Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №607/20846/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 Справа №607/20846/26 Провадження №3/607/5700/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільської області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підприємця, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ,

за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільської області надійшли матеріали із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №782553 від 20.09.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №782553 від 20.09.2026: «20.09.2026 близько 20:00 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлював словесні образи, погрози, приниження, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого. Правопорушення вчинено повторно протягом року.»

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, повідомив, що домашнього насильства стосовно дружини не вчиняв.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що вона викликала працівників поліції, оскільки налякалась чоловіка, який перебував у стані алкогольного сп`яніння того вечора. Додала, що він стосовно неї домашнього насильства не вчиняв, тому просила провадження у справі закрити.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши адміністративні матеріали, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, приходжу до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 676/265/23 (провадження № 61-9498св23), зазначено, що «домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких потрібно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту».

Слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі уповноваженою особою долучено витяг із підсистеми «Адмінпрактика» від 21.09.2026, зі змісту якого вбачається, що 20.09.2026 о 22:26 зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що чоловік в стані алкогольного сп`яніння вчиняє конфлікт.

Водночас, слід зазначити, що витяг із інформаційної системи працівників Національної поліції сам по собі не може вважатися беззаперечним та однозначним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки відображення певних відомостей в інформаційній системі не є безпосереднім підтвердженням факту вчинення правопорушення конкретною особою.

Крім того, наявність у матеріалах справи тимчасового заборонного припису стосовно кривдника сама по собі не є беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Такий припис підтверджує факт застосування до особи спеціального заходу у зв`язку з обставинами, які стали підставою для його винесення, однак не доводить автоматично наявності в її діях складу конкретного адміністративного правопорушенн

Суд зазначає, що самі по собі, можливі конфліктні стосунки між родичами не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП. Тільки у тому випадку, коли дії кривдника спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, зазначені дії становлять собою об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачиться на користь особи.

Згідно ч.2 ст.62 Конституції Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, сукупністю матеріалів, досліджених у даній справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію потерпілої, яка повідомила, що ОСОБА_1 не вчиняв стосовно неї домашнього насильства, не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні ним домашнього насильства, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, що свідчить про відсутність в його діях події і складуцього адміністративного правопорушення.

Відтак, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Суддя П.П. Гуменний