Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №686/13144/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13144/26

Провадження № 1-кп/686/1688/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025243000001929 від 14 червня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Хмельницького, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 22.10.2018 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; 24.12.2019 звільнений з Райківецької ВК № 78, у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 20.08.2025 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу розмірі 17 тис. грн.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, ч.5 ст.361 КК України, ч.3 ст.307 КК України,

у с т а н о в и в :

11.06.2025, близько 15 год. 30 год., ОСОБА_7 перебував у місті Хмельницькому поблизу кафетерію «Вінницький», що по вул. Проспект Миру, 88, де вживав алкогольні напої спільно зі своїм батьком ОСОБА_10 та його товаришем ОСОБА_9 .

В цей час, ОСОБА_7 вирішив незаконно заволодіти мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_9 марки «Samsung», моделі «Galaxy A03 SM-A035F» з метою подальшої крадіжки коштів з банківського рахунку останнього.

Тоді ж, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки, перебуваючи поблизу кафетерію «Вінницький» по проспекту Миру, 88, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, пересвідчившись, що за його протиправними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, скориставшись станом потерпілого ОСОБА_9 , розуміючи та усвідомлюючи, що в державі діє воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовжений іншими Указами Президента України, востаннє Указом Президента України від 16.04.2025 № 4356-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», умисно, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав належний ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A03 SM-A035F» з ІМЕІ НОМЕР_1 , вартістю 1166 грн. 33 коп., який непомітно дістав з лівої кишені штанів потерпілого, після чого із викраденим майном покинув місце події.

Після цього, ОСОБА_7 отримав доступ до банківських рахунків потерпілого ОСОБА_9 за допомогою програмного забезпечення у виді додатку «Приват24», який був встановлений на викраденому мобільному телефоні потерпілого.

В подальшому, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій єдиний умисел, спрямований на вчинення крадіжки, 12.06.2026, перебуваючи за адресою власного проживання, а саме в кв. АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, пересвідчившись, що за його протиправними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, здійснив вхід в додаток «Приват24» та маючи безперешкодний доступ до банківського рахунку НОМЕР_2 емітованого у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_9 , здійснив ряд банківських операцій з перерахунку коштів, а саме:

- о 01 год. 58 хв. на картковий рахунок № НОМЕР_3 на суму 489 грн.;

- о 02 год. 11 хв. на картковий рахунок № НОМЕР_4 на суму 2008 грн.;

- о 02 год. 27 хв. на картковий рахунок № НОМЕР_5 на суму 1680 грн.;

- о 02 год. 45 хв. на картковий рахунок № НОМЕР_6 на суму 1004 грн.;

- о 03 год. 03 хв. на картковий рахунок № НОМЕР_7 на суму 405 грн.;

- о 05 год. 33 хв. на картковий рахунок № НОМЕР_7 на суму 29 145 грн.;

- о 05 год. 37 хв. на картковий рахунок № НОМЕР_7 на суму 11 457 грн.;

- о 06 год. 53 хв. на рахунок мобільного телефону № НОМЕР_8 на суму 92 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи повторно, таємно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку коштів ОСОБА_9 на загальну суму 46280 грн. з банківського рахунку НОМЕР_2 , який емітований в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я потерпілого.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 47 446 грн.

Такими діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Окрім того, ОСОБА_7 , з метою вчинення крадіжки грошових коштів з банківського рахунку, 12.06.2025 о 00 год. 01 хв., перебуваючи за адресою власного проживання, а саме в кв. АДРЕСА_2 , використовуючи попередньо викрадений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A03 SM-A035F» з ІМЕІ НОМЕР_1 , належний потерпілому ОСОБА_9 , із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_9 , що належить потерпілому, які відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, а згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» - інформаційною (автоматизованою) системою, розуміючи та усвідомлюючи, що в державі діє воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовжений іншими Указами Президента України, востаннє Указом Президента України від 16.04.2025 № 4356-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення протиправних дій у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді несанкціонованого втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та бажаючи їх настання, з порушенням установленої процедури отримання дозволу на проведення операцій з використанням такої системи, без санкції держателя спеціального засобу або уповноваженої особи, маючи доступ до мобільного додатку «Приват24», з метою зміни паролю до вищевказаного додатку, без дозволу власника, видаючи себе за клієнта банку ОСОБА_9 зателефонував за номером 3700 та скористався функцією «зміна пароля» через інформаційну (автоматизовану) банківську систему клієнта банку.

Після чого, отримавши телефонний банківський дзвінок, ОСОБА_7 здійснив підтвердження на зміну пароля, що в свою чергу надало йому можливість створити на свій розсуд пароль для входу в мобільний додаток «Приват 24» та отримати повний доступ до банківських рахунків потерпілого ОСОБА_11 , відкритих у АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, ОСОБА_7 здійснив несанкціонований доступ до інформаційної (автоматизованої) системи, а саме до банківського рахунку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_9 , у результаті чого, без дозволу останнього втрутився в роботу зазначеної інформаційної системи, що призвело до витоку інформації.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.361 КК України, тобто несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, якщо воно призвело до витоку інформації, вчинене під час дії воєнного стану.

Крім цього, ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме вимоги ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу психотропних речовин, на території України без передбаченого законом дозволу заборонено, 31 березня 2026 року, близько 16 год. 50 хв., перебуваючи у м. Хмельницькому, на відкритій ділянці місцевості за географічними координатами N49.388349 та E26.987004, неподалік вулиці Митрополита Шептицького у місті Хмельницькому передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, виявив кристалічну речовину білого кольору, яка перебувала у 50 (п`ятдесяти) поліетиленових «Zip-Lock» пакетах, які обмотані ізолюючою стрічкою білого кольору із кристалічною речовиною, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 17,1014 г., відомості про місцезнаходження яких він отримав за допомогою власного мобільного телефону марки «Samsung Duos» моделі G7, IMEI1 НОМЕР_10 IMEI2 НОМЕР_11 в програмному застосунку «Telegram» від невстановленої досудовим розслідуванням особи.

Тоді ж, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Хмельницькому, на відкритій ділянці місцевості за географічними координатами N49.388349 та E26.987004, неподалік вулиці Митрополита Шептицького у місті Хмельницькому передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, підняв кристалічну речовину білого кольору, яка перебувала у 50 (п`ятдесяти) поліетиленових «Zip-Lock» пакетах, які обмотані ізолюючою стрічкою білого кольору із кристалічною речовиною, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 17,1014 г. та помістив до лівої кишені куртки, в яку був одягнутий, таким чином умисно, незаконно придбав вищевказану психотропну речовину як знайдене та в період часу з 16 год. 50 хв. до 19 год. 18 хв. 31.03.2026 умисно, незаконно, зберігав її при собі до виявлення працівниками поліції.

Так, 31 березня 2026 року, в період часу з 19 год. 18 хв. по 19 год. 53 хв., під час проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК ОСОБА_7 по вул. Митрополита Шептицького, 154, працівниками поліції виявлено та вилучено кристалічну речовину, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 17,1014 г.

Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця І Список №2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я № 188 від 01.08.2000, маса 17,1014 г. грам особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, становить особливо великі розміри.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, якщо предметом таких дій була особливо небезпечна психотропна речовина у особливо великих розмірах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України та частково визнав винуватість у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, ствердивши, що придбав їх з метою власного вживання. Детальних показань ОСОБА_7 не надав. Формально визнав цивільний позов потерпілого.

Хоча обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав не повністю, усупереч позиції сторони захисту, обставини вчинення ним усіх указаних в обвинуваченні кримінальних правопорушень підтверджуються безпосередньо, у хронологічному порядку, дослідженими судом доказами.

Щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, ч.5 ст.361 КК України - показаннями допитаного під час судового розгляду потерпілого ОСОБА_9 , який зазначив, що 11 червня 2025 року він зустрівся з батьком ОСОБА_7 - ОСОБА_12 та всі троє пішли у кафетерій «Вінницький», випили по чарці, йому стало незрозуміло погано, запропонував вийти на вулицю, коли він виходив тримав рукою телефон в кишені і ОСОБА_7 запхав свою руку в його кишеню, на що потерпілий відреагував і сказав йому: «Що ти робиш?». Пізніше потерпілий, зрозумів, що телефону немає, проте перебував у сплутаній свідомості, був у сонливому стані, та зрештою заснув. На наступний день він пішов купувати новий мобільний телефон та відновив номер телефону та картку «Приватбанку» в банку йому дали виписку де він виявив, що всі кошти з його рахунку списані.

Свідок ОСОБА_10 , який є батьком ОСОБА_7 , надав показання про те, що він товаришував зі ОСОБА_9 і в той день вони вживали алкогольні напої, зокрема пиво на природі, пізніше пішли в кафетерій «Вінницький» і зустріли ОСОБА_7 . В кафетерії ОСОБА_9 почав пригощати його сина ОСОБА_7 , а сам ОСОБА_10 вийшов з кафетерію і стояв біля кафетерію на вулиці. Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_9 вийшов з кафетерію сам, ОСОБА_7 ОСОБА_10 не бачив. Після цього вони двоє пішли до знайомого далі вживати алкогольні напої. На наступний день ОСОБА_9 йому повідомив, що його син ОСОБА_7 викрав у нього телефон.

Окрім зізнавальних показань ОСОБА_7 та показань потерпілого ОСОБА_13 , вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 5 ст. 361 КК України, підтверджуються безпосередньо, у хронологічному порядку, дослідженими судом доказами:

- відомостями заяви ОСОБА_9 від 13.06.2026 про притягнення до відповідальності особи, яка 12.06.2025 близько 17 год. 30 хв. здійснила крадіжку його мобільного телефону марки «Samsung», моделі «Galaxy A03 SM-A035F» (т.1 а.к.п.. 88);

- випискою про рух коштів по картковому рахунку НОМЕР_2 у АТ КБ «Приватбанк», відкритого на ім`я ОСОБА_9 , що підтверджує проведення транзакцій на загальну суму 46280 грн. (а.с. 92, 93);

- протоколом огляду предметів від 15.09.2025, а саме CD-R диску вилученої інформації в АТ КБ «Приватбанк», де було виявлено що 12.06.2025 були здійснення транзакції 46280 грн. з картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_12 потерпілого ОСОБА_9 (т.1 а.к.п.97-100);

- висновком експерта № СЕ-19/123-25/15295-ТВ від 29.10.2025 проведеної у кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи, згідно з яким, ринкова вартість вживаного мобільного телефону марки «Samsung», моделі «Galaxy A03 SM-A035F» станом на 12.06.2025 та 01.10.2025 становила 1166 грн. 33 коп. (т.1 а.к.п.102- 107);

- протоколом огляду предметів від 03.12.2025, а саме CD-R диска вилученої за результатом проведення тимчасового доступу в АТ КБ «Приватбанк» інформації щодо руху коштів по рахунку № НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_14 .. У цьому протоколі зафіксовано проведені по указаному картковому рахунку операції, зокрема перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_13 частини грошових коштів із карткового рахунку № НОМЕР_7 , на який попередньо була перерахована частина грошових коштів з рахунку потерпілого ОСОБА_13 , які частково були обготівковані за допомогою банкомата 12.06.2026. (т.1 а.к.п. 111-137);

- протоколом огляду документа від 20 квітня 2026 року щодо отриманих відомостей про наявність у ОСОБА_7 рахунків, відкритих в банківських установах України (т.2, а.к.п. 106-121);

протоколом огляду документа від 14.04.2026 , згідно з яким оглянуті відомості, надані Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) щодо відомостей відносно ОСОБА_7 ( т.2, а.к.п.81-102);

протоколом огляду предметів від 03.12.2025, а саме CD-R диска вилученої за результатом проведення тимчасового доступу в АТ КБ «Приватбанк» інформації щодо руху коштів по рахунку № НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_14 .. У цьому протоколі зафіксовано проведені по указаному картковому рахунку операції, зокрема перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_13 частини грошових коштів із карткового рахунку № НОМЕР_7 , на який попередньо була перерахована частина грошових коштів з рахунку потерпілого ОСОБА_13 , які частково були обготівковані за допомогою банкомата 12.06.2026. (т.1 а.к.п. 111-137);

- довідкою ПрАТ «Київстар», наданою цим оператором мобільного зв`язку за результатом проведеного тимчасового доступу до речей і документів відносно абонентських номерів ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за період часу з 10.06.2026 по 12.06.2026, якою підтверджено, шо за абонентським номером НОМЕР_9 який належить ОСОБА_9 є хронологія дзвінків, а саме 11.06.2025 о 15 год. 23 хв. було здійснено дзвінок на 3700 «зміна пароля» через інформаційну (автоматизовану) банківську систему клієнта банку для здійснення банківських операцій, після чого із сервісного номера АТ КБ «Приватбанк» на телефон потерпілого ОСОБА_9 надійшов телефонний дзвінок та у подальшому смс для зміни пароля в інформаційній (автоматизовану) банківській системі клієнта банку (т.1 а.к.п.. 202-208);

Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.03.2026 з відеозаписом до нього, відповідно до якого 31.03.2026 року, близько 17 год. 00 хв., за адресою вул. Метрополита Шептицького, 154 у місті Хмельницькому, працівнмком ВКП Хмельницького РУП у ОСОБА_7 під час затримання було виявлено 50 згортків із психотропними речовинами Alpha PVP , мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 SM-J710FN, рожевого кольору з серійним номером НОМЕР_14 з IMЕІ 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , зіп-лок пакет з написом «PVP-50шт/05г» ізолююча стрічка синього кольору(т.1, а.к.п 230-235) ;

- протоколом огляду від 01.04.2025 розпочатого о 09 год. 15 закінченого 10 год. 50 хв. оглядом якого був мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 SM-J710FN з серійним номером НОМЕР_14 з IMЕІ 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , в якому в месенджері «Telegram» виявлено акаунт НОМЕР_15 та підписаний як « ОСОБА_15 », містяться фотозображення ОСОБА_7 із паспортом у руках для ідентифікації його особи у переписці, з особою з акаунту « ОСОБА_16 », через який замовлялись заборонені в обігу речовини, про що свідчать фото у цій переписці з координатами упакувань, де вони знаходилися (т.2а.к.п. 2-6);

- висновком експерта № СЕ-19/123-26/5314-КТ від 09.04.2025 проведеної у кримінальному провадженні судової комп`ютерно-технічної експертизи, згідно з яким, наданий на експертизу (вилучений у ОСОБА_7 ) мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 SM-J710FN з серійним номером НОМЕР_14 з IMЕІ 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 в пам`яті якого виявлено інформацію щодо контактів телефонної книги, журналу дзвінків, СМС повідомлень та графічні файли користувача(т.2 а.к.п. 9-11);

- протоколом огляду предмета від 17.04.2025 розпочатого о 14 год. 00 закінченого 15 год. 50 хв. оглядом якого був диск із надписом «Додаток до висновку експерта № СЕ-19/123-26/5314-КТ від 09.04.2025», згідно з яким був оглянутий вміст файлової системи мобільного телефону ОСОБА_7 «Samsung», моделі «Galaxy J7 SM-J710FN з серійним номером НОМЕР_14 з IMЕІ 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , в якому в месенджері «Telegram» виявлено акаунт НОМЕР_15 та підписаний як « ОСОБА_15 »,яким є ОСОБА_7 та який виявив бажання працювати «кладменом», тобто розповсюджувати заборонені в обігу речовини методом закладок і замість грошової застави погодився ідентифікувати себе за допомогою фото з документом, що посвідчує його особу (т.2 а.с. 15-35);

- показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що він працює оперуповноваженим ВКП Хмельницького РУП і 31.03.2026 в мікрорайоні Дубово виявив 2-х осіб, серед яких був ОСОБА_7 та здійснив його затримання. У ОСОБА_7 було виявлено психотропну речовину замотану в ізолюючу стрічку.

Свідок ОСОБА_18 надав показання про те, що працює працівником карного розшуку, під час перевірки території можливого розповсюдження заборонених в обігу речовин, було виявлено було 2-х осіб, один з яких повідомив, що має заборонені речі. На запитання звідки у нього заборонені речовини, ОСОБА_7 повідомив, що купив в Телеграм- каналі.

Свідок ОСОБА_19 , який перебуває в товариських стосунках з ОСОБА_7 з 2025 року, надав показання про те, що одного дня до нього зателефонував ОСОБА_7 та попросив допомоги поїхати з ним забрати речовину, на що він погодився. Коли вони приїхали в район «Дубово» у м.Хмельницькому, то десь через пів хвилини до них підійшли працівники поліції та попередили, щоб вони нікуди не тікали і відбулось затримання ОСОБА_7 . Те що він вживав наркотичні речовини йому не було відомо.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2026 з відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_19 відтворив на місцевості обставини перебування на місці виявлення у ОСОБА_7 заборонених речовин та надав пояснення про те, що 31.03.2026 обідню пору доби до ОСОБА_19 звернувся ОСОБА_7 та попросив поїхати разом з ним у мікрорайон «Дубово» для вирішення справ. Прибувши за адресою вул. Метрополита Шептицького, 154 у місті Хмельницькому, ОСОБА_7 повідомив що йому потрібно до туалету, повертаючись через декілька хвилин ОСОБА_7 почув, що до нього біжать працівники поліції та у подальшому у ОСОБА_7 було виявлено згорток обмотаний ізолюючою стрічкою (т. 1 а.к.п. 240-242) ;

- висновком експерта № СЕ-19/123-26/4949-НЗПРАП від 01.04.2025, згідно з яким надана на експертизу речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 17,1014 г. (т.1 а.к.п. 244-246);

- протоколом огляду документа від 20 квітня 2025 року, згідно з яким предметом огляду є CD-R диску, де міститься інформація про рух коштів на рахунках ОСОБА_20 в АТ «ПУМБ» та АТ «Таскомбанк».

Кримінальне провадження розглянуте згідно з вимогами ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Про наявність умислу в діях обвинуваченого ОСОБА_7 умислу, спрямованого на збут виявлених та вилучених у нього особливо небезпечних психотропних речовин з корисливих мотивів свідчать наведені докази, які підтверджують встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення Також, про умисел на збут психотропних речовин свідчить розмір вилученої у обвинуваченого психотропної речовини, спосіб упакування, вилучені пофасовані згортки в ізолюючій стрічці, переписка в ОСОБА_7 в телеграм-каналі, де були йому пропонували роботу кур`єром, та розповсюджувачем заборонених в обігу речовин методом закладок, так званим «кладменом».

Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями, напрацьованими сталою судовою практикою з яких слідує, що про умисел на збут наркотичних засобів та психотропних речовин можуть свідчити зокрема такі обставини: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину, тощо.

Досліджені судом докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб його вчинення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності є достатніми та доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

А тому позицію сторони захисту про те, що ОСОБА_7 придбав та зберігав особливо небезпечну речовину для власного вживання, суд відхиляє, у зв`язку із чим відсутні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_7 у цій частині за ч.3 ст.309 КК України, на чому наполягав захисник.

Таким чином, суд вважає поза розумним сумнівом доведеною винуватість ОСОБА_7 пред`явленому обвинуваченні і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 5 ст. 361 КК України, ч. 3 ст. 307 КК України.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Згідно з висновками експерта №237 від 10.04.2026 та №279 від 24.04.2026 проведених у кримінальному провадженні судово-психіатричних експертиз, ОСОБА_7 на період інкримінованого йому кримінальних правопорушень виявляв емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин, синдром залежності, проте він усвідомлював свої дії та міг керувати ними. Усвідомлює свої дії та може керувати ними і на теперішній час. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Тому суд визнає його осудним та таким, який підлягає кримінальній відповідальності за вчинене.

При призначенні покарання суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, те, вони є тяжким та особливо тяжкими злочинами, у тому числі пов`язаним із незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин у особливо великих розмірах, що має високий рівень суспільної небезпечності.

Суд ураховує особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, неодружений, осіб, яких зобов`язаний утримувати не має, є військовослужбовцем, посередньо характеризується, під диспансерним наглядом у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, раніше судимий.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд не установив.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Щодо позиції захисту про необхідність визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує ОСОБА_7 покарання, суд зазначає таке.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що щире каяття - це не просто формальне визнання вини. Це насамперед критична оцінка своєї протиправної поведінки, осуд власних дій та бажання виправити заподіяну шкоду. Таке каяття має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на відшкодування збитків або усунення наслідків злочину (постанова Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі № 199/6365/19.

Вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про справжність, щирість визнання вини, шляхом відповідного ставлення до скоєного, що передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. ( Постанова ККС ВС від 23.01.2024 у справі № 283/2169/19).

Суд стверджує, що щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки (Постанова ВС у справі № 520/16394/16-к (провадження № 51-26км18).

Під час судового розгляду ОСОБА_7 винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України визнав повністю, частково визнав вину у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, проте не висловив жаль чи критичне ставлення щодо вчиненого, не повідомив своє відношення щодо відшкодування шкоди потерпілому, хоча формально визнав цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 .

Указане свідчить, що ОСОБА_7 поряд із формальним визнанням вини, своєю поведінкою продемонстрував відсутність ні готовності, ні бажання ставати на шлях виправлення.

Отже, суд уважає, що обвинувачений не бажає змінити свою поведінку та визнання ним вини не є щирим, свідомим бар`єром від здійснення протиправних дій у майбутньому і не тотожне із щирим каяттям.

Відсутні підстави і стверджувати про активне сприяння ОСОБА_7 розкриттю кримінального правопорушення.

Норми кримінального законодавства наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Така функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

За підходами, напрацьованими сталою судовою практикою, суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Аналізуючи обставини кримінального правопорушення, суд ураховує, що ОСОБА_7 був засуджений за законне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, та кримінальна відповідальність не стала для нього стримуючим приписом будь-яких протиправних дій та від вчинення нових кримінальних правопорушень, незважаючи на те, що раніше він відбував покарання у виді позбавлення волі. Указане свідчить про відсутність у ОСОБА_7 намірів утриматися від подальшої будь-якої протиправної, у тому числі кримін.ально караної діяльності.

При цьому, суд зауважує, що вчинений ОСОБА_7 один із злочинів, пов`язаний із незаконним обігом психотропних речовин містять підвищену суспільну небезпечність, негативно впливають на життя, завдають великої шкоди здоров`ю, благополуччю людей та генофонду нації.

З урахуванням викладених обставин, беручи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, визнання ним вини у частині вчинених кримінальних правопорушень, відсутність обставин, які пом`якшують обвинуваченому покарання, наявність обставин, які покарання обтяжують, усі в сукупності обставини кримінального провадження та їх поєднання, ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд, вважає призначити ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, за ч.5 ст.361 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю а також з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки і в силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Оскільки ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення як до, так і після вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2026 року, яким його засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень та який згідно із відповіддю Хмельницького районного відділу філії ДУ «Центр пробації у Хмельницькій області» від 25.09.2026 вих. №5986/43/17/1-26 не сплачений, суд застосовує поетапний механізм призначення покарання, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2026 року у справі № 607/9097/20.

А тому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України, вчинених до попереднього вироку шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначених за цим вироком та вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року, суд визначає ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю а також з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.

За вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України після вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року, ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю а також з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки

При цьому обвинувачений ОСОБА_7 має відбувати покарання реально.

Таке покарання відповідатиме тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, принципам індивідуалізації покарання та основним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст.50, 65 КК України буде необхідним і достатнім як для його виправлення, так і для попередження нових злочинів та буде справедливим.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 9 статі 100 КПК України визначено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому:

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

За ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України).

Під час судового розгляду встановлено, що мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 SM-J710FN, рожевого кольору з серійним номером НОМЕР_14 з IMЕІ 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , був засобом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки, використовуючи месенджер «Telegram» за допомогою цього телефону ОСОБА_7 здійснив замовлення особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту.

А тому, відповідно до вимог п.1 ч.9 ст.100 КПК України вказаний мобільний телефон підлягає конфіскації.

Накладений на речові докази ухвалою слідчого судді від 03 квітня 2025 року (справа № 686/9821/26, провадження №1-кс/686/3487/26) арешт слід скасувати, як такий, у якому відпала потреба.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 7131,20 грн.

Оскільки ОСОБА_7 засуджується до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, яке має відбувати реально, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити займатися протиправною діяльністю, ухилитись від відбування покарання, тому останньому з метою забезпечення виконання судового рішення до набрання вироком законної сили слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою та не визначати розмір застави. Лише такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Разом із цим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ОСОБА_7 у строк відбування покарання слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 31.03.2026 до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_9 заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 47446 грн.

Вирішуючи заявлений представником потерпілого цивільний позов, суд виходить із таких мотивів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За положеннями статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч. 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Під час розгляду кримінального провадження суд вважає доведеним викрадення обвинуваченим майна потерпілого ОСОБА_9 та заволодіння його грошовими коштами, чим заподіяно потерпілому майнову шкоду на загальну суму 47446 (сорок сім тисяч чотириста сорок шість гривень).

Зазначені обставини повністю визнані і самим обвинуваченим.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 7131,20 грн.

Керуючись ст.ст.368,370,374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 5 ст. 361 КК України, ч. 3 ст. 307 КК України і призначити йому покарання:

за ч.4 ст.185 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі,

за ч.5 ст.361 КК України 10 (десять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю а також з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю а також з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначених за цим вироком та вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю а також з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.

За ч.3 ст.307 КК України ОСОБА_7 призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю а також з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув`язнення з дати затримання, тобто з 31.03.2026 року до дня вступу вироку в законну силу включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою без визначення розміру застави.

Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 17.1014 г, згортки ізоляційної стрічки білого кольору, у кількості 50 шт. зіп-лок пакет із написом «PVP-50шт/05г» та ізоляційну стрічку синього кольору (квитанція порядковий номер 4320, номер книги обліку речових доказів 363 Т3, сей-пакет 5744722) - знищити.

мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 SM-J710FN, рожевого кольору з серійним номером НОМЕР_14 з IMЕІ 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , квитанція від 31.03.2026, номер книги обліку 657Т.2, порядковий номер 1219) - конфіскувати.

Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 квітня 2026 року (справа № 686/9821/26, провадження №1-кс/686/3487/26) - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 7131,20 грн. процесуальних витрат на залучення експерта.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 47446 (сорока семи тисяч чотирьохсот сорока шести гривень).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1