – Шевчик О.М.,
за участю:
секретаря судових засідань – Фурман Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду селища Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) Господарства «Віталія» про розірвання договору оренди земельної ділянки,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СФГ «Віталія», в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 22.06.2007, укладений між ОСОБА_2 як Орендодавцем, та Селянським (фермерським) господарством «ВІТАЛІЯ» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1434 га, яка знаходиться за межами села Ясенівка, Ясенівської сільської ради Хмельницького (колишнього Ярмолинецького) району, кадастровий номер 6825889600:02:015:0059, що належить ОСОБА_1 на праві власності (номер запису про інше речове право: 63692594), та понесених судових витрат в розмірі 1 064,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказану земельну ділянку у травні 2026 року йому подарував ОСОБА_2 . Відповідно до пункту 36 договору оренди цієї земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 як попереднім власником, та орендарем СФГ «Віталія», перехід права власності є підставою для розірвання договорів оренди.
В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача СФГ "Віталія" в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних в справі доказів і, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 був власником земельної ділянки кадастровий номер 6825889600:02:015:0059 (а.с.8 зворот - 9).
22 червня 2007 між СФГ «Віталія» (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) був укладений договір оренди строком на 49 років земельної ділянки площею 3,14 га кадастровий номер 6825889600:02:015:0059, зареєстрований 22.06.2007 у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 040776500269 (а.с.11 зворот - 12).
08 травня 2026 між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарованим) був укладений договір дарування земельної ділянки площею 3,1434 га, кадастровий номер 6825889600:02:015:0059, яка знаходиться на території колишньої Ясенівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Динько Г.А., зареєстрований в реєстрі за №396 (а.с.8 зворот - 9).
На підставі цього договору право власності на земельну ділянку зареєстровано за позивачем 08.05.2026, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав (а.с.10).
Згідно із п.36 договору оренди земельної ділянки від 22.06.2007, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ «Віталія», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Позивач ОСОБА_1 , як новий власник зазначеної земельної ділянки, 03.06.2026 звертався до СФГ "Віталія" з заявою - повідомленням, в якій висловив бажання розірвати Договір оренди землі №б/н від 22.06.2007 (а.с.12 зворот - 13).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У пункті «б» частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно з пунктом 36 договору оренди земельної ділянки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору.
З указаного вище слідує, що умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов. Положення пункту 36 договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, подані сторонами, суд приходить до висновку про те, що при укладенні спірного договору оренди землі сторони погодили у пункті 36 таку підставу його розірвання, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи.
У пункті 36 спірного договору оренди земельної ділянки відсутні будь-які застереження щодо підстав переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а тому з урахуванням положень частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі», цей пункт застосовується і у випадку переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи.
Отже, позивач є новим власником земельної ділянки, а перехід права власності на земельну ділянку відбувся відповідно до вимог закону, відповідачем належними та допустимими доказами такі обставини не спростовано, що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
Враховуючи наведене, суд вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки від 22 червня 2007 року підлягає розірванню, оскільки до ОСОБА_1 , як нового власника, перейшло право власності на передану в оренду СФГ «Віталія» земельну ділянку та він вимагає його розірвання.
Поведінка позивача щодо розірвання договору оренди є добросовісною та не суперечливою. Так, право орендодавця вимагати розірвання договору оренди на підставі пункту 36 виникло при зміні власника орендованої земельної ділянки. Набувши право власності на спірну земельну ділянку, ОСОБА_1 у червні 2026 року звернувся із заявою на підставі пункту 36 договору оренди про його розірвання (припинення). Відомості про надання орендарем відповіді на подану ОСОБА_1 заяву в матеріалах справи відсутні.
Вищезазначене відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 689/1646/23.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 21 червня 2018 року у справі № 624/210/17, від 08 квітня 2019 року у справі № 624/99/17-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 624/678/16-ц, від 10 лютого 2022 року у справі № 550/1061/19-ц.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати по справі, а саме судовий збір в сумі 1 064 грн 96 коп.
Керуючись ст.ст.81,89,263 України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди земельної ділянки від 22.06.2007, укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Віталія» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1434 га, яка знаходиться за межами села Ясенівка, Ясенівської сільської ради Хмельницького (колишнього Ярмолинецького) району, кадастровий номер 6825889600:02:015:0059.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Віталія» (код ЄДРПОУ 30919703) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Шевчик О.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua