Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/29/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/29/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 31 травня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 31 травня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової і відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанов і Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Позов обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Починаючи з 31.05.2022, відповідач протиправно розраховував йому грошове забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018. Це призвело до порушення майнових прав позивача на отримання грошового забезпечення у визначеному законом розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії. На думку позивача, з 29.01.2020 діє первинна редакція пункту 4 постанови КМУ № 704, тому розміри посадового окладу та окладу за військовим званням мали визначатися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023. Позивач також зазначає, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою. Перераховані суми, на думку позивача, мають бути виплачені з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44. На запит представника позивача відповідач листом від 20.11.2025 повідомив, що при розрахунку грошового забезпечення позивача застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою від 05.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 05.01.2026. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 31.05.2022, що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 про доходи від 23.06.2025 № 569, у період з травня 2022 року по травень 2025 року відповідач щомісяця нараховував і виплачував позивачу грошове забезпечення та додаткові види грошового забезпечення, премії, винагороди.

Листом від 20.11.2025 № 1645/18/1313, наданим у відповідь на адвокатський запит від 28.10.2025, відповідач повідомив таке. Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців є розмір 1762 гривні.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.10.2025 № 189-РС солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.10.2025 № 286 його з 11.10.2025 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Цим наказом позивачу, зокрема, виплачено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби за 42 повних календарних місяці служби. Також виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку: за 2022 рік - 23 календарні дні, за 2023 рік - 15 календарних днів, за 2025 рік - 8 календарних днів. Крім того, виплачено грошову компенсацію за 14 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за 2023-2025 роки як учаснику бойових дій, грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік, а також щомісячну премію та надбавку за особливості проходження служби за період з 01 по 11 жовтня 2025 року. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік не виплачувалася.

Відомостей про нарахування та виплату позивачу у період з 31.05.2022 по 20.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань матеріали справи не містять.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою, третьою, четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) пункт 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року залишена без змін, пункт 6 Постанови № 103 визнано протиправним та нечинним.

Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів визначає Закон України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ). Відповідно до статті 6 Закону № 2017-ІІІ базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 420/18318/23.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня встановлювався статтею 7 законів про Державний бюджет України у таких розмірах:

- на 01.01.2022 - 2481,00 грн (Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік»);

- на 01.01.2023 - 2684,00 грн (Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX)).

Статтею 7 Закону № 2710-IX, зокрема, установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні.

Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2024 року у справі № 260/1576/23, висновок з якої підтримано у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 580/5664/23, дійшов висновку, що такий розмір прожиткового мінімуму не може бути застосований для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704. Грошове забезпечення військовослужбовців має спеціальне правове регулювання, визначене статтею 9 Закону № 2011-ХІІ та Постановою № 704.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, і до 19.05.2023 пункт 4 Постанови № 704 діяв у первинній редакції, якою Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, був зобов`язаний застосовувати саме цю чинну редакцію пункту 4 Постанови № 704.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у листі від 20.11.2025 підтвердив, що при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача застосовував розрахункову величину 1762 гривні, і правомірності такого обчислення за період до 19.05.2023 не довів.

Отже, відповідач протиправно обчислював і виплачував позивачу грошове забезпечення за період з 31.05.2022 по 19.05.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на тарифні коефіцієнти.

Перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує перерахунок (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, які обчислюються від них. Це щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема надбавка за вислугу років, премія, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань тощо.

Тому необхідно зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 31.05.2022 по 19.05.2023, у тому числі премію. Розміри посадового окладу та окладу за військовим званням при цьому слід визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. У такому ж порядку підлягають перерахунку щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, нараховані позивачу в цей період.

Щодо грошового забезпечення за 20.05.2023 суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, абзац перший пункту 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481.

Постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - відмовлено. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

У цій постанові Верховний Суд виснував, що «з аналізу вказаних положень Закону чітко вбачається, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме КМУ (у тому числі, встановлення базової величини)».

Верховний Суд також зазначив, що «у жодних з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, що, відповідно, не дозволяє суду констатувати, що вносячи зміни до Постанови № 704 у частині встановлення базової величини для розрахунку грошового забезпечення, Уряд діяв не в межах своєї компетенції, визначеної статтею 117 Конституції України, та поза повноважень, установлених статтею 20 Закону № 794-VII».

Крім того, з урахуванням пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Верховний Суд дійшов висновку: «Як наслідок, Верховний Суд уважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що КМУ не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки таке не передбачено та не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили (Закону № 1774-VІІІ)».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, з 20.05.2023 пункт 4 Постанови № 704 визначає розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями виходячи з розміру 1762 гривні. Обчислюючи позивачу грошове забезпечення за 20.05.2023 виходячи з цього розміру, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Тому в задоволенні позову в частині вимог за 20.05.2023 необхідно відмовити.

Позивач просить перерахувати, серед іншого, компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку, компенсацію за невикористану додаткову відпустку та одноразову грошову допомогу при звільненні.

Як встановлено судом, ці виплати здійснено відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2025 № 286 у зв`язку зі звільненням позивача з військової служби, тобто в жовтні 2025 року, а не в період з 31.05.2022 по 20.05.2023. Як зазначає сам позивач, одноразова грошова допомога у разі звільнення обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою. Грошове забезпечення позивача станом на день звільнення відповідач правомірно визначав відповідно до чинної з 20.05.2023 редакції пункту 4 Постанови № 704, тобто виходячи з розміру 1762 гривні. Позивач не довів, що розмір цих виплат залежить від розміру грошового забезпечення за період з 31.05.2022 по 19.05.2023.

Тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктом 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Отже, оскільки грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення, перераховані суми грошового забезпечення за період з 31.05.2022 по 19.05.2023 підлягають виплаті позивачу з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.

Відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 31.05.2022 по 19.05.2023, а також щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих за цей період, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, за період з 31.05.2022 по 19.05.2023, а також щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, нараховані у цей період, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя В.К. Блонський