Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №560/7991/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7991/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, в якому просить визнати протиправною відмову у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та відмову у видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, оформлену листом №1931 від 05.05.2026; зобов`язати надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни з 19.03.2026 та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наявність травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є підставою для визнання його особою з інвалідністю внаслідок війни.

У відзиві Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що надана позивачу відмова є правомірною, оскільки останній не надав докази того, що отримав травму саме під час захисту Батьківщини чи виконував обов`язки військової служби під час перебування на фронті, або з у зв`язку з участю в бойових діях у мирний час.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи та доказів, ОСОБА_1 проходив службу в поліції, з якої звільнений наказом начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №375 о/с від 30.10.2025.

24.09.2016 під час виконання службових обов`язків позивач одержав травму - струс головного мозку (акт про нещасний випадок № 1, а.с.15-16).

Медична (військово - лікарська) комісія Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» за розпорядженням заступника начальника управління - начальника ВК УКЗ ГУНП в Хмельницькій області 28.10.2025 провела медичний огляд ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про хворобу №552 діагноз і постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): закрита черепно - мозкова травма (24.09.2016), струс головного мозку. Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №103/26/1109/Р від 27.03.2026 (витяг з рішення на а.с. 11-12) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності внаслідок внутрішньочерепної травми.

24.03.2026 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради із заявою щодо видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни згідно з п.п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради листом №1931 від 05.05.2026 повідомило про те, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи у бойових діях на території інших держав. Підставою для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про групу та причину інвалідності, яка відповідає вимогам Закону про те, що інвалідність отримана внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час участі у захисті Батьківщини, виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з перебування на фронті в інші періоди, виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами. Водночас, Національна поліція України, де позивач проходив службу, не належить до військових формувань, тому відсутні підстави взяти до уваги наданий позивачем витяг з рішення експертної команди.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Зважаючи на наведене, згідно з п. 1 частини 2 статті 7 Закону №3551 для визначення права на встановлення статусу "особа з інвалідністю внаслідок війни" підлягає встановленню те, що, по-перше: особа, яка претендує на встановлення такого статусу, є особою з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, та, по-друге: така особа стала особою з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 7 Закону №3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 7 Закону №3551 для визначення права на встановлення статусу "особа з інвалідністю внаслідок війни" підлягає встановленню те, що, по-перше, особа, яка претендує на встановлення такого статусу, є особою з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, та, по-друге, те, що такій особі встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Зазначене також підтверджується практикою Верховного Суду (постанова від 02 квітня 2021 у справі №0540/9350/18-а)

З наявних доказів вбачається, що позивач проходив службу та був звільнений з органів Національної поліції України 30.10.2025 за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". Травму позивач отримав під час проходження служби в органі Національній поліції.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Порядок проходження служби визначений ст. 59 Закону. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Отже, у розумінні Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські під час служби в поліції перебувають у кадрах Національної поліції, а не Міністерства внутрішніх справ України.

Відтак, оскільки позивач проходив службу в Національній поліції, на нього не поширюється Положення про порядок проходження служби в органах внутрішніх справ, затверджене постановою КМУ №114 від 29.07.1991, з огляду на що доводи позивача про те, що поняття "особа рядового і начальницького складу ОВС" і "поліцейський" є тотожними, необґрунтовані.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про оборону" військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Національна поліція не відноситься до військових формувань.

Крім того, Національна поліція як орган не згадується у п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В свою чергу, віднесення особи до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" безпосередньо пов`язане з визначенням самого поняття "ветеран війни", яке міститься у статті 4 цього ж Закону. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Наявність у позивача посвідчення учасника бойових дій (серії НОМЕР_1 , а.с.6) сама по собі не свідчить про те, що інвалідність, встановлена йому внаслідок внутрішньочерепної травми, пов`язана із захистом Батьківщини чи участю у бойових діях. З матеріалів справи вбачається, що інвалідність позивачу встановлена саме внаслідок травми, отриманої 24.09.2016 під час виконання службових обов`язків у Національній поліції, причиною якої була дорожньо-транспортна пригода.

Верховний Суд України у постановах від 06 листопада 2013 (справа № 21-377а.13), 30 вересня 2014 (справа № 21-239а14), 20 січня 2015 (справа № 21-528а15), 20 квітня 2016 (справа № 21-6398а15), 02 квітня 2021 у справі № 0540/9350/18-а, 30 вересня 2019 у справі №824/32/19-а, 18 листопада 2020 у справі №1140/2362/18, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції статті 7 Закону №3551-XII, висловив правовий висновок щодо того, що не може вважатись інвалідом війни особа, інвалідність якої не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в контексті статті 7 Закону № 3551-XII (під час воєнних дій).

Як зазначалося вище, отримана позивачем травма пов`язана з виконанням службових обов`язків під час проходження служби в поліції, однак прямо не пов`язана ні з захистом Батьківщини, ні з участю у бойових діях, як це вимагає ст. 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

За відсутності визначених законом підстав для встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у відповідача були відсутні підстави для видачі посвідчення на підтвердження такого статусу.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського Підпілля, 32,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 03198563)

Головуючий суддя І.С. Козачок