Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №688/2516/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2516/26

№ 1-кп/688/232/26

Вирок

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12026244000000588 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4

09 травня 2026 року близько 10 год 50 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи на території Шепетівського міського ринку (комерційно-виробниче підприємство «Ринок» Шепетівського районного споживчого товариства), який розташований за адресою: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, проходячи повз торгове місце № 82, на якому здійснює торгівлю потерпіла ОСОБА_6 , помітив на стійці прилавку головні убори – панами та прийняв рішення відкрито заволодіти однією з них.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено згідно Указу Президента України № 342/2026 від 27.04.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4857-ІХ від 28.04.2026, перебуваючи у вказаний час та місці та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в присутності потерпілої ОСОБА_6 , наблизився до торгового місця, взяв руками панаму чорного кольору марки «Glory», одягнув її собі на голову та попрямував у напрямку ТЦ «Стратон». При цьому, потерпіла ОСОБА_6 робила ОСОБА_4 зауваження та вимагала розрахуватися за товар, а свідок ОСОБА_7 наблизилася до ОСОБА_4 , який дістав кухонних ніж та продемонстрував його ОСОБА_7 , після чого разом з відкрито викраденою ним панамою покинув місце події. За вказаних обставин ОСОБА_4 , внаслідок своїх неправомірних дій спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на суму 106,33 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

2.Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та суду показав, що 09.05.2026, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проходив по центральному ринку та побачив панаму, яка йому сподобалася. А тому він вирішив викрасти її з прилавку. Взяв панаму та одягнув її. За ним пішла жінка, якій він продемонстрував руків`я кухонного ножа, який він придбав на цьому ж ринку. Після чого з викраденим він пішов у напрямку торгового центру «Стратон», де до нього підійшли працівники поліції, яким він добровільно видав панаму та кухонний ніж. У вчиненому щиро розкаявся.

3.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 дала показання, що здійснює торгівельну діяльність на центральному ринку м. Шепетівка, продає одяг, в тому числі головні убори. 09.05.2026 до її прилавку підійшов ОСОБА_4 та одягнув на себе панаму чорного кольору вартістю 106,33 грн, проте не розрахувався за неї та пішов. За ним пішла її донька ОСОБА_7 , яка повернувшись розповіла, що ОСОБА_4 мовчки продемонстрував їй кухонний ніж та з викраденою панамою вийшов з ринку. Зазначила, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має, просила суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку в органі пробації не перебуває, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, усунення заподіяної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

4.Мотиви призначення покарання.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК України).

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання, судом повинні враховуватись ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 66, 67 КК України.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

Суд бере до уваги таку правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року. Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену зокрема в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м`якого покарання. Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»

Суд бере до уваги те, що обвинувачений під динамічним наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повністю визнав свою вину, усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вибачився перед потерпілою, усунув заподіяну шкоду, потерпіла претензій до обвинуваченого не має, просила суворо не карати, цивільний позов у справі не заявлений.

Також суд враховує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, його позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність тяжких наслідків, розмір викраденого – 106,33 грн.

Ці обставини у своїй сукупності, на думку суду, є підставою для прийняття рішення про призначення покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 4 статті 186 КК України.

Враховуючи принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, характер вчиненого злочину, спосіб посягання, форму і ступінь вини, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані, які характеризують його як особу та думку потерпілої, суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Призначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, не буде становити особистий і надмірний тягар для особи.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого в силу ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на речові докази ухвалами слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, слід скасувати.

З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 слід залишити без змін.

Керуючись ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 09.05.2026 (затримання), зарахувавши у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 09.05.2026 до 29.09.2026 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області: кухонний ніж – знищити; панаму чорного кольору марки «Glory» - повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Запис телефонної розмови на лінію «102», що зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на речові докази ухвалами слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.05.2026, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судової експертизи у сумі 1925,44 грн у дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_8