Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №688/4458/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4458/26

№ 1-кп/688/330/26

Вирок

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівці кримінальне провадження№ 62025050010038791 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полонне Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , призваного на військову службу за контрактом, старшого солдата, оператора 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , судимого вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.09.2026 за ч.2 ст.194, ч.1 ст. 263, ч.1 ст.70 КК України у виді 4 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України,

встановив:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 9 від 09 січня 2025 року солдата ОСОБА_5 (далі – ОСОБА_5 ) зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №192 від 01 липня 2025 року старшого солдата ОСОБА_5 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30 червня 2025 року №187-РС на посаду оператора 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з моменту прийняття на військову службу старшого солдата ОСОБА_5 до військової частини, він набув статусу військовослужбовця-особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

Будучи військовослужбовцем, старший солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватися правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону», воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 24.02.2022 введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, та який неодноразово продовжувався Указами Президента України, востаннє Указом Президента України №342/2026 від 27.04.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 04.05.2026 строком на 90 діб.

Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, відтак в Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан, тому старший солдат ОСОБА_5 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №240 від 15 серпня 2025 року старшого солдата ОСОБА_5 , оператора 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з військової частини НОМЕР_1 вибув до комунального некомерційного підприємства «Олександрівська центральна районна лікарня» смт. Олександрівка, Донецької області.

Після огляду лікарем та надання медичної допомоги ОСОБА_5 був госпіталізований до комунального некомерційного підприємства Златопільська лікарня «Промінь» Харківської області з 16.08.2025 по 05.09.2025.

Разом із тим, старший солдат ОСОБА_5 у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, маючи намір ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування, 09 вересня 2025 року не прибув до місця служби в населений пункт Добропілля Покровського району Донецької області, який перебував у лікувальному закладі комунального некомерційного підприємства Златопільська лікарня «Промінь» Харківської області та перебував поза межами військової частини за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд та обов`язки військової служби не виконував, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, до 26.05.2026.

26.05.2026 о 17:28 год., ОСОБА_5 був затриманий у м. Шепетівка, Хмельницької області, по вул. Захисників України 3, працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області у порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах визнав повністю, не заперечував фактичних обставин справи та правової кваліфікації вчиненого діяння, розкаявся у скоєному. Суду показав, що перебував на лікуванні, мав повернутися на військову службу, однак не повернувся, а поїхав додому в м. Шепетівку Хмельницької області, де вчинив інші кримінальні правопорушення та був затриманий. У вчиненому щиро розкаюється, має намір продовжити військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що в повному обсязі розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення та погоджується з його формулюванням. Суду пояснив, що визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив не досліджувати докази, зібрані стороною обвинувачення, оскільки він не оспорює фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті.

Прокурор ОСОБА_3 вказуючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, фактичні обставини ним, як слідує з його пояснень, не оспорюються, просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, також дослідити письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

Після з`ясування чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_5 зміст фактичних обставин, враховуючи, що сумнівів у добровільності його позиції немає та, роз`яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, суд розглянув справу відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за правилами, передбаченими цією нормою.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 як вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , керуючись положеннями ст.65-68 КК України принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

ОСОБА_5 судимий, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра та на обліку органу пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, дітей не має.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 суд не встановив.

З огляду на викладене та, враховуючи ставлення ОСОБА_5 до вчиненого діяння, його щире каяття, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою притягується до відповідальності.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувалися.

Речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні не має.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6