Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №560/21385/25
Суддя: Божук Д.А.
Справа № 560/21385/25
РІШЕННЯ
іменем України
28 вересня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати бездіяльність протиправну Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не належного розгляду заяви-клопотання від 04.12.2025.
2. Зобов`язати Міністерство оборони України ІНФОРМАЦІЯ_2 надати запитувані документи на підставі заяви-клопотання від 04.12.2025, а саме:
- надати копію рішення, яким відмовлену в задоволенні заяви від 25.11.2025 на отримання відстрочки від призову на військову службу.
- надати копію протоколу голосування про відмову в задоволенні заяви від 25.11.2025 року на отримання відстрочки від призову на військову службу.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою-клопотанням, яку просив розглянути відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру». Повідомляє, що відповідач під час розгляду поданої заяви-клопотання не дотримався положень статей 42 та 49 вказаного Закону.
Ухвалою суду від 29.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Як вбачається зі змісту скріншоту сторінки порталу «Дія» 25.11.2025 року ОСОБА_2 , з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, подав пакет документів (довідка до акта огляду МСЕК, підтвердження родинних зв`язків другого ступеня споріднення, документи про компенсацію на догляд або акт встановлення факту постійного догляду).
Відповідно до повідомлення від 01.12.2025 №4/5449 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресованого ОСОБА_3 , комісією четвертого відділу розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За результатом розгляду повідомлено, що протоколом від 38.11.2025 №43 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та, що ОСОБА_4 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. У повідомлені також зазначено причини відмови: не підтверджено відсутність осіб першого ступеня споріднення у особи, яка потребує постійного догляду, не підтверджено родинні зв`язки заявника і особи, яка потребує догляду.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою-клопотанням від 04.12.2025, у якому, посилаючись на Закон України "Про адміністративну процедуру", просив: надати копію рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви від 25.11.2025 року на отримання відстрочки від призову на військову службу, надати копію протоколу голосування про відмову в задоволенні заяви від 25.11.2025 на отримання відстрочки від призову на військову службу, відповідь надати в установлений діючим законодавством термін на електронну скриньку.
У заяві-клопотанні заявник зазначив, що остання стосується розгляду заяви його рідного брата ОСОБА_2 від 25.11.2025 на отримання відстрочки від призову на військову службу. Також повідомив, що при розгляді заяви від 25.11.2025 року чіпалися його інтереси, тому що його брат оформив за ним догляд та здійснював його близько 10 років і продовжував поновлювати документи по догляду, що засвідчує рішення від 19.08.2025 року про призначення догляду.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у листі від 12.12.2025 повідомив ОСОБА_1 наступне: 1. згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (протокол №43 від 28.11.2025) громадянину ОСОБА_2 відповідно до п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (зі змінами), було направлено повідомлення згідно додатку 7 (вих. №4/5449 від 01.12.2025)%; 2. надання копії протоколу голосування комісії відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (зі змінами), не передбачено.
На виконання ухвали суду від 29.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 проінформував, що відомостей про повідомлення позивача про час, дату та місце розгляду його звернення від 04.12.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_4 не виявлено. Також повідомив, що на звернення позивача від 04.12.2025 надано відповідь четвертим відділом (м. Красилів) ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену листом від 12.12.2025 №4/5587, зазначення у згаданому листі того, що він оформлений на звернення від 08.12.2025, замість 04.12.2025, є технічною опискою. Разом із тим, відповідач вказав, що лист четвертого відділу (м. Красилів) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2025 №4/5587 надісланий позивачу засобами поштового зв`язку.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечує громадянам України можливість для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, Закон України «Про звернення громадян».
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до приписів статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Із матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача із заявою-клопотанням від 04.12.2025, у якому просив надати копію рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви від 25.11.2025 року на отримання відстрочки від призову на військову службу, та копію протоколу голосування про відмову в задоволенні заяви від 25.11.2025 на отримання відстрочки від призову на військову службу.
При цьому заяву від 25.11.2025 року, у задоволені якої було відмовлено, подав не позивач, а ОСОБА_2 , з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Тобто, позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо сприяння реалізації прав та інтересів іншої особи у сфері військової служби.
Також суд звертає увагу, що у повідомленні відповідача від 01.12.2025, адресованому ОСОБА_2 , зазначено про не підтвердження родинних зв`язків заявника ( ОСОБА_2 ) і особи, яка потребує догляду ( ОСОБА_1 ).
Відповідач заяву-клопотання позивача від 04.12.2025 розглянув, відповідь за результатом розгляду довів у письмовій формі з посиланням на положення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.
Однак ОСОБА_1 , посилаючись на положення статей 42 та 49 Закону України «Про адміністративну процедуру», вказує на протиправну бездіяльність відповідача, що виразилась у ненадані реєстраційного номера поданої ним заяви-клопотання від 04.12.2025 та неповідомленні його про початок адміністративного провадження. Також просить зобов`язати відповідача надати копію рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви від 25.11.2025 року на отримання відстрочки від призову на військову службу, та копію протоколу голосування про відмову в задоволенні заяви від 25.11.2025 року на отримання відстрочки від призову на військову службу.
Згідно із частиною третьою статті 42 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.
За змістом частини першої статті 49 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган повідомляє адресата та заінтересованих осіб про початок адміністративного провадження невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів після його початку, у порядку, передбаченому цим Законом.
Суд звертає увагу, що частиною першою статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлено, що цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
При цьому у силу пункту 3 частини другої статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби.
Тому, оскільки звернення позивача стосується відносин, пов`язаних із військовою службою, положення Закону України «Про адміністративну процедуру» щодо обов`язку надати письмове підтвердження реєстрації заяви-клопотання від 04.12.2025 року та обов`язку повідомити заявника про початок адміністративного провадження не застосовуються до розгляду заяви-клопотання від 04.12.2025 року.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 вересня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Міністерство оборони України ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя Д.А. Божук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua