Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №520/15396/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р. № 520/15396/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025;

2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невидачі їй довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025.

Ухвалою суду від 23.06.2026 поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом; відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому відповідач проти заявленого позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у справах військової частини відсутній примірник контракту ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відповідач повідомив про неможливість вирішення порушеного питання на той момент. Отже, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у військової частини НОМЕР_1 протиправної бездіяльності, а також існування безумовного обов`язку видати довідку про вартість неотриманого речового майна саме за встановлених у справі фактичних обставинах. У зв`язку з цим, на думку відповідача, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 19.04.2025 № 116 старший солдат ОСОБА_1 звільнена і виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та направлена для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає позивач, що не заперечується відповідачем, при звільненні з військової служби ОСОБА_1 не видана довідка про вартість речового майна, що належало до видачі станом на дату звільнення з військової служби та не виплачена компенсація за належне, але неотримане речове майно за весь період служби.

Позивач через свого представника неодноразово зверталась до військової частини НОМЕР_1 , зокрема, з приводу видачі довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на дату звільнення з військової служби.

Листом за № 1571/ВихЗВГ/1425 від 24.10.2025 військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що надати оновлену довідку про вартість неотриманого речового майна, а також нарахувати та виплатити компенсацію за неотримане речове майно військова частина НОМЕР_1 не має можливості, оскільки у справах частини відсутній примірник контракту ОСОБА_1 . Також зазначено, що при надходженні відповідних документів, військовою частиною НОМЕР_1 буде невідкладно розглянуто питання щодо надання запитуваної довідки.

Листом від 26.05.2026 № 1572/ВихЗВГ/815 військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що за результатами перевірки наявних облікових даних встановлено, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 виплата зазначеної компенсації ОСОБА_1 не здійснювалась на підставі того, що безпосередньо під час проходження служби військовослужбовець не подавав у встановленому порядку відповідний рапорт про бажання отримати зазначену виплату, що є обов`язковою передумовою для ініціювання процедури нарахування та виплати. Також зазначено, що у зв`язку з тим, що на сьогодні ОСОБА_1 вже звільнена з військової служби та виключена зі списків особового складу військової частини, для подальшої реалізації визначеного законодавством алгоритму виплати, правові підстави відсутні.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Разом з тим, військова частина НОМЕР_4 з 29.07.2025 переформована у 5 батальйон територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , про що повідомлено військовою частиною НОМЕР_1 в листі № 1571/ВихЗВГ/1346 від 17.10.2025. З огляду на це, позовну заяву подано саме до військової частини НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Пунктом 2 Порядку №178 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

За змістом пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Згідно з п.5 Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З аналізу тексту Порядку № 178 убачається, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно виплачується військовослужбовцю з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби (пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

Отже грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби на підставі наказу командира, у якому зазначається розмір грошової компенсації. При цьому на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням.

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, а сам факт звільнення позивача зі служби не позбавляє як військовослужбовця на отримання такої грошової компенсації за його заявою (рапортом) після звільнення.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2018 у справі №803/756/17, від 30.04.2020 у справі №813/4138/17, від 29 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18, від 30 липня 2020 року у справі №820/5767/17, від 12.02.2020 у справі №803/1135/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється: під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі.

Окрім того, пунктом 5 Порядку №178 передбачено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Окрім того, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.03.2020 у справі №815/5826/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, про те, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату.

У спірних правовідносинах, що не заперечується відповідачем, позивачу не видано довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025

Як встановлено судом, позивач неодноразово зверталась до відповідача із заявою про видачу довідки про вартість речового майна.

Проте, листами за № 1571/ВихЗВГ/1425 від 24.10.2025 та від 26.05.2026 № 1572/ВихЗВГ/815 позивачу відмолено у видачі довідки про вартість речового майна.

Оскільки у позивача наявне право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, то відповідно позивач має право на отримання і довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Стосовно доводів відповідача про відсутність примірнику контракту ОСОБА_1 , то суд зазначає, що вказані обставини не можуть бути підставою для невидачі довідки про вартість речового майна, що гарантовано законом.

Отже, з огляду на викладене, зважаючи, що позивачці не видано довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 19.04.2025.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 30.09.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко