Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №607/18549/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 Справа №607/18549/25 Провадження №2/607/1242/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

представника відповідача-позивача Маракіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст первісного та зустрічного позовів.

ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1 , Позивач-відповідач) звернувся із позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі - АТ «Ощадбанк», Відповідач-позивач) про захист прав споживачів, у якому просить відновити залишок коштів по особистому рахунку та залишок кредитних коштів на рахунку клієнта ОСОБА_1 - НОМЕР_1 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 14 серпня 2025 року, шляхом повернення 60 900,00 грн., а також скасувати за картковим рахунком ОСОБА_1 - НОМЕР_1 будь-яку заборгованість, за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, пені, штрафних санкцій, суму будь якої комісії за перерахунок чи за зняття грошових коштів), що утворилась внаслідок несанкціонованих операцій 14 серпня 2025 року.

В обґрунтування первісних позовних вимог, Позивач-відповідач вказує на те, що він є клієнтом АТ «Ощадбанк» та перебуває з ним в договірних відносинах, у нього у Банку відкритий банківський рахунок та випущено платіжну картку № НОМЕР_2 . Вказує, що 14 серпня 2025 року не встановленими особами були ініційовані платіжні операції, що призвели до безпідставного списання грошових коштів із його платіжної картки № НОМЕР_2 на загальну суму 60 900,00 грн. Крім того, в цей же день Позивач-відповідач виявив, що доступ до застосунку «Мобільний Ощад» було заблоковано невідомими особами без його відома та згоди. Позивач-відповідач вказав, що не вчиняв жодних дій, які б могли сприяти втраті або розголошенню ПІН-коду, паролю, логіну чи іншої конфіденційної інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції. ОСОБА_1 зазначив, що не передавав третім особам свої особисті дані, не зберігав їх у відкритому доступі та не здійснював операцій, які могли б порушити правила користування банківською карткою. Він негайно зателефонував до служби підтримки банку та повідомив про даний випадок, як наслідок працівниками банку заблоковано відкритий на його ім`я рахунок. Після чого, у цей же день ОСОБА_1 звернувся в правоохоронні органи із заявою про вчинення злочину, за результатами розгляду якої 15.08.2025 року внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України. 15.08.2025 ОСОБА_1 направив до АТ «Державний ощадний банк України» письмову Вимогу (претензію), у якій він просив здійснити повернення незаконно списаних з його рахунку грошових коштів. У відповідь на своє звернення, він отримав відмову за №117,29-33/110022/2025 від 28.08.2025, згідно якої Банк вказав, що не може повернути кошти, оскільки в процесі перевірки не вбачається порушення, працівниками АТ «Ощадбанк» політики інформаційної безпеки чи вчинення шахрайських дій, оскільки кошти було знято із рахунку ОСОБА_1 за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування без відвідування клієнтом відділення Банку. Вважає, що у Відповідача-позивача відсутні будь-які документи або повідомлення, які б підтверджували вжиття Банком заходів для з?ясування обставин незаконного списання коштів, встановлення осіб, причетних до даного правопорушення, та усунення порушень у роботі платіжних сервісів. Вважає, що дії Відповідача-позивача свідчать про не виконання обов?язку забезпечити належну перевірку та захист прав Позивача-відповідача, як клієнта фінансової установи.

03 листопада 2025 року представником Відповідача-позивача подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому останній просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2020 року в розмірі 56 725,05 грн. та судові витрати у справі.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Відповідач-позивач вказує на те, що між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 20 лютого 2020 року укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання та подання заяви про приєднання №527021420/070220 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Позивач-відповідач підтвердив, що шляхом підписання цієї заяви про приєднання до договору приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви про приєднання розміщена на інтернет сторінці банку та уклав з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. 20.02.2020 року в межах заяви про приєднання, ОСОБА_1 подано заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії. На виконання заяви від 20 лютого 2020 року, згідно погоджених умов договору АТ «Ощадбанк» надав ОСОБА_1 кредит, шляхом встановлення кредитної лінії, строком користування - 60 місяців (з можливістю пролонгації) зі сплатою 38,00% річних за користування коштами. Зазначив, що Позивач-відповідач допустив прострочення сплати чергових платежів, у зв`язку із чим у нього наявна заборгованість в сумі 56 725,05 грн, з яких: 53 653,92 грн - заборгованість за основним боргом; 3 071,13 проценти за користування кредитом.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

Представник відповідача-позивача 03.11.2025 року подав відзив на первісний позов в якому заперечив щодо позовних вимог ОСОБА_1 .. Зазначив, що АТ «Ощадбанк» відкрив на ім?я Позивача поточний рахунок в гривні України, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка), та видав платіжну картку НОМЕР_2 . Відповідно до Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії та умов Договору комплексного обслуговування фізичних осіб АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 встановлено кредитну лінію (Кредит) в межах суми кредитного ліміту 250000.00 гривень, зі сплатою 38.000% річних за користування кредитними коштами. Водночас, 20.02.2020 в межах Заяви про приєднання ОСОБА_1 подано Заяву на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), відтак останній ініціював отримання кредитних коштів, шляхом встановлення на рахунок, відкритий на його ім?я кредитної лінії. Позивач-відповідач не заперечує, що ним отримано електронний платіжний засіб - платіжну картку. Крім цього, ОСОБА_1 вказав Банку свій фінансовий мобільний номер телефону, яким є НОМЕР_3 . Банк свої зобов?язання перед ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, відкрив рахунки, встановив кредитну лінію та видав Позивачу-відповідачу електронні платіжні засоби - платіжні картки. В період з 20.06.2020 по 14.08.2025 Банк змінював позивачу розмір кредитної лінії. Дистанційними засобами (через смс надісланих на фінансовий номер Клієнта). ОСОБА_1 протягом всього строку кредитування активно користувався кредитними коштами, здійснював погашення заборгованості за кредитом, відсотками та комісією, в тому числі власноручного поповнення кредитної карки. Також Позивач активно користувався засобами дистанційного обслуговування, в тому числі за допомогою мобільного застосунку «Ощад/24». Вказав, що 14.08.2025 року з фінансового номера телефону ОСОБА_1 здійснювались дзвінки до контакт-центру АТ «Ощадбанк» наступного змісту: 14.08.2025 о 09:00 здійснено вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. Для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля клієнту необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатурі телефона, що клієнт і здійснив. Після підтвердження, клієнту було озвучено одноразовий пароль. Даний дзвінок здійснювався системою автоматично, без з?єднання з оператором. 14.08.2025 року о 09:15 вхідний дзвінок, який опрацьовано голосовим помічником ОСОБА_3. Запит, щодо блокування платіжної картки по причині не вірно введеного пін-коду. Голосовий помічник запросив вказати останні 4 цифри номеру ПК. Вказано: 8182 Голосовий помічник повідомив, що: «По Вашій картці відсутнє блокування через невірне, введення ПІН-коду. Картка активна, Ви можете проводити операції». Без з?єднання з оператором. 14.08.2025 року о 10:09 здійснено вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. Під час дзвінка система інформує клієнта, що не потрібно розголошувати отриманий одноразовий пароль в чат-ботах (Messenger, Viber, Telegram), а використовувати тільки для доступу в систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7». Для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля клієнту необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатури телефона, що клієнт і здійснив. Після підтвердження, клієнту було озвучено одноразовий пароль. 14.08.2025 року на фінансовий номер телефону направлялись наступні дзвінки та СМС повідомлення для підтвердження дій в системі Ощад 24/1: 09:00:00 - вихідний дзвінок автоматичного режиму для підтвердження входу до додатку Мобільний Ощад, успішно прийнятий. 09:01:57 - СМС повідомлення «Ви щойно увійшли у Мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка, негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека - наш пріоритет!» 09:03:42 - СМС повідомлення з одноразовим ТП-паролем для підтвердження переказу коштів на картку іншого банку. 09:06:52 - СМС повідомлення з одноразовим ТП-паролем для підтвердження переказу коштів на картку іншого банку. 09:07:56 - СМС повідомлення з одноразовим ТП-паролем для підтвердження переказу коштів на картку іншого банку. 10:09:06 - вихідний дзвінок автоматичного режиму для підтвердження входу до додатку Мобільний Ощад, успішно прийнятий. 10:13:40 - СМС повідомлення «Ви щойно увійшли у Мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка, негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека - наш пріоритет!». На момент дзвінка 14.08.2025 о 9:00, в клієнта була активна реєстрація, таким чином вхід був здійснений з використанням платіжної картки № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за номером телефону, або за даними логіна та паролю. Після успішного входу, було установлено код-доступу для входу в додаток на пристрої Redmi Note 9 Pro. При повторному вході до додатку Мобільний Ощад о 10:09, було установлено код доступу для входу в додаток на пристрої SM-A037F, а попередній був автоматично закритий. Банк зазначає, що всі перераховані активні дії з Ощад 24/7, клієнт має підтвердити, тому вони завжди супроводжується вихідним дзвінком з ОТП-паролем на фінансовий номер телефона клієнта. Вказує, що проведення дистанційного обслуговування здійснювалось на узгоджених Сторонами умовах, згідно заяв про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО). Відповідно, інформацію необхідну для здійснення грошових переказів, що в подальшому надало здійснювати платіжні операції за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування міг знати лише ОСОБА_1 за його свідомої та обачливої поведінки. Таким чином, вважає, що платіжні операції 14.08.2025 з рахунку ОСОБА_1 проведено коректно за розпорядженням самого клієнта, а тому первісні позовні вимоги вважають безпідставними такими, що не підлягають до задоволення.

10.11.2025 представником ОСОБА_1 адвокатом Гриців О.Я. через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив на первісний позов, у якій сторона вважає, що АТ «Ощадбанк» не наведено обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Вважає, що висновки відповідача-позивача про те, що операції щодо списання з платіжної картки позивача спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, є помилковими, оскільки вони не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Вважає. що доводи Відповідача-позивача зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Вважає, що Відповідач-позивач не довів того, що ОСОБА_1 втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом відповідачем не надано відповіді. Вважає, що Відповідач-позивач у своєму відзиві на первісний позов підтвердив факт невірного введення ПІН-коду під час здійснення спірної операції, а також відсутність автоматичного блокування платіжної картки після кількох невдалих спроб, що свідчить, на його думку, про неналежне виконання банком своїх обов`язків із забезпечення безпеки платіжних операцій, передбачених законодавством України та нормативними актами НБУ. Звертає увагу, що у день інциденту було зафіксовано втрату контролю ОСОБА_1 над номером. Вказує, що Позивач-відповідач не вводив ПІН чи коди підтвердження та не повідомляв банк про зміну фінансового номера. Вважає, що Банк не перевірив достовірність змін і не здійснив додаткову автентифікацію, що свідчить про недбалість банку. Наголошує, що Позивач-відповідач не втрачав і не передавав свої банківські картки іншим особам. Картки знаходилися при ньому, операції проводилися шахрайським шляхом без його згоди. Вважає, що АТ «Ощадбанк» не забезпечив належного рівня захисту коштів клієнта, не заблокував картку після не вірного введення ПІН-коду, не виявив шахрайські операції та не підтвердив автентичність змін. Вважає, що Відповідач-позивач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів ОСОБА_1 , не довів, що останній, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач-відповідач повідомив про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів.

17 листопада 2025 року представником АТ «Ощадбанк» подано письмові заперечення на відповідь на відзив на первісний позов, в яких звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 у поданих банку заявах вказував свій фінансовий номер та просив Банк під час користування банківськими послугами надавати інформацію в порядку та на умовах, передбачених Договором шляхом відправлення повідомлень на обраний позивачем канал комунікацій (до прикладу п. 3.4.3 Заяви -договору від 26.06.2024). Також вказав, що ОСОБА_1 визнає, що ним отримано платіжні картки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_6 . Вважає, що АТ «Ощадбанк» надано до усі наявні у нього докази того, що платіжні операції 14.08.2025 здійснювались Банком за розпорядженням ОСОБА_2 шляхом ініціювання останнім переказів за допомогою дистанційного банківського обслуговування в системі Ощад/24. Звертає увагу на суперечливі заяви представника ОСОБА_1 . Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що 14.08.2025 він звертався в АТ «Ощадбанк» з повідомленням про шахрайські дії та блокування рахунку. Вимога про повернення коштів була надіслана ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк» 18 серпня 2025 року, тобто через чотири дні після проведення сумнівних платіжних операцій.

29 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 адвокатом Гриців О.Я. подано відзив на зустрічний позов, в якому позивач-відповідач заперечив щодо нього, зазначивши, що жодних кредитних коштів ОСОБА_1 не отримував та їх не використовував. Вказує, що 14 серпня 2025 року з рахунку ОСОБА_1 відбулось незаконне списання коштів на загальну суму 60 900,00 грн, після чого він зателефонував в банку, повідомив про це і працівником банку його рахунок було заблоковано, згодом він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального провадження. Відтак, вважає, що будь-яких кредитних заборгованостей ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк» не має.

06 січня 2026 року представником АТ «Ощадбанк» подано відповідь на відзив, в якому останній зауважує, що на підтвердження доводів зустрічного позову АТ «Ощадбанк» надав суду розрахунок заборгованості та виписки по картковому рахунку позивача-відповідача, які підтверджують заборгованість останнього перед відповідачем-позивачем.

27 лютого 2026 року представником позивача-відповідача подано суду заяву, в якій на виконання ухвали суду від 23 січня 2026 року представник ОСОБА_1 зазначив, що поставлені АТ «Ощадбанк» у порядку ст.93 ЦПК України запитання ОСОБА_1 спрямовані на з`ясування технічних аспектів роботи банківських систем, внутрішніх алгоритмів безпеки, порядку зміни фінансового номеру, способів автентифікації та легування транзакцій. Зауважив, що ОСОБА_1 не здійснював 14 серпня 2025 року жодних дій щодо використання фінансового номеру телефону для підтвердження спірних операцій. У день інциденту фактично відбулась втрата контролю над номером, що має ознаки несанкціонованого втручання третіх осіб. ОСОБА_1 не змінював фінансовий номер та не подавав відповідних заяв до банку. Якщо зміна номеру відбулась, це могло бути здійснено виключно через внутрішні механізми банку або внаслідок шахрайських дій третіх осіб. ОСОБА_1 не має доступу до внутрішніх банківських процедур верифікації та не може контролювати процедуру зміни фінансового номеру; порядок автентифікації клієнта; перевірку документів працівниками банку. ОСОБА_1 категорично заперечує факт втрати або передачі банківських карток третім особам. Картка № НОМЕР_2 знаходилась у володінні ОСОБА_1 . Спірні операції здійснені без фактичного пред`явлення картки, через систему дистанційного обслуговування. Також, повідомив про відмову від надання подальших відповідей на запитання АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 , оскільки вважає, що вони не стосуються предмету доказування або виходять за межі фактичних можливостей ОСОБА_1 та спрямовані на перекладання тягаря доказування на споживача.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів залишено без руху.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 вересня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2025 року прийнято зустрічний позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження із первісним позовом. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження із проведенням у ній підготовчого судового засідання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2026 року клопотання представника АТ «Державний ощадний банк України» про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у ПрАТ «Київстав» інформацію щодо номеру телефону та у Відділення поліції №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області копію ЄРДР.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 зобов`язано розглянути поставлені представником відповідача-позивача запитання подані ним у порядку ст. 93 ЦПК України.

Протокольною ухвалою від 02 червня 2026 року у даній справі закрито підготовче провадження, а справу призначено для розгляду по суті.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гриців О.Я. в судове засідання не з`явились, попередньо подавали клопотання у якому просили розгляд справи проводити без їх участі, заявлені первісні позовні вимоги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у первісному позові та відповіді на відзив. Щодо зустрічного позову АТ «Ощадбанк» просили відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов та поданих запереченнях на відповідь на відзив.

Представник відповідача-позивача АТ «Ощадбанк» Маракіна О.Г. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення первісного позову та просить відмовити щодо нього з підстав викладених у відзиві на позов та поданих запереченнях на відповідь на відзив. Щодо зустрічного позову АТ «Ощадбанк» просила задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у ньому та відповіді на відзив.

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини, встановлені судом

20.02.2020 ОСОБА_1 укладено із АТ «Ощадбанк» договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання зави про приєднання №527021420/070220.

На виконання умов договору, АТ «Ощадбанк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у національній валюті гривні, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронного платіжного засобу (платіжна картка) та видав платіжну картку № НОМЕР_2 .

Крім цього, ОСОБА_1 підписав заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), згідно якої на його картковий рахунок встановлюється кредитний ліміт, максимальний розмір ліміту 250 000,00 грн; строк користування кредитом до дати закінчення строку дії платіжної картки; процентна ставка фіксована та становить 38,00 процентів річних за користування кредитними коштами (крім грейс-періоду); процентна ставка за користування кредитними коштами протягом Грейс періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки 0,001 процентів річних; процентна ставка за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку 60 процентів річних.

26 червня 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання №527021420/070220 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно п. 3.1 якої, шляхом підписання цієї заяви клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг, та підтверджує своє ознайомлення з його умовами.

26 червня 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву-договір №527021420/070220 про відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), в якій просив вважати фінансовим номером НОМЕР_14, встановив картковий пароль, а також просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_7 в доларах США. Згідно п. 3.6.2 Банк відкриває вказаний рахунок та надає клієнту платіжну картку МС Debit World PP MR та ПІН-конверт до неї (за наявності).

ОСОБА_1 на виконання умов договору отримав платіжні картки № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 , про що розписався у розписках про отримання платіжної картки, в яких також зазначено, що з правилами користування платіжною карткою, тарифами банку, договором комплексного обслуговування фізичних осіб ознайомлений та зобов`язується їх виконувати.

17 січня 2020 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Із висновків-авторішення щодо погодження надання (встановлення/зміну) кредиту від 27 квітня 2023 року, 23 жовтня 2023 року, 18 березня 2024 року та 26 серпня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 . Відповідачем-позивачем АТ «Ощадбанк» встановлювався кредитний ліміт, який згодом збільшувався.

Так, згідно банківського електронного протоколу вбачається, що з 20 березня по 26 серпня 2024 року позивачу-відповідачу встановлювався кредитний ліміт, шляхом встановлення та збільшення його та 14 серпня 2025 року по рахунку позивача-відповідача Банком змінено кредитний ліміт шляхом збільшення, сума якого слала 63 300,00 грн.

Як вбачається із виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , наданого АТ «Ощадбанк», 14 серпня 2025 року за допомогою системи онлайн-банкінгу відбулось ряд транзакцій, а саме:

-із картки НОМЕР_2 на картку НОМЕР_10 перераховано кошти о 09:07:42 в сумі 29 500,00 грн; о 09:08:13 в сумі 29 500,00 грн; о 09:08:55 в сумі 1 000,00 грн; о 09:09:39 в сумі 1 000,00 грн; о 09:09:56 в сумі 900,00 грн.,

а всього на загальну суму 60 900 грн.

ОСОБА_1 15.08.2025 звернувся до АТ «Ощадбанк» із вимогою про повернення коштів, яку направив засобами зв`язку «Укрпошта» в якій вказав, що з його рахунку шахраями здійснено незаконні перекази на загальну суму 60 900,00 грн.

Як слідує з інформації викладеній у листі №117.29-33/110022/2025 від 26 серпня 2025 року, адресованого ОСОБА_1 працівниками філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» проведено ретельний аналіз операцій та встановлено, що відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 було знято 60 900,00 грн. Як зазначено в деталях трансакції по виписках з рахунку, дані кошти були зняті внаслідок переказу коштів через «WEB Banking» за допомогою дистанційних каналів обслуговування «Ощад/24». Як встановлено, що трансакції 14.08.2025 в період з 09:07 год. по 09:10 год. з платіжної картки ОСОБА_1 проведена коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку, з правильним введенням паролю, відомого лише держателю, який надійшов у вигляді СМС повідомлення на номер ОСОБА_1 фінансового номеру телефона НОМЕР_3 . Перед проведенням трансакцій, на номер телефону ОСОБА_1 надіслано СМС повідомлення з одноразовим паролем для підтвердження даної трансакції та попередженням про нерозголошення цього паролю. Дану інформацію ОСОБА_1 проігноровано, в результаті чого реквізити платіжної картки і паролі стали відомі третім особам, відповідно кошти на суму 60 900,00 грн. були перераховані на картку іншого банку. Оскаржувані операції було здійснено в мобільному застосунку Ощад24/7, підтверджувались одноразовими паролями (ОТР - one time password», що надходили на фінансовий номер телефону.

Як вбачається із службової записки №355552/38-11-2025 від 27 жовтня 2025 року АТ «Ощадбанк», у відповідь на службову записку № 351288/55/5.8-07-2025 від 22.10.2025 року зазначено, що блокування платіжної картки № НОМЕР_2 (KPN: НОМЕР_1 ) через Контакт-центр не здійснювалось. Автоматичні IVR дзвінки, які використовуються для підтвердження реєстрації або відновлення доступу до системи «Ощад 24/7», здійснюють верифікацію клієнта шляхом натискання відповідних клавіш на телефоні. Відповідно, запис таких дзвінків не здійснюється. Аудіо дзвінків, де клієнт спілкується з голосовим помічником ОСОБА_3, не має технічної можливості надати, можемо надати тільки опис. Дзвінки до контакт-центру 14.08.2025 року здійснювались з фінансового номера телефону НОМЕР_3 : 14.08.2025 року о 09:00 - вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. Під час дзвінка система інформує клієнта, що не потрібно розголошувати отриманий одноразовий пароль в чат-ботах (Messenger, Viber, Telegram), а використовувати тільки для доступу в систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7». Для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля клієнту необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатурі телефона, що клієнт і здійснив. Після підтвердження, клієнту було озвучено одноразовий пароль. Даний дзвінок здійснювався системою автоматично, без з?єднання з оператором; 14.08.2025 року о 09:15 - вхідний дзвінок. Дзвінок опрацьовано голосовим помічником ОСОБА_3. Запит, щодо блокування платіжної картки по причині невірно введеного пін-коду. Голосовий помічник запросив вказати останні 4 цифри номеру ПК. Вказано: 8182. Голосовий помічник повідомив, що: «По Вашій картці відсутнє блокування через невірне введення ПІН-коду. Картка активна, Ви можете проводити операції». Без з?єднання з оператором; 14.08.2025 року о 10:09 - вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. Під час дзвінка система інформує клієнта, що не потрібно розголошувати отриманий одноразовий пароль в чат-ботах (Messenger, Viber, Telegram), а використовувати тільки для доступу в систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7». Для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля клієнту необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатурі телефона, що клієнт і здійснив. Після підтвердження, клієнту було озвучено одноразовий пароль. Даний дзвінок здійснювався системою автоматично, без з?єднання з оператором; Авторизації в чат-ботах Банку з номеру телефону НОМЕР_3 не здійснювались.

До вказаної службової записки банком також надано копії документів щодо інформації по банківських операціях за рахунками ОСОБА_1 , з яких вбачається, що спірні транзакції було здійснено у мобільному застосунку Ощад 24/7, вони підтверджувались одноразовими паролями (ОТР - one time password), що надходили на фінансовий номер телефону клієнта. Фінансовий номер телефону НОМЕР_3 не змінювався. Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ЕПЗ та ПІН-код до нього, які відомі тільки клієнту, а також одноразові паролі (ОТР - one time password), які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Транзакційні смс не надходили, так як смс-сервіс до карток не був підключений інформація що користування чат-ботом не в компетенції департаменту процесингу. Вбачається, що вхід до мобільного додатка успішно здійснювався з різних IP-адрес та різних пристроїв. Зокрема, встановлено, що 14 серпня 2025 року о 09:02 було здійснено вхід до мобільного додатка з нового пристрою «Redmi Note 9 Pro», після чого о 10:13:58 вхід із пристрою «SM-A037F», який використовувався раніше. Водночас вбачається, що всі спірні операції потребували додаткового підтвердження за допомогою одноразових паролів (OTP-кодів), які надсилалися на фінансовий номер позивача-відповідача.

Крім того, згідно службової записки №360152/33/2-06-2025 від 30 жовтня 2025 року, АТ «Ощадбанк» у відповідь на службову записку № 351468/55/5.8-07-2025 від 22.10.2025, 14.08.2025 року на фінансовий номер телефону направлялись наступні дзвінки та СМС-повідомлення для підтвердження дій в системі «Ощад 24/7»: 14/08/25 09:00:00 - вихідний дзвінок автоматичного режиму для підтвердження входу до додатку Мобільний Ощад, успішно прийнятий 14/08/25 09:01:57 - СМС повідомлення «Ви щойно увійшли у Мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка, негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека - наш пріоритет!» 14/08/25 09:03:42 - СМС повідомлення з одноразовим ТП-паролем для підтвердження переказу коштів на картку іншого банку 14/08/25 09:06:52 - СМС повідомлення з одноразовим ТП-паролем для підтвердження переказу коштів на картку іншого банку 14/08/25 09:07:56 - СМС повідомлення з одноразовим ТП-паролем для підтвердження переказу коштів на картку іншого банку 14/08/25 10:09:06 - вихідний дзвінок автоматичного режиму для підтвердження входу до додатку Мобільний Ощад, успішно прийнятий; 14/08/25 10:13:40 - СМС повідомлення «Ви щойно увійшли у Мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка, негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека - наш пріоритет!». Зазначає, що на момент дзвінка 14.08.2025 о 9:00, в клієнта була активна реєстрація, таким чином вхід був здійснений з використанням платіжної картки НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за номером телефону, або за даними логіна та паролю. Після успішного входу, було установлено код-доступу для входу в додаток на пристрої «Redmi Note 9 Pro». При повторному вході до додатку «Мобільний Ощад» о 10:09, було установлено код-доступу для входу в додаток на пристрої «SM-A037F», а попередній був автоматично закритий. За умови входу до додатку «Мобільний Ощад», при наявній активній реєстрації, клієнт має вказувати номер телефон або логін/пароль та повний номер картки 16 цифр. Якщо клієнт здійснює відновлення доступу або нову реєстрацію, то він має вказати повний номер картки 16 цифр та ПІН-код картки.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження №12025211090000136, дата реєстрації провадження 15 серпня 2025 року, правова кваліфікація за ч. 4 ст. 190 КК України, 14 серпня 2025 року надійшло звернення ОСОБА_1 про те, що 14 серпня 2025 року, отримав на мобільний додаток «Viber» посилання на оформлення фінансової допомоги. Надалі під приводом оформлення допомоги зателефонував невідомий чоловік з номера телефону НОМЕР_11 та шахрайським способом заволодів даними його карткового рахунку відкритого в АТ «Ощадбанк» та зняв з карткового рахунку заявника грошові кошти на загальну суму 63 300,00 грн.

Із електронних протоколів дистанційного банківського обслуговування ОСОБА_1 вбачається, що для підтвердження 14 серпня 2025 року входу в мобільний додаток Ощад24, а також спірних транзакцій на його фінансовий номер телефону НОМЕР_3 надсилались з банку ОТР-коди для входу та їх підтвердження.

Згідно інформації викладеної в листі №17071/01 від 27 травня 2026 року, ПрАТ «Київстар», електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_3 станом на 14 серпня 2025 року надавались на умовах контрактної форми обслуговування (за письмовим договором) фізичній особі ОСОБА_1 . Відповідно до інформації, наданої відповідальним структурним підрозділом компанії, за добу 14 серпня 2025 року блокування телефонного номера НОМЕР_3 не зафіксовано. Згідно з даними інформаційних систем компанії, за добу 14 серпня 2025 року відновлення (перевипуск) SIM-картки за телефонним номером НОМЕР_3 не зафіксовано.

Згідно інформації, викладеній у листі за вих. №ДГ/1140д від 27 травня 2026 року, ПрАТ «Датагруп» повідомляє, що 14 серпня 2025 року з номеру НОМЕР_12 на номер НОМЕР_3 було здійснено два дзвінки, а саме 09:00:02 тривалістю 43 секунди, та о 10:09:08 тривалістю 33 секунди щодо електронної ідентифікації платіжного засобу та його користувача.

АТ «Ощадбанк» 28 жовтня 2025 року надіслало ОСОБА_1 вимогу щодо повернення заборгованості за договором, яка складає 56 725,05 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного АТ «Ощадбанк», в ОСОБА_1 станом на 22 жовтня 2025 року заборгованість становить 56 725,05, з яких: 53 653,92 грн - заборгованість за основним боргом; 3 071,13 грн - проценти за користування кредитом.

Як слідує з банківської виписки за договором за період 19 лютого 2020 року по 27 жовтня 2025 року, яка підтверджує надання позивачу-відповідачу кредитних коштів та їх використання ним, ОСОБА_1 користувався наданими йому у кредит грошовими коштами, що вбачається із руху коштів по конкретному банківському рахунку, записів про деталі операції, їх суму та залишок після операції, здійснюючи їх періодичне поповнення.

2. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною першою ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

За змістом ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з частиною першою ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до преамбули до Закону України «Про платіжні послуги» закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про платіжні послуги» емісія / надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (ч. 1 ст. 36 Закону).

Відповідно до ст. 41 Закону Ініціатором платіжної операції може бути, зокрема платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції).

Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції.

Згідно із вимогами ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом. Згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача.

Порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону. Виконання платіжних операцій з цифровими грошима здійснюється відповідно до правил, визначених Національним банком України. Надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою / з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників (ст. 46 Закону).

Частиною першою статті 47 Закону визначено, що надавач платіжних послуг платника зобов`язаний виконати платіжну інструкцію ініціатора протягом операційного дня з моменту прийняття ним до виконання платіжної інструкції.

Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача. Порядок завершення платіжної операції в платіжній системі визначається правилами платіжної системи з урахуванням положень цього Закону (ст. 49 Закону).

Для виконання платіжних операцій з коштами (крім електронних грошей) банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема поточні рахунки - рахунки, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства (ст. 63 Закону).

Відповідно до частин 1-3 ст. 67 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації. У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов`язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.

Електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів. Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій). Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача (ч. 1 ч. 5 ст. 68 Закону України «Про платіжні послуги»).

Посилена автентифікація - процедура автентифікації, яка передбачає використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій:

а) знань (володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу);

б) володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач);

в) притаманність (перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів) (п. 70 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Нормами ст. 86 Закону визначено, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Пунктом 6 частини дев`ятнадцятої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

Згідно з частиною двадцятою статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення), користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

Пунктом 141 розділу VII Положення, передбачено, що емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункти 146, 147 Положення).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Лише наявність обставин, які доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його цивільно-правової відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2018 в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

З огляду на викладене, у такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2020 у справі № 182/5175/16-ц зазначив: «на позивача за зустрічним позовом покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення».

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18) зробив наступний висновок: «...суди не взяли до уваги, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (не розкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів. ПІН-кодів. CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.

Враховуючи вищевказані норми права, а також умови договору, клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що 20 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Державний ощадний банк України» в особі Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання та подання заяви про приєднання №52721420/070220 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

На підставі укладеного Договору за заявою позивача-відповідача, згідно п.п. 3.6.1, 3.6.2 заяви про приєднання, Банком відкрито поточний рахунок в національній валюті - гривні. Водночас, позивач-відповідач підписав заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту).

На виконання вказаної заяви банком позивачу-відповідачу було встановлено кредитний ліміт.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження №12025211090000136, дата реєстрації провадження 15 серпня 2025 року, правова кваліфікація за ч. 4 ст. 190 КК України, 14 серпня 2025 року надійшло звернення ОСОБА_1 про те, що 14 серпня 2025 року, отримав на мобільний додаток «Viber» посилання на оформлення фінансової допомоги. Надалі під приводом оформлення допомоги зателефонував невідомий чоловік з номера телефону НОМЕР_11 та шахрайським способом заволодів даними його карткового рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк» та зняв з карткового рахунку заявника грошові кошти на загальну суму 63 300,00 грн.

Суд вважає, що доказами, які надав представник Відповідача-позивача підтверджено, що спірні трансакції по перерахуванню коштів на загальну суму 60900 грн., які були здійснені 14 серпня 2025 року, проводилися із застосуванням посиленої автентифікації, оскільки для підтвердження зазначених операцій банком на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 , який був вказаним останнім, для їх підтвердження надсилалися ОТР-коди, які, за відсутності повідомлення про втрату чи втручання в роботу його SIM-картки, були доступні лише Позивачу-відповідачу. Крім того, 14 серпня 2025 року з телефонного номера, який використовується АТ «Ощадбанк», на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений ним у договорі про комплексне банківське обслуговування як фінансовий номер телефону, а саме НОМЕР_3 здійснено два телефонні дзвінки, під час яких абонентом було піднято слухавку, з метою підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7». Зазначені обставини підтверджуються інформацією у вказаному листі ПрАТ «Датагруп». При цьому, згідно наданої інформації ПрАТ «Київстар», електронні комунікаційні послуги за телефонним номером НОМЕР_3 станом на 14 серпня 2025 року надавалися на умовах контрактної форми обслуговування (за письмовим договором) фізичній особі ОСОБА_1 . Відповідно до інформації, наданої відповідальним структурним підрозділом компанії, за добу 14 серпня 2025 року блокування телефонного номера НОМЕР_3 не зафіксовано. Згідно з даними інформаційних систем компанії, за добу 14 серпня 2025 року відновлення (перевипуск) SIM-картки за вказаним телефонним номером також не зафіксовано. Крім того, ОСОБА_1 стверджував суду, що не вчиняв жодних дій, які б могли сприяти втраті або розголошенню ПІН-коду, пароля, логіну чи іншої конфіденційної інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції. Водночас таке твердження не узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами, оскільки останній у заяві про вчинення кримінального правопорушення, яка стала підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вказав, що 14 серпня 2025 року він отримав у мобільному додатку «Viber» посилання щодо оформлення фінансової допомоги, після чого під приводом оформлення такої допомоги отримав дзвінок від невідомої особи, яка шахрайським способом заволоділа даними його карткового рахунку та здійснила списання коштів на загальну суму 63 300,00 грн. Крім цього, суд не бере до уваги твердження позивача-відповідача про те, що він не здійснював жодних дій щодо використання номеру телефону НОМЕР_3 14.08.2025 при підтвердженні спірних транзакцій, оскільки такі твердження спростовано відповідачем-позивачем наведеними вище доказами.

Відтак, суд приходить до переконання, що саме Позивач-відповідач перейшов за отриманим фішинговим посиланням та внаслідок подальшої взаємодії із невідомою особою із власної волі розкрив третім особам інформацію, яка надала їм можливість отримати доступ до його банківського рахунку та ініціювати спірні платіжні операції, підтвердження яких здійснювалося за допомогою ОТР-кодів, надісланих на його фінансовий номер телефону.

При чому, суд зауважує, що спірні операції були здійснені 14 серпня 2025 року, тоді як блокування картки здійснено банком на підставі поданого звернення ОСОБА_1 лише 18 серпня 2025 року, тобто через чотири дні після здійснення спірних операцій.

Доводи позивача-відповідача про те, що АТ «Ощадбанк» не забезпечив всі необхідні заходи безпеки платежів та профілактики шахрайства, що призвело до можливості списання коштів третіми особами суд відхиляє, як безпідставні, оскільки такі доводи не підтверджуються доказами та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що позивач-відповідач своїми діями сприяв в розкритті облікової інформації, авторизував також вхід до «Ощад24/7» третіми особами зі стороннього пристрою, надавши доступ до власних банківських рахунків, відтак на ОСОБА_1 покладено понесення ризику збитків від здійснення операцій за його електронними платіжними засобами, а підстави для відновлення коштів відсутні.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24 вересня 2026 року у справі № 127/33187/23.

Крім цього, як зазначив ВС у своїй постанові від 29.07.2024 у справі №552/1906/23, саме на позивачку, як на клієнта, покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, а також обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення відповідної інформації. Таким чином, оскільки операції з переказу коштів були здійснені через мобільний додаток «Ощад 24/7» з використанням реквізитів платіжної картки, у тому числі CVV-коду, які відомі тільки власнику картки, з використанням номеру телефону позивачки, тому Банк не може нести цивільну відповідальність за такі операції.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18) та інших.

В силу вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, враховуючи наведені ним обставини, доходить до переконання, що ОСОБА_1 не доведено, що його права як сторони кредитного договору та споживача були порушені АТ «Ощадбанк», у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення його первісних позовних вимог.

Водночас, з урахуванням встановлених судом обставин щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 20 лютого 2020 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічного позову АТ «Ощадбанк» та про його задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за вказаним договором, яка станом на 22 жовтня 2025 року становить 56 725,05 грн, з яких: 53 653,92 грн - заборгованість за основним боргом та 3 071,13 грн - заборгованість за відсотками.

Крім того, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь відповідача-позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 20 лютого 2020 року в сумі 56 725 (п`ятдесят шість тисяч сімсот двадцять п`ять) грн 05 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення складено 30.09.2026.

Дані про учасників справи:

Позивач-відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Відповідач-позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: вул. Майдан Волі, 2 м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ 09338500.

Головуючий суддя В. В. Ромазан