Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №595/1308/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1308/26

Провадження № 1-кп/595/163/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач кримінальне провадження № 12026211130000171 від 30 серпня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верб`ятин Бучацького району Тернопільської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, старшого радіотелефоніста відділення зв`язку взводу зв`язку другого батальйону безпілотних систем, солдата в/ч НОМЕР_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та, проходячи її на посаді старшого радіотелефоніста відділення зв`язку взводу зв`язку другого батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто, діючи з прямим умислом, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили за наступних обставин.

Так, громадянина ОСОБА_3 18 червня 2026 року постановою Бучацького районного суду Тернопільської області (справа №595/667/26, провадження №3/595/138/2026), яка набрала законної сили 30 червня 2026 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим з нею, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 29 серпня 2026 року о 12 год. 40 хв. керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf 4», із д.н.з. НОМЕР_2 , та рухався у м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, де в ході патрулювання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 закону України «Про Національну поліцію», був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області.

Вказаними діями ОСОБА_3 умисно не виконав постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2026 року у справі № №595/667/26, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, тобто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового розслідування, які підтверджують його вину згідно пред`явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду,повністю підтвердив обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 18 червня 2026 року постановою Бучацького районного суду Тернопільської області його притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Він, знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, 29 серпня 2026 року о 12 год. 40 хв. керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf 4», із д.н.з. НОМЕР_2 , який належить дружині, та рухався у межах м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, де був зупинений працівниками поліції. Пояснив, що 29.08.2026, коли він лежав у лікарні, за ним приїхала дружина, щоб відвезти його додому перевдягнутися. Дорогою додому в дружини почалися сильні головні болі, у зв`язку з чим він змушений був сісти за кермо автомобіля. Про те, що йому заборонено керувати транспортним засобом йому було відомо, однак, іншого виходу він тоді не бачив, станом на сьогодні усвідомлює, що повинен був діяти інакше, а саме, викликати таксі, для того, щоб уникнути таких наслідків. У вчиненому щиро кається та запевняє, що більше такого не допускатиме.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, пом`якшуючі та обтяжуючі його вину обставини, особу обвинуваченого.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що він по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно довідки № 34, виданої адміністратором ЦНАП Бучацької міської ради ОСОБА_5 04.09.2026 ОСОБА_3 , до складу зареєстрованих осіб за адресою в с. Озеряни, вул. Переволоцька, 33 входять: заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тесть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується копією витягу з додатку «Дія» з актового запису про народження № 52, який складений Монастириським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 10.08.2018.

За даними довідки № 1439, виданої т.в.о. начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 .Бевзом 13 травня 2026 року, солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 за мобілізацією.

Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) № 132/нст від 12 травня 2026 року, солдата запасу ОСОБА_3 , призваного на військову службу за мобілізацією, призначено на посаду старшого радіотелефоніста відділення зв`язку взводу зв`язку другого батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу.

Як убачається зі службової характеристики, затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_3 , військовослужбовець військової частини служби за мобілізацією, у військовій частині НОМЕР_1 з 12.05.2026. За час знаходження у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 тричі направлявся на проходження курсу БЗВП (16.05.2026, 27.05.2026, 21.07.2026), щоразу був з них відрахований. З 05.08.2026 направлений на лікування до Тернопільської обласної клінічної лікарні м. Тернопіль. З 19.08.2026 по 17.09.2026 перебуває у відпустці за станом здоров`я. Дисциплінарні стягнення відсутні.

Згідно медичної характеристики № 1494/4/13951 від 04.09.2026, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 10.05.2026. Військовослужбовець ОСОБА_3 під час призову ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний придатним до служби в армії. За час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 неодноразово звертався за медичною допомогою. В травні 2026 року проходив обстеження в КНП ТОР «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня», встановлено діагноз: Вертеброгенна тораколюмбалгія із вираженим больовим синдромом. В червні 2026 року стаціонарно лікувався в КНП ТОР «Тернопільська обласна клінічна лікарня» м.Тернопіль, встановлено діагноз: М42.15 – Остеохондроз хребта у дорослих, попереково-грудний відділ. В серпні 2026 року проходив курс лікування в умовах стаціонару в КНП Бучацької міської ради «Бучацька міська лікарня» із діагнозом: Радикулопатія попереково-крижового відділу.

Згідно вимоги ДІАП № 46-01092026/61003 (вих.. 111283-2026 від 31.08.2026) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Судом встановлено обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, не встановлено.

Суд приймає до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом`якшуючих покарання обставин, позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, стан здоров`я обвинуваченого та наявність на його утриманні малолітнього сина, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави в мінімальному розмірі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази: DVD-R диск № 111102-S1, ємкістю 4.7 GB на якому містяться відеофайлами із назвами: «відео зупинки тз» розміром 4,21 mb, тривалістю відео 25 сек.; «export-q3hau», розміром 46,5 mb, тривалістю відео 1 хв. 45 сек. – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок ухвалений в нарадчій кімнаті і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1