Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №560/4961/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4961/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1481/6/22-01-24-11 від 30.01.2026 року про анулювання реєстрації єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області вчинити дії щодо відновлення реєстрації як платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем з 01.04.2016 обрано спрощену систему оподаткування (3 група платника єдиного податку, ставка у відсотках від доходу - 5, без реєстрації ПДВ). Проте, рішенням № 1481/6/22-01-24-11 від 30.01.2026 анульовано 31.12.2025 для позивача реєстрацію платника єдиного податку з підстави наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, станом на 01.09.2025 (25790,01 грн), 01.10.2025 (19867,28 грн), 01.11.2025 (19867,28 грн), 01.12.2025 (42840,02), про що свідчить довідка доперевірочного аналізу № 1647/22-01-24-11/ НОМЕР_1 від 28.01.2026. При цьому, перевірка суб`єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку на предмет дотримання ним вимог перебування на спрощеній системі оподаткування може проводитись шляхом призначення та проведення документальної планової або позапланової перевірки відповідно до норм ПК України. Як наслідок, довідка доперевірочного аналізу не може бути підставою для прийняття оскарженого рішення. Жодних інших перевірок з питань, передбачених нормами пункту 299.11 статті 299 ПК України, відповідач не проводив. Крім того, позивач не отримував податкову вимогу, в якій було б повідомлено про існування податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Також, 12.01.2026 за рахунок самостійної сплати грошових зобов`язань, наявний податковий борг погашено в повному обсязі. Це підтверджує відсутність у позивача податкового боргу і на момент складення довідки доперевірочного аналізу, і на момент прийняття спірного рішення.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що контролюючий орган діяв виключно в межах та у спосіб, передбачених чинним законодавством, оскільки рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято на підставі встановленого факту порушення податкового законодавства, допущеного платником податків. Водночас, податковий обов`язок та відповідальність платника податків виникають не з моменту складання акту перевірки, а з моменту фактичного вчинення порушення податкового законодавства.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин.

До суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про наявність податкового боргу, оскільки 20.06.2025 ним отримано податкову вимогу від 09.06.2025 №0006524-1306-2201. Крім того, з урахуванням норм пункту 36.1 статті 36 ПК України, саме на позивача покладається обов`язок самостійно контролювати стан своїх податкових зобов`язань та забезпечувати їх своєчасну сплату.

До суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що податкова вимога від 09.06.2025 №0006524-1306-2201 сформована у зв`язку з наявністю податкового боргу, який виник 20.05.2025, та не свідчить про повідомлення позивача про існування податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме, станом на 01.07.2025, 01.08.2025, 01.09.2025, 01.10.2025, 01.11.2025, 01.12.2025.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 30.03.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 30.03.2026 суд у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовив.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності 28.02.2006, номер запису про державну реєстрацію 26630000000001322.

Згідно з витягом з реєстру платників єдиного податку № 303 від 19.03.2021 позивач 01.04.2016 обрав спрощену систему оподаткування та з 01.04.2021 був платником єдиного податку 3 групи з ставкою у відсотках до доходу - 5.

У довідці доперевірочного аналізу № 1647/22-01-24-11/ НОМЕР_1 від 28.01.2026 зазначено, що перевіркою своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань встановлено, що по особовому рахунку платника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.07.2025 по 31.12.2025 рахувалася заборгованість (на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів), а саме: станом на 01.07.2025 - 5993,51 грн, станом на 01.08.2025 - 5993,51 грн, станом на 01.09.2025 - 25790,01 грн, станом на 01.10.2025 - 19867,28 грн, станом на 01.11.2025 - 19867,28 грн, станом на 01.12.2025 - 42840,02 грн. З урахуванням норм підпункту 299.10.3 пункту 299.10 статті 299, абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підлягає виключенню з Реєстру платників єдиного податку 31.12.2025.

Рішенням № 1481/6/22-01-24-11 від 30.01.2026 позивачу 31.12.2025 анульовано реєстрацію платника єдиного податку з підстави наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 291.2 статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Положеннями підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено вичерпний перелік випадків, у разі яких платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, зокрема, згідно з підпунктом 8 - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

За правилами пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Згідно із статтею 299 ПК України підставою для винесення рішення про скасування реєстрації платника єдиного податку є акти перевірок податкового органу, у яких зафіксовані порушення податкового законодавства.

Як встановив суд, оскаржене рішення відповідача прийняте на підставі аналізу дотримання вимог законодавства в частині права застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо дотримання вимог підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, здійсненого не у межах податкової перевірки.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної саме документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16, від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а

У постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Доводи позивача про не надіслання йому податкових вимог про наявність боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме, станом на 01.07.2025, 01.08.2025, 01.09.2025, 01.10.2025, 01.11.2025, 01.12.2025, суд оцінює критично з огляду на таке.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, позивач 20.06.2025 отримав податкову вимогу від 09.06.2025 №0006524-1306-2201, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується останнім.

Суд також зважає на те, що 12.01.2026 податковий борг позивачем погашено в повному обсязі, що не заперечується відповідачем. Тобто ні станом на час формування довідки доперевірочного аналізу № 1647/22-01-24-11/2977510116 від 28.01.2026, ні станом на час прийняття рішення № 1481/6/22-01-24-11 від 30.01.2026 у позивача не існувало податкового боргу.

Оскільки відповідач не дотримався процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, то оскаржене рішення є протиправним та належить скасуванню.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 19-3.1 статті 19-3 ПК України до державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.13 статті 299 ПК України встановлено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.

Встановлення судом факту протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття протиправного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. У цьому випадку з 31.12.2025 (тобто, з дати виключення з реєстру, зазначеної в спірному рішенні, а не з 01.01.2026, як зазначає позивач), шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.

При цьому, суд враховує, що нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує таке.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3328,00 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Щодо цього суд зазначає та враховує таке.

Згідно з частинами 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу позивач скористався своїм правом, визначеним частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.

Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 1481/6/22-01-24-11 від 30.01.2026.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи з 31.12.2025, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Встановити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк