Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №560/3779/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3779/25

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0246210705 від 08.10.2024. Позивач зазначає, що за результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яке є протиправним. Вказує, що на момент призначення перевірки податковий орган не володів достовірною інформацією про порушення законодавства позивачем. Зазначає, що ним надані до перевірки усі необхідні документи на підтвердження правомірності здійснення діяльності, а також залишків товарних запасів, що безпідставно не було взято до уваги податковим органом. З огляду на це, документи були додатково скеровані на адресу податкового органу, проте не враховані при прийнятті рішення.

У відзиві Відповідач позов не визнає, зазначаючи про порушення Позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Перевіркою було виявлено, що платником не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на момент початку перевірки. На запит податкового органу окремі, необхідні для перевірки документи не були надані, зважаючи на що контролюючим органом встановлені порушення вимог закону, які обумовили прийняття спірного рішення. Зважаючи на це, у позові просить відмовити.

У відповіді на відзив, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях сторони не погодились з доводами протилежної сторони.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2025, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Верховний Суд постановою від 07.04.2026 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволив частково, попередні рішення судів скасував, справу скерував на новий розгляд до суду першої інстанції.

В постанові Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанцій не з`ясували належним чином обставини щодо моменту надання позивачем документів, які підтверджують облік товарних запасів, зокрема Форми обліку товарних запасів, та не надали оцінки цим документам у сукупності з іншими доказами. Суди також не дослідили специфіку здійснення позивачем комісійної торгівлі та її значення для виконання вимог щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку про передчасність висновків судів щодо наявності порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та правомірності застосування штрафної санкції за статтею 20 цього Закону.

Під час нового розгляду справи у додаткових поясненнях Відповідач наполягає на правомірності застосування до Позивача фінансової санкції, посилаючись на ненадання документів, що підтверджують облік товарних запасів саме на початок перевірки.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наголошуючи, що Форму обліку та договори комісії було надіслано поштою в день початку перевірки (17.07.2024), а також надано разом із запереченнями. Крім того, Позивач стверджує, що в межах здійснення комісійної торгівлі договір комісії та акт приймання-передачі є належними та достатніми первинними документами у розумінні Порядку № 496.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу від 17.07.2024 №2195-п у період з 17.07.2024 по 26.07.2024 було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), де здійснює діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .

Фактична перевірка проведена у присутності продавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які розписались в направленнях про отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки.

На вимогу працівників контролюючого органу особою, яка здійснювала розрахункові операції, ОСОБА_2 надано договір комісії від 01.05.2024 №СР-01-05-24-ГВ, акт приймання-передачі товарів до договору комісії від 01.07.2024 на загальну кількість 594 одиниці товару загальною вартістю 639069 грн., договори про співпрацю та договір суборенди нежитлового приміщення.

Працівниками контролюючого органу також було вчинено вимогу про надання Форми обліку товарних запасів, накладних на товар, що знаходиться в реалізації, документів щодо працівників, документів щодо наявних основних засобів та договору з банківською установою про встановлення банківського терміналу. Зазначені документи необхідно було надати до перевірки за місцем її проведення.

За результатами контрольного заходу складений Акт фактичної перевірки від 26.07.2024 №13783/09/16/РРО/ НОМЕР_1 . Згідно з висновками Акта перевіркою встановлено, що Позивачем на письмову вимогу посадових осіб контролюючого органу на початок перевірки надано лише договір комісії від 01.05.2024 №СР-01-05-24-ГВ, акт приймання-передачі товарів до нього від 01.07.2024 (на 594 одиниці товару загальною вартістю 639069 грн.), договори про співпрацю та договір суборенди. Водночас, за твердженням інспекторів, Форму ведення обліку товарних запасів та первинні документи, що підтверджують походження товару (видаткові накладні, ТТН тощо), безпосередньо на початок перевірки надано не було.

Водночас, у акті перевірки зазначено, що залишки товарів, які перебували в реалізації, відповідали переліку товару згідно з наданим актом приймання-передачі.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що реалізацію товарів у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що є фізичними особами-підприємцями та діють від імені ФОП ОСОБА_1 на підставі договорів про співпрацю.

Відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Наслідком цих висновків стало прийняття ГУ ДПС у Хмельницькій області оскаржуваного податкового повідмолення-рішення від 08.10.2024 №0246210705, яким до ФОП ОСОБА_1 на підставі статті 20 Закону №265 застосовано штрафну санкцію у розмірі вартості виявлених товарів, не облікованих у встановленому порядку, - 639069 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку і рішенням Державної податкової служби України від 10.02.2025 №3879/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265 (у редакції Закону № 1914-IX) суб`єкти господарювання зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідач стверджує, що оскільки інспектори покинули магазин 17.07.2024 о 17:00, а Позивач надіслав Форму обліку товарних запасів та первинні документи поштою о 18:51 того ж дня, обов`язок щодо надання документів «на початок перевірки» виконаний не був.

Суд вважає ці доводи контролюючого органу необґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2024 посадовими особами ДПС було вручено вимогу про надання документів, у якій самі ж інспектори встановили строк для її виконання - до 09:00 18.07.2024. Надіславши витребувані документи цінним листом з описом вкладення 17.07.2024 о 18:51 (накладна Укрпошти №7730400004017), Позивач діяв добросовісно, в межах строків, визначених самим контролюючим органом у письмовій вимозі. Більше того, у пункті 4.5 Акта перевірки, де перелічуються додатки, зазначено: «акт приймання-передачі, договір комісії, форма обліку товарних запасів». Констатація податковим органом наявності цих документів у додатках до Акта спростовує твердження про їх ненадання.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України обов`язок надати документи виникає після початку перевірки. Штучне звуження Відповідачем поняття «початок перевірки» до конкретної хвилини перебування інспектора в магазині у перший день, ігноруючи при цьому власну письмову вимогу із дедлайном до наступного ранку, є порушенням принципу належного урядування.

За змістом статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік та походження товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів за цінами реалізації.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за №1411/37033 (далі - Порядок №496), документами, які підтверджують облік та походження товарів, є Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку, та первинні документи.

Первинними документами відповідно до зазначеного пункту Порядку №496 є, зокрема, опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки та інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється фізичною особою - підприємцем шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Отже, для вирішення спору юридично значущим є встановлення не лише факту наявності у місці реалізації товарів та їх пред`явлення під час перевірки, а насамперед того, чи були такі товари відображені позивачем в обліку товарних запасів до початку їх реалізації та чи підтверджувалося їх походження належними первинними документами.

Ключовим аргументом Відповідача є те, що договір комісії та акт приймання-передачі від комітента до комісіонера не підтверджують походження товару, оскільки комітент юридично не є постачальником, а право власності (згідно зі ст. 1018 ЦК України) не переходить до комісіонера. Відповідач вимагав накладні, що підтверджують придбання товару самим комітентом.

Суд вважає таку позицію ГУ ДПС помилковою, адже відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку №496 первинними документами є не лише накладні чи ТТН, але й «інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару..., дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару».

Судом встановлено, що Договір комісії від 01.05.2024 №СР-01-05-24-ГВ та Акт приймання-передачі від 01.07.2024 містять усі імперативні реквізити первинного документа: назви сторін (Комітент ФОП ОСОБА_4 , Комісіонер ФОП ОСОБА_1 ), їх податкові номери, дату складання, точну номенклатуру (594 одиниці), кількість та вартість (639069 грн). Відтак, для цілей Порядку №496 ці документи підтверджують, від кого, коли та в якому обсязі товар надійшов до місця реалізації Позивача.

Податкове законодавство не містить норм, які б зобов`язували суб`єкта господарювання (комісіонера) зберігати за місцем реалізації первинні документи третіх осіб (комітента), що підтверджують ланцюг постачання до моменту передачі товару на комісію.

У пункті 1.2 договору комісії від 01.05.2024 №СР-01-05-24-ГВ передбачено, що конкретні умови щодо товару, зокрема його ціни, кількості, якості та асортименту, визначаються в актах приймання-передачі товарів до цього договору. Отже, у спірних правовідносинах саме акт приймання-передачі конкретизує товар, переданий позивачу для реалізації.

Як вбачається з акта приймання-передачі від 01.07.2024, ним оформлено передачу 594 одиниць товару загальною вартістю 639069 грн. При цьому саме на суму 639069 грн. контролюючим органом визначено вартість товарів, щодо яких, на його думку, встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР. Таким чином, кількісні та вартісні показники товару, встановлені під час фактичної перевірки, узгоджуються з даними акта приймання-передачі від 01.07.2024. Більше того, контролюючий орган зазначив у акті перевірки, що залишки товарів, які перебували в реалізації, відповідали переліку товару згідно з наданим актом приймання-передачі.

Крім того, із самої Форми обліку товарних запасів, яку Позивач у подальшому надав контролюючому органу, вбачається, що відповідні товари були відображені в обліку 01.07.2024, тобто за 16 днів до початку фактичної перевірки (а.с.35, том І). Таким чином, зміст Форми обліку об`єктивно свідчить про те, що відомості про відповідний товар були внесені до неї до початку перевірки та, відповідно, до моменту здійснення контролюючим органом контрольного заходу. Водночас, Відповідачем не доведено, що запис у Формі обліку від 01.07.2024 був внесений після початку реалізації товару, не відповідав первинним документам або був зроблений Позивачем уже після початку фактичної перевірки.

Отже, під час перевірки контролюючим органом не було встановлено розбіжностей між фактичною кількістю товарів, які знаходились у місці їх реалізації, та кількістю товарів, зазначеною в акті приймання-передачі. Не встановлено також конкретного товару, який знаходився у місці реалізації, однак не мав документального підтвердження свого походження.

Пунктом 11 розділу ІІ Порядку №496 передбачено, що у разі відсутності оригіналів первинних документів у місці продажу посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби). Такі документи можуть надаватись як самим ФОП, так і особою, яка фактично здійснює продаж товарів та/або проводить розрахункові операції в місці продажу.

Отже, сам Порядок №496 передбачає можливість надання відповідних документів протягом часу проведення перевірки та розмежовує обставини фактичного зберігання документів у місці продажу і порядок їх пред`явлення посадовим особам контролюючого органу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, які не були надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення.

Суд також звертає увагу на те, що Відповідач, ставлячи під сумнів договір комісії, фактично аналізує реальність здійснення господарської операції.

У той же час, відповідно до статті 75 ПК України питання реальності господарських операцій, дослідження ланцюгів постачання та переходу права власності є предметом документальної перевірки. Предметом фактичної перевірки є дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та наявність обліку в місці продажу. Вимога податковим органом документів на підтвердження всього ланцюга руху товару, з огляду на специфіку фактичної перевірки, є неправомірною, оскільки реальність виконання умов договору комісії не є предметом фактичної перевірки.

Суд звертає увагу на те, що базовим доказом для доведення факту наявності необлікованого товару або його бездокументної реалізації є проведення інвентаризації (зняття залишків ТМЦ). Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган має право вимагати проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган не ініціював проведення інвентаризації належним чином, не складав відомостей зняття залишків.

У той же час, якщо платник надав Форму обліку та договір комісії з актом приймання-передачі, а податковий орган переніс вартість товару з цих документів до свого розрахунку, не обґрунтувавши, чому надана Форма суперечить Порядку №496, - склад правопорушення відсутній. Ненадання накладних чи ТТН, за умови надання договору комісії та Форми обліку, не підтверджує і не спростовує ведення обліку, адже ключовим є словосполучення «товари, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу» і саме щодо них облік Позивачем був підтверджений.

З огляду на викладене суд вважає, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР у зв`язку із продажем необлікованих товарів на загальну суму 639069 грн. не підтверджений належними доказами.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 забезпечив належне ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, своєчасно надав контролюючому органу Форму обліку товарних запасів, Договір комісії та Акт приймання-передачі, які є належними первинними документами у розумінні Порядку №496 з огляду на специфіку комісійної торгівлі.

Відповідач, в свою чергу, вийшов за межі предмета фактичної перевірки, не провів обов`язкової інвентаризації залишків ТМЦ та безпідставно застосував до Позивача штрафні санкції.

Оскільки Відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення і доводи Позивача не спростував, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0246210705 від 08.10.2024, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 5112,60 грн. за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 вересня 2026 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя І.С. Козачок