Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №602/34/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/34/26

Провадження № 1-кп/602/53/2026

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в м.Ланівці кримінальне провадження №12026211030000007 від 02 січня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка, Лановецького району, Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , депутатом не являється, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

В С ТА Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 березня 2025 року постановою Білогірського районного суду Хмельницької області у справі №669/1075/24, яка набрала законної сили 08 квітня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

В подальшому, ОСОБА_4 будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 02 січня 2026 року близько 02 год. 35 хв. ОСОБА_4 , керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2108 д.р.н. НОМЕР_2 та рухався по вул. Привокзальній в м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області, де на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію України» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю та в судовому засіданні пояснив, що дійсно, знаючи про те, що він постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2025 року позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік, 02 січня 2026 року близько 02 год. 35 хв. керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, щиро розкаявся у вчиненому.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, під спостереженням в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції інкримінованого правопорушення у виді штрафу.

Судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів, необхідно вирішити в порядку визначеному ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370, 374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази у справі а саме: два диски, на яких збережено відео, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.

Вирок суду може бути оскаржений, шляхом подання апеляційної скарги особами зазначеними в ст.393 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_6