Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №608/2634/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Справа № 608/2634/26

Номер провадження3/608/814/2026

Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Яковець Н. В. , розглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , одруженого, освіта вища, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2026 року поліцейським СРПП Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Карамишевим Н. І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 035649, згідно якого вбачається, що 31 серпня 2026 року близько 06 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_2 , а саме нецензурно висловлювався, погрожував фізичною розправою, але реальних дій не вчиняв, після чого погіршився стан здоров`я потерпілої, а саме почала боліти голова та підвищився артеріальний тиск.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Тесля П. О. заперечили обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, суду пояснили, що між ОСОБА_1 та його дружиною 31.08.2026 мала місце побутова розмова на підвищених тонах. Фізичного насильства, тілесних ушкоджень, умисного залякування, переслідування, чи інших дій, спрямованих на встановлення контролю над нею, ОСОБА_1 не вчиняв. Їхній син, почувши емоційну розмову, викликав працівників поліції та сприйняв ситуацію як скандал. Сам факт телефонного повідомлення свідчить лише про необхідність перевірки події, але не доводить ані конкретних дій ОСОБА_1 , ані настання шкоди психічному здоров`ю дружини. ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій, неодноразово зазнавав контузій та баротравм, у нього періодично виникає підвищена емоційна реакція на зовнішні подразники, у зв`язку з чим він може говорити голосно або різко. З врахуванням наведених обставин, в матеріалах справи відсутні докази умисного вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру та завдання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Тому просять закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 245 КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП є одним з основних джерел доказів, має містити, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Натомість, як убачається з матеріалів справи, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення даних вимог закону дотримано не було.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення 31 серпня 2026 року ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_2 , а саме нецензурно висловлювався, погрожував фізичною розправою, але реальних дій не вчиняв.

Проте, в ході судового розгляду справи встановлено, що між ОСОБА_1 та його дружиною мала місце побутова розмова на підвищених тонах. Фізичного насильства, тілесних ушкоджень, умисного залякування, переслідування, чи інших дій, спрямованих на встановлення контролю над нею, ОСОБА_1 не вчиняв. Їхній син, почувши емоційну розмову, викликав працівників поліції, оскільки сприйняв ситуацію як скандал.

Крім того, як пояснив ОСОБА_1 , у нього періодично виникає підвищена емоційна реакція на зовнішні подразники внаслідок отриманих контузій та баротравм, у зв`язку з чим він може говорити голосно або різко.

Так, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Як передбачено пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У відповідності до пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за своїм змістом не відповідають обов`язковим елементам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Так, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто, вчинення насильства в сім`ї характеризується наміром, коли особа усвідомлює протиправність своїх дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, передбачає порушення охоронюваних законом прав потерпілого, наслідком чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, бажає цього або свідомо допускає настання таких наслідків.

Суд звертає увагу, що домашнє насильство важливо відрізняти від конфліктних ситуацій. Так, людина, що чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права і свободи. Тоді як конфлікт - це ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій.

Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формулюють собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликають обґрунтовані побоювання за свою безпеку чи безпеку інших людей, а також завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відтак, лише факт конфлікту між людьми не може свідчити про психологічне насильство в сім`ї у розумінні вимог ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Тому лише факт конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та дружиною за описаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин не може свідчити про домашнє насильство психологічного характеру у розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

З урахуванням наведеного, у справі відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 173-2, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Постанова набрала законної сили «29» вересня 2026 року.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/2634/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя Н. В. Яковець