Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №560/5295/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5295/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Війтівської селищної ради щодо неналежного розгляду заяви-клопотання від 26.03.2026.

2. Зобов`язати Війтівську селищну раду повторно розглянути заяву-клопотання від 26.03.2026 та прийняти рішення відповідно до вимог, а саме: прийняти рішення, яким припинити право оренди за додатковими угодами, а саме додатковою угодою до договору оренди землі, серія та номер: без номерна, виданий 05.03.2019, видавник: ТОВ "ВОЛОЧИСЬК-АГРО"; інший тип договору, додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.04.2010, серія та номер: 270, виданий 18.12.2023, видавник: ТОВ "Волочиськ-агро" та ОСОБА_2 .

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач ухилився від розгляду його заяви-клопотання від 26.03.2026, оскільки листом від 31.03.2026 не відмовив у її задоволенні та не задовольнив, а лише повідомив щодо припинення права оренди. Звертає увагу, що лист відповідача від 31.03.2026 не відновив його права.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що оскільки позивачем не було долучено до поданої заяви документів, які б надавали право зареєструвати припинення права оренди, Війтовецька селищна рада в межах своїх повноважень повідомила про порядок та підстави припинення права оренди. З огляду на наведене вважає, що заяву-клопотання від 26.03.2026 розглянуто та надано відповідь відповідно до норм чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач звернув увагу, що ним подано заяву-клопотання від 26.03.2026 з відповідними документами, які вважає достатніми для задоволення його звернення. Також зауважує, що відповідач після отримання заяви-клопотання не повідомив про те, що для прийняття позитивного рішення потрібно інші документи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 звернувся до Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області із заявою-клопотанням від 26.03.2026, у якій просив: прийняти рішення, яким припинити право оренди за додатковими угодами, а саме - а саме додатковою угодою до договору оренди землі, серія та номер: без номерна, виданий 05.03.2019, видавник: ТОВ "ВОЛОЧИСЬК-АГРО"; інший тип договору, додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.04.2010, серія та номер: 270, виданий 18.12.2023, видавник: ТОВ "Волочиськ-агро" та ОСОБА_2 .

Додатками до поданої заяви-клопотання вказано: скриншот надсилання заяви-клопотання від 13.10.2025; копію заяви-клопотання від 13.10.2025 з додатками; копію довіреності від 13.10.2025, зареєстровану в реєстрі № 1853; копію договору оренди землі 15.03.2007 на земельну ділянку за кадастровим номером 6821281000:02:005:0270; копію договору оренди землі 15.03.2007 на земельну ділянку за кадастровим номером 6821281000:02:005:0271; копію додаткової угоди від 05.03.2019 до договору оренди землі від 20.04.2010 за кадастровим номером 6821281000:02:005:0270; копію додаткової угоди від 05.03.2019 до договору оренди землі від 06.05.2010 за кадастровим номером 6821281000:02:005:0271; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрація іншого речового права від 07.06.2019; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрація іншого речового права від 07.06.2019.

У відповідь на заяву-клопотання ОСОБА_1 від 26.03.2026 Війтовецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області у листі від 31.03.2026 повідомила наступне: «Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 14 Закону передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Підстави припинення договору оренди землі закріплені у статті 31 Закону «Про оренду землі», якою передбачено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 Закону України "Про оренду землі", від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); інші випадки, передбачені законом (наприклад, припинення договору шляхом його розірвання).

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Слід зауважити, що розірвання договору оренди землі вчиняється в такій самій формі, що й сам договір.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або самим договором.

На вимогу однієї зі сторін договір оренди земельної ділянки може бути достроково розірваний за рішенням суду, в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених Законом та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

Момент припинення зобов`язань за розірваним договором оренди землі визначає частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України - ним є момент досягнення сторонами домовленості про таке розірвання, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, або ж момент набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.

Законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачена обов`язкова державна реєстрація як виникнення, переходу, так і відповідно припинення речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація припинення права оренди здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сторона договору, яка має намір скористатися правом відмови від поновлення договору, не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, на підставі якого набувається, змінюється або припиняється речове право або уповноважені ними особи - у разі подання документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. Держаний реєстратор перевіряє особу заявника за паспортом або за іншим документом, що посвідчує особу. Заявник або уповноважена особа звертається до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно для вчинення вище зазначених реєстраційних дій особисто».

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечує громадянам України можливість для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, Закон України «Про звернення громадян».

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (положення частини першої статті 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до приписів статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Стаття 18 Закону України «Про звернення громадян» встановлює, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

При цьому згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Відповідно до приписів статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлено звернення громадянина, зобов`язаний об`єктивно, всебічно і вчасно його розглянути, перевірити викладені в ньому факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду.

Війтовецькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області було розглянуто заяву-клопотання позивача від 26.03.2026, за результатами розгляду якої надіслано лист від 31.03.2026.

Однак відповідь відповідача від 31.03.2026 на звернення позивача має формальний характер і не ґрунтується на ретельному дослідженні обставин і питань, які порушив заявник у своєму зверненні. Так, відповідач обмежився лише цитуванням окремих норм чинного законодавства України, не навівши їх зв`язку зі змістом звернення позивача, а також не аргументував застосування цих норм у контексті обставин, вказаних у зверненні, не надав конкретної відповіді.

З огляду на наведене суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 813/4351/16, відповідно до якого саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку суб`єктом владних повноважень. Істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення).

Тому лист Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 31.03.2026 не свідчить про дотримання відповідачем положень Закону України "Про звернення громадян".

Суд звертає увагу, що відповідач за результом розгляду заяви-клопотання позивача повинен був прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання у разі його задоволення, або про відмову в задоволенні вимог, яке довести до відома позивача в письмовій формі з посиланням на відповідний Закон із викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Проте відповідного рішення відповідач не прийняв.

Обираючи належний спосіб захисту та поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області щодо неналежного розгляду заяви-клопотання від 26.03.2026 та зобов`язати Війтовецьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області повторно розглянути заяву-клопотання від 26.03.2026 та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області щодо неналежного розгляду заяви-клопотання від 26.03.2026.

Зобов`язати Війтовецьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області повторно розглянути заяву-клопотання від 26.03.2026 та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Війтовецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. Героїв України, 4, с-ще Війтівці, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31256 , код ЄДРПОУ - 04403433)

Головуючий суддя Д.А. Божук