Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №686/18975/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/18975/26

2/680/598/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Бізнес позика»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»(далі – ТОВ «Бізнес позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 528649-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаним у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 21 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку відповідача № 4149-4998- 0046-8009, вказану при заповненні анкетних даних, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором станом на 05 травня 2026 року в розмірі 35 960,40 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 21 000 грн, сума прострочених платежів по процентах – 50,40 грн, сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України – 10 500 грн, сума прострочених платежів за комісією – 4 410 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору.

Представник позивача ТОВ «Бізнес позика»у судове засідання не з`явився, у позовній заяві, серед іншого, просив здійснювати розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток до Електронного кабінету, про що свідчать довідки до доставку електронного документу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2026 року справу передано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.

05 серпня 2026 року прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

30 вересня 2026 року залишено без розгляду відзив на позовну заяву, поданий відповідачем ОСОБА_1 .

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, ухвалює рішення без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

25 квітня 2025 року на підставі пропозиції укласти договір про надання кредиту (оферти) (арк. спр.44-53) та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту (арк. спр. 54-62) між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №528649-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-4834». Відповідно до умов договору кредитодавець (позивач) надав позичальнику (відповідачу) грошові кошти у розмірі 21 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти, сплатити проценти та комісію за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами про надання споживчих кредитів (п. 2.1 Договору) (арк. спр.35-43).

Строк на який надається кредит: 24 дні (п.2.3 Договору). Стандартна процентна ставка - 0,01% в день. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4 Договору).

Комісія за надання кредиту –4 410 грн (п. 2.5 Договору).

Загальний розмір наданого кредиту 21 000 грн (п. 2.7 Договору). Строк дії договору до 18 травня 2025 року (п. 2.8 Договору). Дата видачі кредиту 25 квітня 2025 року (п.2.13 Договору). Дата повернення кредиту – 18 травня 2025 року (п.2.14 Договору).

Денна процентна ставка 0,92% (п.2.12 Договору).

Спосіб перерахування позичальнику кредиту: в безготівковій формі, шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, що наведений в розділі 12 Договору – 4149-49**-****-8009) (п.4.1, розділ 12 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором UA-7337 (арк. спр. 28 - 34).

З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається порядок дій здійснених сторонами кредитного договору щодо його укладення (арк. спр.63-64).

Даними відповіді АТ КБ «Приват Банк» від 21 серпня 2026 року та випискою по банківському рахунку підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_1 на яку 25 квітня 2025 року зарахований платіж у розмірі 21 000 грн.

ТОВ «Бізнес позика» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України (арк. спр.91).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес позика» було укладено кредитний договір №528649-КС-002 від 25 квітня 2025 року.

Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем - UA-4834), що цілком відповідає положенням наведених вище норм закону.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кошти в сумі 21 000 грн, загальним строком на 24 дні, тобто до 18 травня 2025 року, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 0,01 % в день, сплатити комісію за надання кредиту.

25 квітня 2025 кредитні кошти були перераховані відповідачу, про що свідчить виписка про рух коштів по банківській картці відповідача.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Бізнес позика» суд вважає доведеним, крім того вказана обставини визнається відповідачем.

Суд установив, що кредитні кошти відповідач отримав на споживчі цілі у зв`язку із чим на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» позичальникові надано право на отримання комісії, пов`язаної з наданням кредиту.

Комісія за надання кредиту визначена умовами договору.

У пунктах 1.5, 2.5 кредитного договору зафіксовано, що комісія за видачу кредиту - це грошові кошти, які згідно з умовами договору позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю в якості однієї з двох складових оплати за надання та користування кредитом. Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Комісія за надання кредиту становить 4 410 грн.

Відповідач у судовому порядку не оспорив умову договору про встановлення комісії за видачу кредиту як несправедливу. Обставин, які б вказували, що ця умова договору обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування»), тобто є нікчемною в контексті частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд не встановив.

Відповідач на момент укладення договору був обізнаний про розмір комісії за надання кредиту, у випадку незгоди із узгодженим розміром комісії останній міг не вступати у договірні відносини із кредитором, а тому суд із врахуванням принципу «свободи договору», вважає, що така комісія підлягає стягненню із відповідача.

Відповідач у порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти, проценти за користування ними та комісію, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом – 21 000 грн, заборгованості за процентами – 50,40 грн, заборгованості за комісією за видачу кредиту – 4 410 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (арк. спр.21-26) та яка підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Розмір заборгованості за кредитним договором у частині нарахування відсотків за користування кредитом відповідає умовам вказаного договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено позивачем у межах строку дії договору, за період з 25 квітня 2025 року до 18 травня 2025 року (всього 24 дні) та їх загальний розмір становить 50,40 грн. Проценти нараховані за погодженою відсотковою ставкою 0,001 % денних, 2,10 грн за день від тіла кредиту 21 000 грн (24 дні х 2,10 грн = 50,40).

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав, а тому вказана вище заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 10 500 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пред`являючи вказані вимоги, поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно з якими: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 10 500 грн процентів на підставі ст. 625 ЦК України підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 25 460,40 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 21 000 грн, заборгованість за процентами – 50,40 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту – 4 410 грн.

Водночас суд відхиляє надані позивачем докази: правила надання споживчих кредитів, оскільки вони не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (35 960,40 грн) та часткового задоволення позову (25 460,40 х 100 : 35 960,40 = 70,80%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 884,98 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 70,80%= 1 884,98).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №528649-КС-002 від 25 квітня 2025 року в розмірі 25 460 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят) гривень 40 коп, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 21 000 грн, заборгованість за процентами – 50,40 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту – 4 410 грн.

У решті позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 1 884 (одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири) гривні 98 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, код ЄДРПОУ - 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник