Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №577/3473/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3473/26

Провадження № 2/577/1914/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить виділити в натурі 49/100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку А1-1, загальною площею- 50,8 кв.м, житловою площею-32,6 кв.м, в тому числі з веранди «2-1» -6,4 кв.м, житловою «2-2» -17,5 кв. м, житлової «2-3»-15,1 кв.м, кухні «2-4»-9,4 кв.м, кладової «2-5»-2,4 кв.м, ганку «Гн2»-2,6 кв.м, сараю «Г1»-3,8 кв.м, сараю «Д1»-20,8 кв.м, душу «Л1»-1,2 кв.м, альтанки «П1»-9,5 кв.м, вбиральні «Н1»-1 кв.м, огорожі «№1-4», сараю «К1»-5,6 кв.м, гараж «01»-24,9 кв.м. та визнати за ним право власності на вказану частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, як окремий об`єкт нерухомого майна, припинивши право спільної часткової власності на вказаний житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями та спорудами.

Вимоги обґрунтовує тим, що в АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належить на праві приватної спільної часткової власності: йому - 49/100 частини, та ОСОБА_3 - 51/100 частина.

Нерухоме майно між сторонами, як співвласниками, фактично поділене, та розмежоване із облаштованими окремими входами та подвір`ями і кожен з них користується відповідними частинами будинку, господарськими спорудами окремо та самостійно. Дане нерухоме майно їм належить фактично на праві приватної власності, однак номінально значиться, що майно перебуває у спільній частковій власності. Позивач бажає провести поділ спільного майна шляхом виділення в натурі приміщень за фактичним порядком користування, який склався між ним. У досудовому порядку вирішити питання про поділ майна в натурі неможливо, так як відповідач не бажає укладати нотаріальний договір.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі. (а.с.40).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі проти позову не заперечує (а.с.42).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поняття спільної часткової власності визначено в частині першої статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить – 49/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 14.05.1976 року (а.с.21).

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на житловий будинку від 14.05.1976 року ОСОБА_3 належить – 51/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 28).

З довідки, виданої КП «Конотопське МБТІ» від 24.03.2026 року № 292 вбачається, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 - 51/100 частина, ОСОБА_1 - 49/100 частин (а.с.9)

09.01.2024 року КП «Конотопське МБТІ» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 88,0 кв.м , житловою площею 50,1 кв.м. (а.с.16-19).

За висновком ФОП ОСОБА_5 щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна № 10-26 від 25.02.2026 року ОСОБА_1 може бути виділена у власність 49/100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку А1-1, загальною площею - 50,8 кв.м, житловою площею-32,6 кв.м, в тому числі з веранди «2-1» -6,4 кв.м, житловою «2-2» -17,5 кв. м, житлової «2-3»-15,1 кв.м, кухні «2-4»-9,4 кв.м, кладової «2-5»-2,4 кв.м, ганку «Гн2»-2,6 кв.м, сараю «Г1»-3,8 кв.м, сараю «Д1»-20,8 кв.м, душу «Л1»-1,2 кв.м, альтанки «П1»-9,5 кв.м, вбиральні «Н1»-1 кв.м, огорожі «№1-4», сараю «К1»-5,6 кв.м, гаражу «01»-24,9 кв.м. (а.с.10-14).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За змістом ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно зі ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог. Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, виданого ФОП ОСОБА_5 № 10-26 від 25.02.2026 року ОСОБА_1 може бути виділена у власність 49/100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, розташованих в АДРЕСА_1 . Спір між співвласниками про розмір часток у праві власності на майно по АДРЕСА_1 відсутній. Вказані обставини та позов також визнаються відповідачем по справі. Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, тому визнання позову відповідачем слід прийняти.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 317-319, 358,364,365 ЦК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 власність 49/100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку А1-1, загальною площею - 50,8 кв.м, житловою площею-32,6 кв.м, в тому числі з веранди «2-1» -6,4 кв.м, житловою «2-2» -17,5 кв. м, житлової «2-3»-15,1 кв.м, кухні «2-4»-9,4 кв.м, кладової «2-5»-2,4 кв.м, ганку «Гн2»-2,6 кв.м, сараю «Г1»-3,8 кв.м, сараю «Д1»-20,8 кв.м, душу «Л1»-1,2 кв.м, альтанки «П1»-9,5 кв.м, вбиральні «Н1»-1 кв.м, огорожі «№1-4», сараю «К1»-5,6 кв.м, гаражу «01»-24,9 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 49/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Рідзевська І. О.