Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №670/500/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/500/26

Провадження № 2/670/459/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Зіньківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , Виноградівський психоневрологічний будинок інтернат. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,8382 гектари, яка розміщена на території Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із кадастровим номером 6820683500:03:008:0035. За життя померла спадкодавець 14.02.2022 року склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_3 все своє майно. 15.01.2026 року позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у порядку спадкування за заповітом. Однак приватним нотаріусом повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину по причині пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України. Позивач вважає, що порушила строк для прийняття спадщини з поважних причин. 24.02.2022 року на території України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації, введено воєнний стан. 11.05.2022 року ОСОБА_3 покинула територію України і перебуває за кордоном до цього часу. Мати позивача - ОСОБА_5 14.02.2025 року звернулася до Віньковецького районного суду із позовною заявою до Зіньківської та Розсошанської сільських рад про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . В ході розгляду даної справи мати дізналася про наявність заповіту вчиненого померлою спадкодавицею ОСОБА_4 на користь позивача. У зв`язку з цим мати подала заяву про відмову від позову та ухвалою суду від 11.08.2025 року позовну заяву повернуто позивачу ОСОБА_5 без розгляду. Після повернення позовної заяви мати звернулася до керівництва Виноградівського психоневрологічного будинку - інтернату, щодо речей та документів, які залишилися після смерті ОСОБА_4 і їй було повернуто даний заповіт. Таким чином, до даного періоду ОСОБА_3 не знала та не могла знати про наявність заповіту на її користь, що був вчинений покійною ОСОБА_4 . Крім того, відповідно до приписів статті 1265 ЦК України позивач належить до кола спадкоємців за законом п`ятої черги та враховуючи наявність спадкоємців за законом перших черг, нею не подавалася заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Останніх чотири роки ОСОБА_3 працює та проживаю у Франції місто Страсбург. Відстань від її фактичного місця знаходження до спадкового майна складає 1754 кілометри. За таких обставин вважає, що існують об`єктивні підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Позивач просить суд визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_4 терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

13.07.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

10.09.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представник Зіньківської сільської ради Кедись А.І. у судове засідання не з`явився, але надіслав письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.01.2024 року.

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 197295 від 02.12.2008 року ОСОБА_4 належить право власності на земельну ділянку площею 0,8382 га на території Зіньківської сільської ради, Віньковецького району Хмельницької області.

Згідно довідки Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 164 від 18.10.2024 року ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно заповіту від 14.02.2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все належне їй майно на праві особистої власності, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати мені на день смерті, і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, але пропустила шестимісячний строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується листом нотаріуса № 72/02-14 від 15.01.2026 року.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамаки О.В. № 78/02-14 від 21.08.2026 року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є її матір`ю. Вона відповідно є спадкоємцем померлої першої черги за законом, але пропустила строк для подання заявим про прийняття спадщини. В січні 2025 року вона звернулася до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . В ході розгляду даної справи дізналася про наявність заповіту, вчиненого померлою спадкодавицею ОСОБА_4 на користь її доньки ОСОБА_3 . Від позову вона відмовилась. Отримала у Виноградівському психоневрологічному будинку інтернаті копію заповіту, та про нього повідомила доньку.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що 11.05.2022 року ОСОБА_3 виїхала за межі України, та перебуває там і досі, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , тобто до відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 з поважних причин, оскільки не мала відомостей про наявність заповіту на своє ім`я та тривалий час проживала і працювала за кордоном.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

За правилами частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина 1 статті 1272 ЦК України).

Частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 вказала, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців;2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи (дивись постанову Верховного Суду від 27.08.2024 року у справі № 533/835/23).

Верховний суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 визначив наступне: «Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права».

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Тому, враховуючи, що позивач була необізнаною про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, а також враховуючи велику відстань між місцем постійного проживання позивача і місцем знаходження спадкового майна, суд вважає можливим відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України визначити ОСОБА_3 додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, який буде достатнім для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, після померлої ОСОБА_4 , а тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст.ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Зіньківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Зіньківська сільська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04402965, місце знаходження: вул. Писаренка, 46, с. Зіньків, Хмельницький район, Хмельницька область.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 30.09.2026 року.

Суддя В.А. Мамаєв