Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №560/8055/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8055/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №2219500042556 від 18.12.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком, зобов`язати зарахувати до страхового стажу період роботи в колгоспі «Перше травня» Ярмолинецького району Хмельницької області з 01.01.1992 по 31.12.2001 (з урахуванням фактичних періодів роботи, підтверджених архівними документами) – на підставі архівних довідок Ярмолинецького трудового архіву №234 від 06.06.2025 та № 244 від 20.06.2025; періоди здійснення підприємницької діяльності в якості фізичної особи-підприємця з 09.06.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 30.09.2005, з 01.03.2007 по 05.08.2013, з 01.02.2015 по 28.02.2015, з 01.11.2015 по 23.11.2015 – на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ФОП серія В01 №369327 та довідки ГУ ДПС у Хмельницькій області № 9390/6/22-01-24-09 від 16.06.2025 року; періоди роботи на території Республіки Польща, підтверджені договорами доручення №02/2019 від 08.02.2019, №07/2020 від 27.12.2020 (Ferma Antonin sp. z o.o. sp. komandytowa) та трудовим договором з Bil Trans Sp. z o.o. з 05.07.2021 – відповідно до статті 12 Договору між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18.05.2012 з попереднім отриманням формуляра PL/UA 5 від Zaklad Ubezpieczen Spolecznych (ZUS); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2023 про призначення дострокової пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити дострокову пенсію за віком з 12.12.2023 (дати первинного звернення із заявою). В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу для призначення пенсії відповідні періоди його роботи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що позивачу правомірно було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві також просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач заперечує щодо доводів відповідача.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 12.12.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком. До заяви позивач долучив: довідку РНОКПП, паспорт, військовий квиток, довідку про зміну назви організації, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи про стаж (довідка №244 від 20.06.2025), посвідчення учасника бойових дій, трудова книжка від 25.07.2016.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №221950004256 від 18.12.2025 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу. Із змісту тексту рішення встановлено, що страховий стаж позивача становить 13 років, 10 місяців 6 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи як приватного підприємця з 09.06.2003 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, з 01.01.2004 по 30.09.2005, з 01.03.2007 по 05.08.2013, з 01.02.2015 по 28.02.2015, з 01.11.2015 по 23.11.2015, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. До заяви також не надано довідку про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі-Закон №1058-IV).

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІVправо на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних,- після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

З огляду на приписи наведених положень, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, а також особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками віку 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Згідно з ч. 1ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року за № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1, далі - Порядок №22-1 у відповідній редакції), зокрема, встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватись в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (пункт 1.8 Порядку № 22-1).

За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу) ;

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам... у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5) ;

4) відомості про місце проживання особи;

6) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема:

- військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією рф:

документи про проходження військової служби (служби);

довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації;

посвідчення учасника бойових дій;

- особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов`язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":

посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією рф). Особами з числа резервістів і військовозобов`язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 13.10.2023, виданим на підставі п. 19 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, позивач за наявності необхідного страхового стажу має право на призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV як особа, якій надано статус учасника бойових дій. З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи відповідачів стосовно відсутності довідки про безпосередню участь особи у бойових діях.

Що стосується наявного страхового стажу у позивача, суд виходить з такого.

Як вбачається із змісту спірного рішення, до страхового стажу не зарахований період роботи приватним підприємцем з 09.06.2003 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, з 01.01.2004 по 30.09.2005, з 01.03.2007 по 05.08.2013, з 01.02.2015 по 28.02.2015, з 01.11.2015 по 23.11.2015, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що cтрахувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 по 31 грудня 2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 по 31 грудня 2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 по 30 червня 2000 включно, надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже, до страхового стажу включається період здійснення особою підприємницької діяльності за певних умов, а саме з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В01 №369327 підтверджується те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, дата державної реєстрації 09.06.2003.

Згідно з довідкою №9390/6/22-01-24-09 від 16.06.2025, виданою Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області з 25.06.2003 по 23.11.2015 на загальній системі оподаткування.

Із змісту довідки Форми ОК-5 вбачається, що за спірні періоди інформація про сплату страхових внесків відсутня (а.с. 17-19).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058-IV) визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - це організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку. Згідно із частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом № 1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом № 1058-IV).

Обов`язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу, є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

Як встановлено вище, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 09.06.2003. Водночас, згідно з довідкою Головного управління ДПС у Хмельницькій області №9390/6/22-01-24-09 від 16.06.2025 позивач у період з 25.06.2003 по 23.11.2015 перебував на загальній системі оподаткування, отже положення законодавства, які передбачають особливий порядок підтвердження та зарахування до стажу періодів підприємницької діяльності, здійснюваної із застосуванням спрощеної системи оподаткування, до спірних правовідносин не застосовуються.

При цьому із довідки за формою ОК-5 вбачається відсутність відомостей про сплату позивачем страхових внесків за спірні періоди, а доказів сплати таких внесків у інший спосіб позивачем суду також не надано.

Відтак, сам факт державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця не є достатньою правовою підставою для зарахування спірних періодів до страхового стажу, оскільки для осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, необхідною умовою такого зарахування є підтвердження сплати страхових внесків.

За таких обставин суд дійшов висновку, що період з 09.06.2003 по 31.12.2003, а також періоди з 01.01.2004 по 30.09.2005, з 01.03.2007 по 05.08.2013, з 01.02.2015 по 28.02.2015 та з 01.11.2015 по 23.11.2015 не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки сплата страхових внесків за вказані періоди належними доказами не підтверджена.

Суд звертає увагу на те, що для зарахування вказаних вище періодів позивачу необхідно надати належні докази сплати страхових внесків.

Відтак, спірне рішення в частині незарахування зазначених періодів до страхового стажу позивача з підстав відсутності підтвердження сплати страхових внесків не є неправомірним.

Що стосується періодів роботи на території Республіки Польща, суд виходить з такого.

З 01.01.2014 набула чинності Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18.05.2012 (далі - Угода), ратифікована Законом №458-VII від 05.09.2013.

Відповідно до п. 4 ст. 2 Угоди вона застосовується стосовно України - до законодавства щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування, що стосується пенсії за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно зі ст.10 Угоди періоди страхового стажу, набуті відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, враховуються, у разі необхідності, при визначенні права на допомогу та періоду її виплати, за умови, якщо вони не співпадають. Відповідно до ст. 12 Угоди якщо законодавство однієї Договірної Сторони ставить в залежність набуття, збереження або поновлення права на пенсію від набуття страхового стажу, то компетентна установа цієї Договірної Сторони враховує у необхідному обсязі страховий стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони так, ніби цей страховий стаж набутий відповідно до законодавства, яке вона застосовує, за умови, що цей стаж не співпадає.

Згідно зі ст. 2 Адміністративного договору щодо застосування Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, підписаного 18 травня 2012, Установи зв`язку, вказані у пункті 1, погоджують спільні процедури та двомовні формуляри, необхідні для застосування Угоди та цього Адміністративного договору.

4-5 лютого 2014 відбулась зустріч представників Пенсійного фонду України та Установи соціального страхування Республіки Польща (ZUS) щодо узгодження процедур дій та бланків формулярів зв`язку, передбачених для застосування при реалізації Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, яка була підписана 18 травня 2012, які були оформлені відповідним Протоколом.

Водночас, як встановлено судом, при зверненні із заявою про призначення пенсії позивачем не було подано до органу Пенсійного фонду України документів, які б належним чином підтверджували набуття ним страхового стажу на території Республіки Польща, а відтак зазначені періоди не були предметом дослідження пенсійним органом під час вирішення питання про призначення пенсії.

Надані позивачем до суду копії мандатних договорів №02/2019 від 08.02.2019, №07/2020 від 27.12.2020 та трудового договору з Bil Trans Sp. z o.o. від 05.07.2021 свідчать про наявність відповідних договірних відносин, однак самі по собі не підтверджують періоди страхового стажу, набутого відповідно до законодавства Республіки Польща у розумінні Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення.

Так, відповідно до статті 1 Угоди «страховий стаж» означає, зокрема, періоди сплати страхових внесків, періоди роботи за наймом або самостійної трудової діяльності, визначені або визнані таким законодавством Договірної Сторони, відповідно до якого вони накопичені. При цьому статтею 12 Угоди передбачено підсумовування страхового стажу, набутого на території Договірних Сторін за умови, що такі періоди не співпадають.

Отже, для вирішення питання про можливість врахування спірних періодів роботи позивача на території Республіки Польща необхідним є встановлення факту набуття ним страхового стажу відповідно до законодавства Республіки Польща та його тривалості.

Зазначене питання належить до компетенції органу Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення пенсії із застосуванням положень Угоди. Водночас, підтвердження страхового стажу, набутого на території іншої Договірної Сторони, здійснюється у порядку, передбаченому Угодою та Адміністративним договором щодо її застосування, шляхом взаємодії компетентних установ Договірних Сторін.

Відтак, за відсутності на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідних документів або підтвердження компетентною установою Республіки Польща щодо страхового стажу позивача, у суду відсутні можливості для зобов`язання зарахувати зазначені періоди роботи до страхового стажу позивача лише на підставі наданих суду копій договорів.

Такі документи підлягають оцінці органом Пенсійного фонду України під час повторного розгляду питання про право позивача на пенсію. Пенсійний орган повинен надати оцінку поданим документам та, за необхідності, вжити передбачених Угодою та Адміністративним договором заходів для отримання від компетентної установи Республіки Польща інформації щодо роботи та періодів страхування позивача, а також можливості їх врахування при визнанні права на пенсію.

За таких обставин вимога про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи на території Республіки Польща на підставі наданих до суду документів є передчасною, оскільки зазначені обставини не були предметом належного дослідження органом Пенсійного фонду України під час прийняття оскаржуваного рішення.

Що стосується періодів роботи в колгоспі, суд виходить з такого.

Положеннями ч. 1 ст. 56 вказаного Закону було передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Зазначені норми права вказують на те, що першочергово страховий стаж встановлюється на основі трудової книжки і лише в разі її відсутності або відсутності записів у трудовій книжці трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (далі - Основні Положення). Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Також встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: III Членство в колгоспі, де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; IV Відомості про роботу - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V Трудова участь у громадському господарстві - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або у разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. У разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

При цьому обов`язку додаткового доведення факту відпрацювання позивачем днів трудової участі в громадському господарстві в кількості, зазначеній у трудовій книжці, законодавчо не встановлено, а відтак відповідний стаж мав бути врахований відповідачем наступним чином:

- у роки, коли річний мінімум участі виконаний в повному обсязі /перевиконаний - до стажу зараховується повний рік роботи;

- у роки, коли річний мінімум участі не виконаний в повному обсязі - до страхового стажу зараховується кількість днів, фактично відпрацьованих згідно даних трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до органу Пенсійного фонду позивачем було подано архівну довідку №244 від 20.06.2025. Зі змісту зазначеної довідки встановлено кількість відпрацьованих позивачем людино-днів у колгоспі «Перше травня» за кожен рік, зокрема: у 1992 році – 329 людино-днів, у 1993 році – 280 людино-днів, у 1994 році – 183 людино-дні, у 1995 році – 188 людино-днів, у 1996 році – 167 людино-днів, у 1997 році – 115 людино-днів, у 1998 році – 89 людино-днів, у 1999 році – 83 людино-дні, у 2000 році – 126 людино-днів та у 2001 році – 1 людино-день.

Із змісту розрахунку стажу позивача вбачається, що період роботи в колгоспі зарахований позивачу відповідно до кількості відпрацьованих людино-днів, зокрема:

з 01.07.1992 по 31.12.193 (в кількості 1 рік 6 місяців);

з 01.01.1994 по 31.12.1994 (в кількості 7 місяців 5 днів);

з 01.01.1995 по 31.12.1995 (в кількості 7 місяців 10 днів);

з 01.01.1996 по 31.12.1996 (в кількості 6 місяців 20 днів);

з 01.01.1997 по 31.12.1997 (в кількості 4 місяців 13 днів);

з 01.01.1998 по 31.12.1998 (в кількості 3 місяці 17 днів);

з 01.01.1999 по 31.12.1999 (в кількості 1 рік);

з 01.01.2000 по 31.12.2000 (4 місяці 6 днів);

з 01.01.2001 по 31.12.2001 (5 місяців 20 днів).

Як видно з наведених вище відомостей, у 1992 та 1993 роках позивачем виконано встановлений річний мінімум трудової участі, а у 1994–2001 роках такий мінімум не виконано, у зв`язку з чим періоди роботи за ці роки підлягають зарахуванню до страхового стажу за фактичною тривалістю відповідно до кількості відпрацьованих людино-днів. У той же час, за 1992 архівна довідка №244 від 20.06.2025 містить відомості про відпрацювання позивачем 329 людино-днів при встановленому мінімумі 280 людино-днів. Водночас, зазначена довідка не містить відомостей про дату початку роботи позивача у 1992, а матеріали справи не містять інших належних доказів, які б підтверджували, що трудова діяльність позивача в колгоспі «Перше травня» розпочалась саме 01.01.1992.

Отже, хоча за 1992 позивачем виконано та перевиконано встановлений річний мінімум трудової участі, для зарахування повного календарного року до страхового стажу необхідним є підтвердження самого періоду роботи протягом відповідного календарного року. Відсутність належних доказів роботи позивача у період з 01.01.1992 по 30.06.1992 не дає підстав для зарахування цього періоду повністю.

Водночас за 1993, у якому позивачем відпрацьовано 280 людино-днів при встановленому мінімумі 280 людино-днів, період роботи підлягає зарахуванню у повному обсязі. За 1994–2001 роки, в яких встановлений мінімум трудової участі не виконаний, страховий стаж обчислюється за фактичною тривалістю відповідно до кількості відпрацьованих людино-днів.

Таким чином, вимога позивача про зарахування до страхового стажу усього періоду роботи в колгоспі «Перше травня» по 31.12.2001 не підлягає задоволенню, оскільки законодавством передбачене обчислення стажу за фактичною тривалістю роботи.

Судом встановлено, що позивач має право на призначення дострокової пенсії за віком за умови подальшого належного підтвердження ним тих періодів трудової діяльності, які хоч фактично і мали місце, але не були підтверджені пенсійному органу належними і допустимими доказами.

Водночас підстав для безумовного зарахування до страхового стажу заявлених позивачем спірних періодів роботи в колгоспі, здійснення підприємницької діяльності та роботи на території Республіки Польща у вказаному самим позивачем обсязі, немає, оскільки відповідні періоди або вже враховані органом Пенсійного фонду України відповідно до фактичної тривалості роботи, або не підтверджені належними доказами, або не були предметом фактичного дослідження пенсійним органом при вирішенні питання про призначення пенсії.

Разом з тим, зазначене саме по собі не свідчить про правомірність оскаржуваного рішення в цілому, оскільки при його прийнятті відповідач виходив, зокрема, з відсутності у позивача окремого документа на підтвердження безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та фактично не врахував наявність у останнього посвідчення учасника бойових дій, яке підтверджує його статус.

За таких обставин оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині.

Зважаючи на це, позов слід задоволити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №2219500042556 від 18 грудня 2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком в частині мотивів відсутності довідки про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути питання призначення ОСОБА_1 пенсії за його заявою, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003 , код ЄДРПОУ - 13559341) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок