Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №591/1583/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №591/1583/26

Провадження №2/592/1698/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 21 000 грн 00 коп. та понесені витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп..

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15.02.2024 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір № 1443364 про надання споживчого кредит. Відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на умовах визначених кредитним договором, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені договором. Згідно з умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 2 000 грн 00 коп. на строк 360 днів зі стандартною процентною ставкою 912,5 % річних (2,5 % в день), зниженою процентною ставкою 3,65 % річних (або 0,010% в день), реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом – 90 465,53 % річних, реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 13 702,21 % річних. ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 2 000 грн 00 коп. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. 24.12.2024 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 24122024, згідно з умовами якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1443364 від 15.02.2024. Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 1443364 від 15.02.2024, заборгованість відповідача, складає: тіло кредиту 2 000 грн 00 коп., нараховані проценти – 15 650 грн 00 коп., нараховані позивачем проценти за 47 календарних днів – 2 350 грн 00 коп., штрафні санкції – 1 000 грн 00 коп., а всього 21 000 грн 00 коп.

12.05.2026 ухвалою суду позовна заява залишалась без руху.

21.05.2025 недоліки позовної заяви усунені позивачем.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.05.2026 призначено судове засідання у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання о 09-05 год. 05.08.2026.

05.08.2026 судове засідання відкладено на 09-40 год. 23.09.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. При зверненні до суду з позовною заявою просив розгляд справи провести без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач не з`явився і завчасно не повідомив про поважність причин неявки. Судова повістка, копія ухвали направлені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Однак документи повернулися до суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою від 08.08.2026. Крім того, при подачі позову до суду позивачем надано докази відправлення копії позову відповідачу.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак відповідач є таким, що належно повідомлений про дату і місце розгляду справи. Таким чином згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України немає перешкод для судового розгляду.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного:

Суд установив, що 15.02.2024 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту №1443364. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на суму 2 000 грн 00 коп., строк кредитування 360 днів зі стандартною процентною ставкою 912,5 % річних (2,5 % в день), зниженою процентною ставкою 3,65 % річних (або 0,010% в день), реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом – 90 465,53 % річних, реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 13 702,21 % річних.

ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти у сумі 2 000 грн 00 коп. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 .

Кредитний договір відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) «А111».

Відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином не повертав кредит та не сплачував проценти.

Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».

Пунктом 1.5.1 Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору.

Також, підпунктом 3 пункту 5.1. кредитного договору передбачено, що ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.

24.12.2024 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 24122024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1443364 від 15.02.2024.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 1443364 від 15.02.2024, заборгованість відповідача, складає: тіло кредиту 2 000 грн 00 коп., нараховані проценти – 15 650 грн 00 коп., нараховані позивачем проценти за 47 календарних днів – 2 350 грн 00 коп., штрафні санкції – 1 000 грн 00 коп., а всього 21 000 грн 00 коп.

Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст. 512, 514, 516, 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз наведених положень закону дає підстави стверджувати, що передбачено таке зобов`язання як кредит. Так кредитор зобов`язується надати кошти боржнику, а останній зобов`язується повернути їх та сплатити проценти за користування. При цьому боржник має виконати свої зобов`язання належним чином та у строк. Боржник коли не виконав свої обов`язки порушив права кредитора. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту, то з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 000 грн.

Щодо процентів суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором №1443364 від 15.02.2024, заборгованість відповідача становить 21 000 грн 00 коп., яка складається з тіла кредиту – 2 000 грн 00 коп., нарахованих процентів первісним кредитором – 15 650 грн 00 коп., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 47 календарних днів – 2 350 грн 00 коп., штрафні санкції – 1 000 грн 00 коп.

Оцінюючи заявлений до стягнення розмір процентів, суд виходить із того, що відповідно до статей 3, 13, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки повинні здійснюватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а зобов`язання має ґрунтуватися на зазначених засадах. Принцип свободи договору не є абсолютним та повинен реалізовуватися з дотриманням загальних засад цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 8 Цього Закону денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно пункту 17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Враховуючи вищевикладене слід зазначити, що за кредитним договором № 1443364 від 15.02.2024 підлягають стягненню проценти, а саме: з 15.02.2024 по 22.04.2024 за 67 днів, а нараховані за цей час відсотки за ставкою 2,5% від суми кредиту 2 000 грн 00 коп. складають 3 350 грн. 00 коп. (2 000?2,5%?67). За наступний період з 22.04.2024 по 20.08.2024, що триває 120 днів, за ставкою 1,5%, борг по процентам дорівнює 3 600 грн 00 коп. (2 000?1,5%?120). Нарешті, період з 21.08.2024 по 09.02.2025 становить 172 дні, і нараховані відсотки за ставкою 1% складають 3 440 грн 00 коп. (2 000? 1% ?172). Сума нарахованих відсотків за всі періоди становить 10 390 грн 00 коп. (3 350+3 600+3 440). Таким чином загальна сума заборгованості разом із тілом кредиту (2 000 грн 00 коп.) підлягає стягненню в розмірі 12 390 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позов в межах заявлених вимог підлягає частковому задоволенню, а саме – стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором 1443364 від 15.02.2024 у сумі 12 390 грн 00 коп., з яких: 2 000 грн 00 коп. – заборгованість з тілом кредиту; 10 390 грн 00 коп. – заборгованість за процентами.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафні санкції у розмір 1 000 грн 00 коп.

Щодо стягнення штрафу суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1 000 грн 00 коп. слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 12 390 грн 00 коп., з яких заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 000 грн 00 коп., по процентам у розмірі 10 390 грн 00 коп.. Задоволена частина позову становить 59 процентів від заявленої ціни позову 21 000 грн 00 коп. (12390,00?21 000,00 =59).

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеному позову в розмірі 1 570 грн 82 коп., тобто 59 процентів від сплаченої суми судового збору 2 662 грн 40 коп. судового збору (2662,40?59?100 =1570,82).

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822) 12 390 грн 00 коп. заборгованості, 1 570 грн 82 коп. відшкодування витрат, а всього 13 960 грн 82 коп..

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.09.2026.

Суддя Владислав КОСТЕНКО