Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №951/607/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/607/26

Провадження №3/951/250/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП

у с т а н о в и л а :

23.07.2026 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал з Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720051 від 15.07.2026 видно, що 15.07.2026 13:10 на автодорозі 0200810 «Козова-Літятин» 2 км водій автомобіля «Fiat Punto» д.н.з. НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотрималася безпечної дистанції у результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «Pezzaioli» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху і її дії кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

10.08.2026 захисник ОСОБА_1 – Світлик О. М. подав до суду заперечення на протокол. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог КУпАП.

Так причиною виникнення аварійної обстановки стало порушення ПДР саме водієм ОСОБА_2 , який не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, а за її відсутності не встановив знак аварійної зупинки; водночас матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 рухалася зі швидкістю, яка не перевищувала встановленого обмеження; виникнення перешкоди у вигляді неосвітленого, непозначеного попереджувальними засобами транспортного засобу в зоні із видимістю близько 1 метра є обставиною, яку водій об`єктивно не міг ні передбачити, ні виявити завчасно, ні відвернути шляхом гальмування чи маневру; через екстремальне задимлення, створене вантажним автомобілем ОСОБА_1 була позбавлена фізичної можливості побачити перешкоду та розрахувати чи витримати будь-яку дистанцію до неї; викладене свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак казусу (випадку) - заподіяння шкоди за відсутності протиправності та вини, що відповідно до ст. 9, ч. 1 ст. 245, п. 1 ст. 280, п. 1 ст. 247 КУпАП виключає адміністративну відповідальність та є підставою для закриття провадження у справі.

Крім того, зазначає, що схема місця ДТП складена із суттєвим порушенням встановленої форми; дії водія ОСОБА_2 щодо виконання ним вимог п. 9.9–9.11 ПДР при вимушеній зупинці в умовах обмеженої видимості взагалі не досліджувались, протокол стосовно нього не складався; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720051 вказує місцем події «2 км» автодороги «Козова-Літятин», тоді як рапорти чергової частини від 15.07.2026 й схема місця ДТП вказують «1 км 300 м»; такі суперечності щодо місця вчинення правопорушення не усунуто; в матеріалах наявна розбіжність щодо року народження особи стосовно якої складено протокол: в описовій частині зазначено 1986 рік, тоді як на титульному аркуші матеріалів 1989 рік, що потребує усунення. Тож такі недоліки не дозволяють вважати обставини справи з`ясованими повно, всебічно та об`єктивно, як цього вимагає закон.

В той же час якщо суд не погодиться з доводами про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, захист просить врахувати наступне: ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не притягувалась, на утриманні в останньої перебуває малолітня дитина, вона перебуває у зареєстрованому шлюбі; на момент подій ОСОБА_1 тимчасово не працює, отже не має самостійного доходу; внаслідок події остання отримала тілесні ушкодження, тобто є й потерпілою стороною; другий учасник ДТП претензій до ОСОБА_1 не має, що підтверджено його письмовою заявою.

З погляду на що просить суд закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; у разі встановлення судом наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення – обмежитись усним зауваженням або призначити мінімальний захід стягнення без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнала, а адвокат Світлик О. М. просив справу стосовно неї закрити із врахуванням поданого заперечення.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стверджується належними та допустимими у відповідності до ст. 251 КУпАП доказами, що наявні в матеріалах справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720051 від 15.07.2026, з якого видно, що 15.07.2026 13:10 на автодорозі 0200810 «Козова-Літятин» 2 км водій автомобіля «Fiat Punto» д.н.з. НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотрималася безпечної дистанції у результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «Pezzaioli» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху і її дії кваліфіковано за ст. 124 КУпАП /а. с. 1/;

- схемою місця ДТП, яка сталася 15.07.2026 о 13:10 на автодорозі 0200810 «Козова-Літятин» 2 км + 0 м /а. с. 2/;

- рапортами працівників поліції /а. с. 3-5/;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.07.2026 /а. с. 7/;

- фотоматеріалом /а. с. 9, 10/.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.,

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП суддя не вбачає.

В діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а тому з останньої необхідно стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя О. Б. Гриновець