Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №455/1531/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1531/26

Провадження № 3/455/682/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М.,

за участю:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

захисниці – адвокатки Писко С.І.,

розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

роз`яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2026 року до Старосамбірського районного суду Львівської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №742940 від 11.08.2026 зазначено, щоводій ОСОБА_1 11 серпня 2026 року о 15 годині 58 хвилин в с. Кобло по вул. Центральна Самбірського району керував трактором марки ХТЗ б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру 0194, від керування відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР України – відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Судовий розгляд справи двічі відкладався, оскільки спочатку особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, попросив відкласти розгляд справи з метою отримання правничої допомоги щодо свого захисту. А в подальшому захисниця попросила надати час для ознайомлення з матеріалами справи.

30.09.2026 року захисниця ОСОБА_1 , адвокатка Писко С.І., подала клопотання про закриття провадження у справі.

Звернула увагу на такі ключові моменти:

-більшість наданих відеозаписів здійснені приватними пристроями та не можуть бути доказами фіксації вчинення адміністративного правопорушення під час виконання поліцейським службових обов`язків;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння було виписане 11.09.2026 року в незрозумілій годині та не підтверджене відеозаписом, тому офіційного рішення поліцейського у формі письмового направлення ОСОБА_1 на огляд поліцейським не приймалося, а наявне направлення складене поза межами процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення;

-уповноважена особа ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області не надали доказів, що було дотримано вимоиг ст. 266 КУпАП, Порядку № № 1103 та Інструкції щодо доведення до відома ОСОБА_1 процедури та порядку проходження огляду на стан сп`яніння мна місці зупинки та/або в медичному закладі та наслідки відмови

В судове засідання, призначене на 30 вересня 2026 року з`явилися ОСОБА_1 та його захисниця, адвокатка Писко С.І.

ОСОБА_1 вину не визнав, незрозумів, що відбувалося, поліцейський сказав прийти в суд за правами.

Захисниця ОСОБА_1 , адвокатка Писко С.І., підтримала аргументи, викладені в клопотані від 30.09.2026 року. Просила закрити провадження у цій справі, оскільки в діях її підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00). Відповідно до сталої практики ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, пункт 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, пункт 76).Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.

В п. 42 постанови по справі № 208/712/19 30 серпня 2023 року Велика Палата зазначила, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України» (див. пункт 25 цієї постанови).

У справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п`яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене. Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).

21 липня 2021 року Конституційний суд України у справі № 3-173/2018(1186/18, 77/19) зазначив, що проблема чинного законодавства про адміністративні правопорушення лежить в унормуванні в законодавстві про адміністративні правопорушення великої кількості правопорушень, які за своєю природою або характером і ступенем суворості стягнення належать до кримінальних правопорушень. Розв`язання зазначеного питання, на думку Конституційного Суду України, має бути здійснено Верховною Радою України системно та невідкладно. Станом на сьогодні проблема законодавцем не вирішена.

Згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння залишається і донині адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП. А тому розгляд цієї справи відбувся з дотриманням норм саме КУпАП з врахуванням гарантій, передбачених статтею 6 ЄКПЛ.

З дня складання протоколу серії ЕПР1 №742940 пройшло 50 днів, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду його справи та мав достатній час і можливість для підготовки свого захисту особисто чи з використанням юридичної допомоги захисника. ОСОБА_1 скористався правом на захист, отримав правову допомогу безоплатно, він та його захисниця письмово виклали аргументи чому вважали, що не було підстав для притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а також мали можливість без обмежень відстоювати свою позицію в суді, що свідчить про дотримання гарантій, передбачених п. b, с ч.3 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначеними положеннями нормативних актів передбачено обов`язок проходження огляду на стан сп`яніння саме водіїв транспортних засобів, тобто тих осіб, які на час зупинення керували транспортними засобами, а також тих, щодо яких наявні докази такого керування безпосередньо перед пред`явленням працівниками поліції вимоги про проходження такого огляду. Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Отже, якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні указаного правопорушення надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №742940 від 11.08.2026 року, у якому зазначено, що водій ОСОБА_1 11 серпня 2026 року о 15 годині 58 хвилин в с. Кобло по вул. Центральна Самбірського району керував трактором марки ХТЗ б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру 0194, від керування відсторонений. В розділі 10 протоколу зазначено, що технічний засіб відеозапису: 0194;

- рапорт поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 11.08.2026 року про те, що 11.08.2026 року під час патрулювання в складі групи реагування патрульної поліції, близько 15:58 в с. Терло по вул. Центральній Самбірського району, виявили мототрактор, який маневрував проїзною частиною дороги. Після зупинки транспортного засобу та встановлення особи водія, під час розмови виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, однак водій відмовився. На громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Відеофіксація проводилась з моменту зупинки транспортного засобу та до закінчення складання адміністративних матеріалів без залучення двох свідків;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_1 відмовилася від огляду;

- у направленні водія транспортного засобу від 11.08.2026 року 16:06 ( з виправленнями) з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_1 відмовилася від огляду в медичному закладі;

- відеозаписом із службового автомобіля з неідентифікованого пристрою з поміткою «УІ» від 11.08.2026 року з 15:57:57 до 15:58:47 , на якому зафіксовано, що службовий автомобіль їде по ґрунтовій дорозі за трактором, який в кінці відео зупиняється на обочині;

- відео з неідентифікованого пристрою з назвою «2 video 2026-08-12» без фіксації дати та часу. В саме відео вмонтовано напис «2 video 2026-08-12», тривалість відео - 1хв. 02 секунд. На ньому зафіксовано як поліцейський ознайомлюється з документами ОСОБА_1 . Потім питає чи той пив горілку, просить дихнути. Чути видих, ОСОБА_1 каже, що може вчора трішки випив. Поліцейський пропонує пройти тест на стан алкогольного сп`яніння та питає чи буде дихати в Драгер. Відео обривається. Відео записане на фоні частини трактора, який стоїть нерухомо, не чути, що працює двигун, без фіксації впливу на органи керування (кермо, педалі, перемикачі) трактора, водія не видно;

- відеозапис із неідентифікованого пристрою № 01951 від 11.08.2026 року з 15:17:34 до 15:32:36, 15:32:36 до 15:33:07, без зазначення приналежності особі поліцейського, який починається із середини фрази поліцейського «… сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер». ОСОБА_1 каже, а що тут дихати, поліцейський відповідає, що якщо не буде дихати в Драгер, то пропонує пройти огляд в лікарні, сісти з ними в автомобіль та поїхати в лікарню, а якщо ні – то буде фіксувати відмову і скеровувати в суд. ОСОБА_1 питає чи права забирають, поліцейський відповідає, що спочатку має дути. ОСОБА_1 каже, що краще в лікарні подихає. Але дізнається, що треба їхати в Старий, не хоче. Поліцейський питає, чи буде дути на місці зупинки, ОСОБА_1 відповідає, якщо хочете, бере в руки мундштук та питає, чи можна не дути. Поліцейський відповідає, що тоді за відмову складе протокол. ОСОБА_1 каже: «Добре». Поліцейський роз`яснює, що тоді складе протокол за статтею 130, п.2.5., що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Поліцейський починає оформляти тимчасовий талон, дивиться на свою камеру і каже номер 0194, хоча на відео висвітлюється 01951. З`ясовуючи годину, поліцейський дивиться її в телефоні і каже 15:58, хоча камера показує 15:26, лише після 10 хв цього відео другий поліцейський включає нагрудну камеру. Під час складання протоколу права ОСОБА_1 не були роз`ясненні. Роз`яснено, що протокол складено за ч.1 ст. 130 п.2.5. за відмову від огляду на стан сп`яніння, надано примірник протоколу ОСОБА_1 , сказав, що права повернуть в суді. Відомості, що ОСОБА_1 відсторонили від керування трактором відсутні.

- відеозапис із нагрудної камери поліцейського ОСОБА_2 № 905599 від 11.08.2026 року 16:10:12 до 16:13:46, на якому зафіксовано як поліцейський оголошує ОСОБА_1 , що на нього було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки всупереч п. 2.5. ПДР відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події і в ОСОБА_3 та повідомлено, що справа буде розглядатися в суді. Самого факту відмови цією камерою не зафіксовано.

Однак, достатніх, належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачено ч.1 ст. 130 КУпАП, не має.

Із відео з невстановленого пристрою з назвою «2 video 2026-08-12» без фіксації дати та часу неможливо встановити, що воно містить інформацію про подію 11.08.2026 року. Місце, яке зафіксоване на відео «2 video 2026-08-12» подібне до місця, яке зафіксовано на камери під № 905599 та № 01951, однак це лише припущення, яке не можу покласти в основу рішення. Уповноважена особа ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області не надала метадані цього відео чи пристрій з первинною фіксацією відео, щоб можна було точно встановити дату та час його створення та проаналізувати на предмет відношення до події 11.08.2026 року, яка стала підставою для оформлення складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Крім того, є незрозумілим джерело походження цього відео та його автора. Встановити автентичність цього відео неможливо.

На відео з нагрудної камери поліцейського № 905599 не зафіксовано факту відмовивід проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі. На відео зафіксовано, що трактор стоїть нерухомо, не чути, що працює двигун, без фіксації впливу на органи керування (кермо, педалі, перемикачі) трактора. Зафіксовано лише оголошення ОСОБА_1 , що на нього було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки всупереч п. 2.5. ПДР відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події і в ОСОБА_3 та повідомлено, що справа буде розглядатися в суді. Інформації з цього відео недостатньо, щоб виснувати про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відеозапис із пристрою № 01951 від 11.08.2026 року стосується подій з 15:17:34 до 15:32:36, 15:32:36 до 15:33:07, тобто тих обставин та фактів, які за часом передують зафіксованому факт зупинки водія ОСОБА_1 та суперечить запису із службового автомобіля з неідентифікованого пристрою, протоколу та даних направленні водія транспортного засобу від 11.08.2026 року 16:06 ( з виправленням). Тому не можу зрозуміти чи йде мова про дві різні події, які трапилися в один день, чи про помилку в фіксуванні часу на технічних пристроях, за точність яких відповідає поліцейський відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкціїі з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року чи відбувся збій у записах камер чи свідома компіляція відеозаписів, адже поліцейський каже, що номер камери 0194, хоча на відео відображено 01951. В рапорті зазначено, що виявили ОСОБА_1 , який керував трактором близько 15:58 в складі групи реагування патрульної поліції, однак згідно запису з приладу №01951 поліцейські пропонували пройти огляд на стан сп`яніння до часу виявлення водія і таку значну розбіжність в часі неможливо пояснити технічною похибкою.

Вважаю слушними аргументи захисниці, що неможливість ідентифікувати належність певних пристроїв, якими здійснювалась відеозйомки, до службових сіє сумніви в автентичності записів.

В той же час в протоколі поліцейський зазначив, що факт відмови зафіксовано на камеру 0194, але відео з цієї камери не має.

Робота та фіксування її результату поліцейськими не завжди є бездоганними та ідеальними. Виявлені при розгляді цієї справи значні розбіжності та недоліки породили небезпідставні сумніви, що версія події, яка викладена в протоколі, дійсно мала місце. Наголошую, що за наявнівності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони прямо та істотно порушують права і свободи людини та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

Без отримання пояснень уповноважених осіб ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо розбіжностей в номерах камер, їх службової приналежності та часу фіксування можливого порушення ( чи порушень) відтворити точні час та обставини подій не можливо.

Самостійне відшукування суддею доказів, які б нівелювали такі очевидні та незрозумілі розбіжності і невідповідності, фактично б свідчило про прийняття на себе ролі обвинувачення, та похитнуло б віру не лише самого ОСОБА_1 , але й інших громадян в існування суддівської неупередженості та безсторонності у такій категорії справ, яка є суспільно чутливою.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у судді.

Відомості у протоколі, рапорті та направлені на огляд водія суперечать відеозапису з камери № 01951 від 11.08.2026 року, відео з нагрудної камери поліцейського № 905599 не містить зафіксованого факту про відмову від проходження огляду, а відео з камери 0194 взагалі відсутнє. Вважаю, що уповноважена особа ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області не надала доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, що ОСОБА_1 як водій трактора був ознайомлений з процедурою та порядком проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та свідомо відмовився.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року №5-рп/2015у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявизначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі, факти встановлені судею у сукупності, викликають сумніви щодо події самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах, зокрема, «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).

Згідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вважаю, що провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3ст.130 КУпАПслід закрити на підставі п.1ст.247 КУпАПза відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247, ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.М. Івасенко